11 грудня 2012 р.м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Калиновського В.А.
Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду заяву Малого приватного підприємства "Кремавіа" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012р. по справі № 2а-1670/1684/12
за позовом Малого приватного підприємства "Кремавіа"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області
про перегляд постанови за нововиявленими обставинами,
Позивач, МПП «Кремавіа», звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії службових осіб Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби при складанні та узгодженні акту № 1003/23-309/13963941 від 24.02.12 р. про результати позапланової виїзної перевірки по питанню взаємовідносин із платником податків ПП «Анілді»за період з 01.01.11 р. по 31.12.11 р. у зв'язку з наданням неповного пояснення та документального підтвердження; визнати протиправними податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби від 15.03.12 р. № 00004462301/127 про збільшення податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 33484,0 грн. та № 00004472301/128 про збільшення грошового зобов'язання по ПДВ в сумі 18918,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2001,0 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.12 р. по справі № 2а-1670/1684/12 позов був задоволений частково: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області від 15.03.12 р. № 00004462301/127 та № 00004472301/128. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Відповідач не погодився з судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.12 р. по справі № 2а-1670/1684/12 в частині задоволення позову і в цій частині прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. по справі № 2а-1670/1684/12 -задоволено. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. по справі № 2а-1670/1684/12 -в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області від 15.03.12 р. № 00004462301/127 та № 00004472301/128 скасовано і в цій частині відмовлено у задоволенні позову. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2012р. по справі № 2а-1670/1684/12 -залишено без змін.
Позивач звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з заявою про перегляд вказаної постанови у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Представник позивача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином. 06.12.2012 року позивач звернувся з письмовою заявою, в якій просить відкласти розгляд справи.
Колегія суддів, вирішивши клопотання позивача, вважає, що воно задоволенню не підлягає, оскільки не надано доказів поважності причини неявки. Колегія суддів визнала можливим перегляд справи за відсутністю представника позивача.
В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: 1) об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи; 2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
До нововиявлених обставин частина 2 статті 245 КАС України відносить: 1) істотні обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою про перегляд; 2) сфальсифіковані докази і завідомо неправильний переклад; 3) зловживання суддів; 4) скасування преюдиційного судового рішення; 5) неконституційність правового акта, що був застосований судом.
За частиною 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Правєдная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначає, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Колегія суддів при прийнятті рішення про відмову в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області від 15.03.12 р. № 00004462301/127 та № 00004472301/128 керувалась наступним.
При дослідженні договорів субпідряду, укладених позивачем з ПП «Алінді», встановлено, що роботи останнім мали виконуватися з матеріалів позивача. Проте в розрахунках договірної ціни була включена вартість матеріальних ресурсів, що суперечить умовам договорів. В локальних кошторисах, залучених до матеріалів справи, також в обрахування витрат включені вартість матеріалів, виробів та конструкцій. Але витратні матеріали були предметом купівлі-продажу і на підтвердження їх придбання позивачем у ПП «Алінді»останнім були оформлені податкові накладні, ТТН, а тому не могла бути включена до кошторису вартість вказаних у них матеріалів.
Зважаючи на те, що позивачем не були надані докази того, що у його субпідрядника були власні або орендовані машини і механізми для виконання робіт, його діяльність була ліцензована, а для виконання робіт це підприємство мало працівників відповідних професій, колегія суддів дійшла висновку про те, що кошти позивачем були сплачені ПП «Алінді» за роботи по ремонту (капітальному ремонту), які ним фактично не виконувалися.
Відповідно п. 11 ст. 9 Закону України «Про ліцензування окремих видів господарської діяльності» ліцензуванню підлягає будівельна діяльність. В Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України № 47 від 27.01.09 р., передбачено ліцензування будівництва транспортних споруд і визначені вимоги до будівництва транспортних мереж, зокрема, залізничних колій. Наведене свідчить про те, що при укладанні договору на будівельні та ремонтні роботи на об'єктах залізничного транспорту виконавець робіт зобов'язаний мати ліцензію на здійснення такого виду діяльності. У її відсутності такий виконавець не може приступати до роботи, а укладений ним договір (правочин) суперечить вимогам законодавства, тобто такий правочин порушує приписи ч. 1 ст. 203 ЦК України, що в свою чергу передбачає застосування наслідків, передбачених ст. 215 та ст. 216 ЦК України.
Таким чином, надані заявником докази, а саме копії трудових угод не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, оскільки позивачем не доведено факт того, що діяльність ПП "Алінді" була ліцензована, а для виконання робіт це підприємство мало працівників відповідних професій, а тому викладені в заяві обставини не можуть бути визнані нововиявленими обставинами в розумінні ст. 245 КАС України.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року по справі № 2а-1670/1684/12 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її перегляду за нововиявленими обставинами не виявлено.
Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Малого приватного підприємства "Кремавіа" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012р. по справі № 2а-1670/1684/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.
Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.