ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
21 травня 2012 р. № 2а-13298/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого -судді: Костецького Н.В.,
за участю секретаря судового засідання: Голоднікова О.В.
представників позивача ОСОБА_1
представника відповідача Коваленка О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного центру зайнятості, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Городоцького районного центру зайнятості про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Львівського обласного центру зайнятості в якому просить визнати дії протиправними та зобов'язати відповідача виплатити їй грошову допомогу в розмірі 10 посадових окладів відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.09.2011 року позивач була звільнена з посади провідного спеціаліста відділу сприяння працевлаштування Городоцького районного центру зайнятості у зв'язку із скороченням штатів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів відповідач їй не виплатив, оскільки підставою для звільнення за п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України не був вихід на пенсію. На день звільнення стаж державної служби позивача становив 15 років 8 місяців. Загальний трудовий стаж - 36 років 10 місяців. Факт виходу на пенсію підтверджується довідкою від 15.11.2011 року №7293/03-21 виданою управлінням Пенсійного фонду України у Городоцькому районі Львівської області про те, що ОСОБА_1 з 28.09.2011 року призначена пенсія за віком як державному службовцю. Оскільки виплата грошової допомоги згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу»пов'язана з двома умовами: вихід на пенсію та стаж державної служби не менше 10 років, які нею дотримано, то вважає, що не виплативши їй грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів відповідач діяв протиправно.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у письмовому запереченні, зазначивши, що право на виплату державному службовцю 10 посадових окладів виникає на підставі припинення трудових відносин у зв'язку з виходом з державного органу (який є працедавцем щодо такої особи) на пенсію. Оскільки позивач звільнений з займаної посади на підставі п.1 ч.1 ст. 40 КЗпП України (тобто, у зв'язку із скороченням штату), тому відповідачем було відмовлено у виплаті грошової допомоги. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Городоцький районний центр зайнятості явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового розгляду справи. 18.05.2012 року подала на адресу суду заяву про розгляд справи у відсутності представника Городоцького районного центру зайнятості, у вирішенні даної адміністративної справи покладається на розсуд суду.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 з 28.12.2006 року по 27.09.2011 року працювала у Городоцькому районному центру зайнятості на посаді провідного спеціаліста відділу сприяння працевлаштування Городоцького районного центру зайнятості.
Судом встановлено, що наказом від 26.09.2011 року № 247 позивача звільнено з посади провідного спеціаліста відділу сприяння працевлаштування Городоцького районного центру зайнятості, з 27.09.2011 року, у зв'язку зі скороченням штату, за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
На день звільнення строк державної служби становив 15 років 8 місяців. Загальний трудовий стаж - 36 років 10 місяців.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до довідки виданої управлінням Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області з 28.09.2011 року та одержує пенсію за віком як державний службовець відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».
Позивач звернулась до Львівського обласного центру зайнятості, щодо виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів у зв'язку з достроковим призначенням пенсії державного службовця.
На звернення позивача щодо виплати грошової допомоги Львівським обласним центром зайнятості листом від 07.10.2011 року №17-3328/0-11 надана відповідь, якою відмовлено у виплаті такої допомоги у зв'язку з відсутністю підстав для здійснення вказаної виплати.
Частиною другою статті 37 Закону України «Про державну службу»в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин визначено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Відповідно до ч.13 ст.37 Закону України «Про державну службу»державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Як вбачається з копії трудової книжки позивач з 23.01.1996 року по 27.09.2011 року працювала на державній службі, тобто загальний стаж державної служби становить 15 років 8 місяців та після звільнення стала на облік до управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області - з 28.09.2011 року.
Однак, як встановлено судом з матеріалів справи, позивач звільнений не у зв'язку з досягненням граничного віку чи виходом на пенсію, а у зв'язку із скороченням штатів за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
Положеннями ч.1 ст.23 Закону України «Про державну службу»в редакції чинній на час звільнення позивачки, було визначено, що граничний вік перебування на державній службі становить 62 років для чоловіків і 60 років для жінок.
Саме з такою обставиною як досягнення працівником граничного віку перебування на державній службі законодавець згідно з п.3 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу»пов'язує настання правового наслідку у вигляді припинення державної служби.
Виходячи з аналізу вищенаведених норм права, обов'язковою умовою для виплати вказаної допомоги, яка за своєю суттю є додатковим платежем, що виплачується роботодавцем державному службовцю за виконання трудової функції до моменту досягнення граничного віку перебування на державній службі, є звільнення працівника з посади державного службовця саме у зв'язку з виходом на пенсію державного службовця при досягненні граничного пенсійного віку.
Враховуючи встановлені обставини у справі та досліджені докази, приймаючи до уваги, що позивачка була звільнена з державної служби до досягнення нею граничного пенсійного віку, у відповідача як органу державної влади, в якому проходила державну службу позивачка, не виникло обов'язку нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, оскільки положеннями статті 37 Закону України «Про державну службу»не встановлено права на отримання грошової допомоги у вказаному розмірі при звільненні працівника у зв'язку з скороченням штатів, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні»особам перед пенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, - стаж роботи, який дає право на цей вид пенсії.
Позивач скористався своїм правом на звернення до відповідного пенсійного органу щодо дострокового призначення пенсії у порядку, визначеному законодавством України. Відтак позивач вийшла на пенсію не з посади державного службовця, а після припинення державної служби з підстав передбачених КЗпП України та була взята на облік до управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області з 28.09.2011 року, як така, що втратила роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, що в свою чергу не покладає на відповідача обов'язку виплачувати грошову допомогу державному службовцю, оскільки такий відносини по проходженню державної служби припинив не з підстав виходу на пенсію.
Відповідно до статті 44 КЗпП України працівникові, з яким був припинений трудовий договір з підстав, зазначених у пункті 1 статті 40 цього Кодексу, виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин справи спростована відповідачем, підтверджена документально, доведена матеріалами справи, що, в свою чергу, дає суду підстави визнати позовні вимоги необґрунтованими, спростованими відповідачем, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст.7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2012 року
Суддя Костецький Н.В.