61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
07 грудня 2012 р. Справа № 2011/2а-12694/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.09.2011р. по справі № 2011/2а-12694/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова
про зобов'язання вчинити певні дії,
19.09.2011 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати здійснити перерахунок пенсії як дитині війни з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.11.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2011 року по день розгляду справи судом.
За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.09.2011 року задоволено частково позов. Зобов'язано відповідача здійснити нарахування доплати до пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 23.03.11 року по 18.06.11 року з урахуванням проведених виплат.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" над постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також судом правильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", особам, які мають статус "дитина війни", пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2010, 2011 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2010, 2011 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Виходячи з системного аналізу ч.2 ст.19 Конституції України, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та приписів ч.4 ст.9 КАС України, відповідач у 2010, 2011 роках не мав підстав застосовувати постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. за № 530 та був зобов'язаний діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу ніж зазначена постанова, нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Проте при ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 19.09.11 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів відзначає, що даною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 19.03.11 року.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано.
Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до частково необґрунтованого задоволення позову.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що п. 7 ч. 1 Закону України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який набрав чинності 19 червня 2011 року, було доповнено прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни " застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян у 2011 році делеговано Кабінету Міністрів України, яким прийнято постанову № 745 "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", яка набрала чинності 23.07.2011 року.
З огляду на викладене до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23.07.2011 року, застосуванню підлягають положення статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни ", а з 23.07.2011 року нарахування та виплата пенсії позивача має здійснюватися відповідно до вимог Закону України " Про Державний бюджет України на 2011 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та матеріального права і підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову за період з 19.03.11 року по 22.07.2011 року.
Керуючись ст.ст. 99, 160, 167, 183-2, 195, 197 , 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.09.2011р. по справі № 2011/2а-12694/11скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсій страхування", та провести відповідні виплати з 19.03.11 по 22.07.2011 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" за період з 09.11.2010 року по 18.03.11 року - залишити без розгляду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.
Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.