Справа № 1570/4894/2012
10 грудня 2012 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Цховребової М.Г.
при секретарі судового засідання - Парій І.І.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Рудь Р.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Фізична особа -підприємець ОСОБА_3 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 16.05.2012 року № 0002791701 та № 0002801701.
В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. (т.1 а.с.2-7)
Представник відповідача заперечувала проти позову, просила суд відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову. (т.2 а.с.29-31)
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 14.06.2001 року ОСОБА_3 зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради, як фізична особа -підприємець, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, місце проживання: 65045, АДРЕСА_1, вид діяльності: 51.47.9 Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами. (т.1 а.с.122, 123, 124)
14.06.2001 року позивач узята на облік в органах державної податкової служби за № б/н та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі -відповідач / ДПІ у Приморському районі м. Одеси) на загальній системі оподаткування. (т.1 а.с.124, 126)
02.02.2007 року позивачу видане Свідоцтво НОМЕР_4 про реєстрацію платника податку на додану вартість, Серія НОМЕР_5, відповідно до якого, дата реєстрації позивача платником податку на додану вартість: 25.01.2007 року. (т.1 а.с.125)
З 18.04.2012 року по 24.04.2012 року, на підставі пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, направлення від 13.04.2012 року № 000153/602 (т.2 а.с.40), виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси, та наказу від 13.04.2012 року № 467 «Про проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_3»ДПІ у Приморському районі м. Одеси (т.1 а.с.47), службовою особою ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 03.05.2012 року № 1389/17-1/НОМЕР_3 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 за період з 01.01.2011 по 31.12.2011». (т.1 а.с.8-29)
Згідно акту, при перевірці використано (т.1 а.с.10):
- суцільним порядком: реєстраційні документи ФОП ОСОБА_3, податкова справа, накладні, податкові накладні, рахунки, декларація про отримані доходи, декларації з податку на додану вартість, надані до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, угоди про фінансово-господарську діяльність;
- вибірковим методом: банківські документи з додатками;
- бази даних за 2009 рік: «АІС Облік податків та платежів», АРМ «ТАХ», ЦБД ДРФО, Інформаційні дані 1-ДФ «Бест Звіт», система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів;
- інформація про перевірки інших платників податків-контрагентів з питань взаємовідносин ФОП ОСОБА_3 з ними, проведені за період, що перевірявся.
Відповідно до висновків зазначеного акта, документальною позаплановою виїзною перевіркою ФОП ОСОБА_3 встановлені порушення, зокрема:
- п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, у результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік, що підлягає сплаті до бюджету на суму 609548,4 грн.;
- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 719772 грн., в тому числі: у травні 2011 року 73603 грн., у червні 2011 року 43595 грн., у липні 2011 року 55385 грн., у серпні 2011 року 55810 грн., у вересні 2011 року 91003 грн., у жовтні 2011 року 284175 грн., у листопаді 2011 року 116201 грн.
Згідно змісту даного акта перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи з наступного, зокрема:
- перевіркою ДПІ у Приморському районі м. Одеси (акт від 14.12.2011 року № 3070/23-5/37680145 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Олдеко», код ЄДРПОУ - 37680145, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період жовтень 2011 року»(т.2 а.с.32-36)) встановлено: відсутність фактів реального здійснення господарської діяльності та враховуючи недостовірність даних, задекларованих у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2011 року, вказане свідчить про нереальність здійснення господарської діяльності ТОВ «Олдеко», код ЄДРПОУ 37680145, з контрагентами-резидентами за період жовтень 2011 року (в т.ч. з ФОП ОСОБА_3).
Перевіркою ДПІ у Приморському районі м. Одеси складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Таверс», код ЄДРПОУ 37422308, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року від 24.02.2012 року № 523/23-5/37422308.
В ході перевірок встановлено відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ФОП ОСОБА_3 від ТОВ «Олдеко», ТОВ «Таверс», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, договори відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 1, 5 ст. 203 ЦК України є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
ФОП ОСОБА_3 порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним;
- документів підтверджуючих фактичне транспортування товару від постачальника до покупця до перевірки не було надано.
ФОП ОСОБА_3 не надано товарно-транспортні накладні, які є обов'язковими документами, що доводять зв'язок із фінансово-господарською діяльністю.
До даного акту перевірки відповідачем додано розрахунок фінансових санкцій по податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності (т.2 а.с.38) та розрахунок фінансових санкцій по податку на додану вартість (т.2 а.с.39).
Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 16.05.2012 року № 0002791701 (т.1 а.с.30) позивача повідомлено, що згідно з пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI та відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України від 02.10.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, на підставі акта перевірки від 03.05.2012 року № 1389/17-1/НОМЕР_3, встановлено порушення ст.ст. 13, 14 ДКМУ від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»із змінами та доповненнями, з урахуванням пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»із змінами та доповненнями, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.11 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.1, п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів громадян, отриманих від здійснення підприємницької діяльності, на загальну суму 761935,65 грн., в тому числі за основним платежем -609548,52 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -152387,13 грн.
Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 16.05.2012 року № 0002801701 (т.1 а.с.31) позивача повідомлено, що згідно з пп. 20.1.27 п. 20.1 ст. 20, пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, на підставі акта перевірки від 03.05.2012 року № 1389/17-1/НОМЕР_3, встановлено порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями», п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, на загальну суму 870417,50 грн., в тому числі за основним платежем -719772,0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -150645,50 грн.
Не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач оскаржив їх у судовому порядку.
В судовому засіданні також встановлено, що між ТОВ «Таверс», іменоване далі «Постачальник», та ФОП ОСОБА_3, іменована далі «Покупець», укладено договір поставки від 3 травня 2011 року № 040511 (т.1 а.с.98-100), та між ТОВ «Олдеко», іменоване далі «Постачальник», та ФОП ОСОБА_3, іменована далі «Покупець», укладено договір поставки від 3 жовтня 2011 року № 031011 (т.1 а.с.101-103), відповідно до яких, по суті, зокрема:
- Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець прийняти та оплатити його на умовах договору;
- найменування, асортимент, кількість та ціна товару вказується в рахунках-фактурах та накладних, які є невід'ємною частиною договору;
- поставка товарів Покупцю здійснюється на складі Постачальника;
- приймання-передача поставляємого товару оформлюється накладною, яка підписується повноважними представниками Покупця та Постачальника;
- оплата товару здійснюються Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника;
- договори вступають в силу з моменту підписання.
На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, подальшого руху товару, отриманого за цими договорами, правильності декларування позивачем податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та податку на додану вартість, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період суду надано, зокрема: податкові декларації з податку на додану вартість за травень-листопад 2011 року із додатками; видаткові накладні; податкові накладні; реєстри виданих та отриманих податкових накладних; банківські виписки; договори поставки. (т.1 а.с.50-97, 104-121, 128-245, т.2 а.с.1-9)
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі -ПК України), Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі -ЦК України), Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - ЗУ № 168/97-ВР).
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі: податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Згідно із пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Пунктом 83.1 статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:
- документи, визначені цим Кодексом;
- податкова інформація;
- експертні висновки;
- судові рішення;
- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.п. 177.1 та 177.2 ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:
- на виконання вимог ст. 71 КАС України та неодноразових ухвал суду про витребування доказів, в т.ч. належним чином засвідчених копій усіх доказів-підстав проведення спірної перевірки, в даному випадку: доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, зокрема, обов'язкових письмових запитів відповідача, доказів про їх отримання позивачем та доказів вручення позивачу до початку проведення зазначеної перевірки під розписку копії наказу від 13.04.2012 року № 467 про проведення документальної позапланової перевірки тощо, -відповідачем суду не надано;
тобто:
- відповідачем не доведено правомірність проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, за результатами проведення якої складено акт від 03.05.2012 року № 1389/17-1/НОМЕР_3;
крім того:
- - перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок;
- з урахуванням того, що при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, -доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Відповідного вироку(-ів) суду немає.
- законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит.
Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому з будь-якою залежністю із правильністю (своєчасністю, правомірністю тощо) декларування податкових зобов'язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, сплатою податкових зобов'язань підприємствами-контрагентами платника цього податку тощо -законодавець не пов'язує.
За умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників робіт (послуг) по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань;
- дослідженими в судовому засіданні доказами по справі у їх сукупності, які також були у розпорядженні відповідача під час проведення спірної перевірки, з урахуванням специфіки досліджених договірних правовідносин, доведено правильність декларування позивачем податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності та з податку на додану вартість, а також правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період.
При цьому слід зазначити, що правова позиція відповідача з приводу, що товарно-транспортні накладні є обов'язковими документами, що доводять зв'язок із фінансово-господарською діяльністю саме за договорами поставки -є помилковою, необґрунтованою та законодавчо безпідставною;
тому:
- висновки відповідача про порушення позивачем п. 177.1, п. 177.2 ст. 177, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, -є необґрунтованими та законодавчо безпідставними;
- інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не наведено та не надано.
При цьому також слід зазначити, що на виконання вимог ст. 71 КАС України та неодноразових ухвал суду про витребування доказів, в т.ч. належним чином засвідчених копій письмових доказів на підтвердження обставин, викладених в акті перевірки, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Таверс», код ЄДРПОУ 37422308, щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року від 24.02.2012 року № 523/23-5/37422308, -відповідачем суду не надано;
відповідно:
- податкові повідомлення-рішення від 16.05.2012 року № 0002791701 та № 0002801701 -прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, тому вони підлягають скасуванню.
Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 -задовольнити повністю.
Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 16.05.2012 року № 0002791701 та № 0002801701.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
В повному обсязі постанову складено 12 грудня 2012 року.
Суддя М.Г. Цховребова
12 грудня 2012 року
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - задовольнити повністю.
Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби від 16.05.2012 року № 0002791701 та № 0002801701.
.