Копія
Справа № 2270/4857/12
25 жовтня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіКозачок І.С.
при секретарі Русіновій М.М.
за участі: представника позивача представника відповідача Підгурського І.М. Харкавого А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області про застосування фінансових санкцій від 14 березня 2012 року № 143773., -
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови № 143773 від 14.03.2012 року про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що згідно акту проведення перевірки № 057298 від 18.01.2012 року державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій встановлено порушення, на підставі якого винесено оскаржувану постанову про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн. за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за що передбачена абз. 3 ч. 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Зазначає, що на час проведення перевірки вона ніякими видами перевезень не займалась та ніяких дозвільних документів на здійснення пасажирських перевезень не мала і не має. Вказує, що транспортний засіб, що належить їй на праві власності, і відносно якого складений акт, відповідно до договору був наданий в оренду іншому перевізнику.
Вважає, що висновки, зроблені інспекторами, є неправомірними, оскільки не були встановлені та враховані суттєві обставини, що свідчать про те, що вона не є перевізником, тому не може відповідати за можливе допущене ним порушення. Зважаючи на це, просить скасувати постанову.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надавши суду додаткові докази на підтвердження того, що відповідачем фактично не було з'ясовано, що ОСОБА_5 не могла бути притягнута до відповідальності оскільки була не перевізником, а власником транспортного засобу.
Представник відповідача в задоволенні позову просить відмовити, оскільки порушення позивачем Закону України "Про автомобільний транспорт" зафіксоване актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 057298 від 18 січня 2012 року. Посилається на те, що оскаржувана постанова відповідає діючому законодавству України.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 18.01.2012 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Хмельницькій області Красняк В.І., Гапчук С.В. та Богуш В.Я. на підставі завдання на перевірку № 107799 від 16.01.2012 року проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 18.01.2012 року № 057298. Т.в.о. начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області відповідно до акту перевірки було прийнято постанову від 14.03.2012 року № 143773 про застосування до ОСОБА_5 фінансових санкцій в сумі 1700 грн.
У вказаному акті зафіксовано, що водій ОСОБА_11, ( який фактично працює водієм на ВАТ «Чемеровецьке АТП 16847»), який керував транспортним засобом марки ПАЗ 4234, номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, здійснював регулярні пасажирські перевезення по маршруту Зелена-Андріївка без оформлення документів перелік яких визначений статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Зі слів представника відповідача, на час проведення перевірки водієм для огляду інспекторам було пред'явлене лише реєстраційне свідоцтво, оформлене на ОСОБА_5, з чого інспекторами був зроблений висновок про те, що саме вона є перевізником.
Судом встановлено, що на час проведення перевірки, ОСОБА_5 надала належний їй транспортний засіб (автобус) марки ПАЗ 4234, номерний знак НОМЕР_1 в оренду, що підтверджується договором оренди транспортного засобу між ОСОБА_5 (орендодавець) та ВАТ «Чемеровецьке АТП 16847» (орендар) від 18.10.2010 року, копія якого є у матеріалах справи.
Оглядом наданих представником позивача доказів доведено, що відповідно до ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України серії АГ № 592524 від 17.11.2011 року ТДВ «Чемеровецьке АТП 16847», правонаступником якого є ВАТ «Чемеровецьке АТП 16847» (згідно зі статутом ТДВ «Чемеровецьке АТП 16847», копія якого знаходиться в матеріалах справи) здійснює надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами. Як свідчить копія ліцензійної картки серії АВ № 503707 на транспортний засіб (автобус) марки ПАЗ 4234, номерний знак НОМЕР_1, вона видана на право внутрішніх перевезень пасажирів автобусами саме на ВАТ «Чемеровецьке АТП 16847».
Окрім того, реєстраційний талон, копія якого є у справі, також був оформлений на ВАТ «Чемеровецьке АТП 16847», а відмітки на дорожньому листі від 18.01.2012 року серія АААХ № 205776 також вказують на те, що перевізником було саме зазначене підприємство, але не ОСОБА_5
Дані обставини належним чином не були досліджені відповідачем, зокрема не було встановлено, чи має позивач ОСОБА_5 статус автомобільного перевізника відповідно до вимог Закону, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого застосовані фінансові санкції.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Стаття 60 Закону встановлює засади відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт та визначає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, відповідно до вимог Конституції України посадові особи повинні діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений вимогами закону.
Відповідно до п. 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис.
Однак, всупереч цьому, на примірнику вищезазначеного шляхового листа відсутні будь-які відмітки, зроблені посадовими особами відповідно до складеного акту.
Відповідно до пунктів 25, 26 Порядку справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
В судовому засіданні встановлено, що на адресу позивача Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області було надіслано повідомлення про розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом, який мав відбутись 14.03.2012 року. Однак, як виявилось, ОСОБА_5 не мала змоги вчасно прибути на даний розгляд справи та повідомити про відомі їй обставини, оскільки повідомлення нею було отримане лише 24.03.2012 року. Тому, на думку суду, позивач з незалежних від неї обставин фактично була позбавлена можливості надати пояснення щодо хибності висновків контролюючого органу та необґрунтованості застосування до неї фінансових санкцій.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідачем не доведено із посиланням на будь-які належні докази, що оскаржувана постанова є правомірною, а під час її прийняття відповідачем були враховані усі істотні обставини, які мали значення для прийняття правильного та законного рішення. Зважаючи на це, позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Хмельницькій області про застосування фінансових санкцій від 14 березня 2012 року № 143773.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 26 жовтня 2012 року
Суддя/підпис/І. С. Козачок
"Згідно з оригіналом" Суддя І. С. Козачок