ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-19/13243-2012 12.12.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріст"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Лайн ЛТД"
про визнання іпотечного договору неукладеним
Суддя Шаптала Є.Ю.
Представники : не з»явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «РІСТ»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про визнання іпотечного договору недійсним.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.10.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Лайн ЛТД»(позичальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»було укладено кредитний договір № 306/КВ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті), відповідно до п.1.1. якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (надалі -кредит) на наступних умовах:
- ліміт кредитування -100 000,00 доларів США;
- строк кредитної лінії -з 31 жовтня 2006 р. до 30 жовтня 2009 р.;
- мета використання коштів - поповнення обігових коштів;
- процентна ставка -13% річних;
- комісія за підготовку та оформлення договору -150,00 гривень, в т.ч. ПДВ -25,00 грн.
Сторонами до кредитного договору № 306/КВ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 31.10.2006 року був укладений договір № 1 про внесення змін та доповнень від 27.06.2007 року, яким п. 4.4.1. кредитного договору було викладено в наступній редакції: сплата позичальником процентів нарахованих за період з 28.05.2007 р. по 27.06.2007 р. здійснюється в строк до 10.07.2007 р. включно на рахунок 2068030301433 відкритий в ТОВ «Укрпромбанк», МФО 321228.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між позивачем та відповідачем був підписаний іпотечний договір № 306/Zквіп-06 від 31.10.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 3652, згідно абз. 1 п. 1.1. якого іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя (відповідача) за кредитним договором № 306/КВ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 31.10.2006 року (з будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо) (надалі -кредитний договір), за умовами якого іпотекодержатель відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування -100 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язаний до 30 жовтня 2009 року повернути іпотекодержателю кредит в розмірі, в порядку, передбаченому кредитним договором, щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 13% річних, комісії та штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором (надалі - основне зобов'язання).
Відповідно до абз. 1 п. 1.2. іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавловська Борщагівка, вулиця Петропавловська, 18, загальною площею 0,0700 гектарів, цільове призначення земельної ділянки -розміщення торгівельного павільйону, кадастровий номер -3222485901:01:050:0018 (надалі - предмет іпотеки), яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА 578948, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 15.12.2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020532900130 від 15.12.2005 року.
Позивач просить визнати іпотечний договір № 306/Zквіп-06 від 31.10.2006 року недійсним з моменту його вчинення в зв'язку з тим, що спірний Іпотечний договір не містить конкретних зобов'язань сторін, а носить загальний характер і тому не може бути забезпечений іпотекою; спірним Іпотечним договором забезпечуються неіснуючі на момент його укладання зобов'язання; в спірному Іпотечному договорі відсутні істотні умови: зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання; в спірному Іпотечному договорі не встановлено чіткої суми забезпеченого грошового зобов'язання та критеріїв його визначення на конкретний час, кредитний договір на відновлювальну відкличну кредитну лінію визначає загальні принципи та порядок кредитування позичальника. За таких обставин, вважає, що Іпотечний договір суперечить вимогам ч. 2 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», тому відповідно до ч. 1 ст. 203, 215 ЦК України повинен бути визнаний недійсним.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.09.2012 року порушено провадження у справі № 5011-19/13243-2012 і призначено до розгляду на 17.10.2012 року.
17.10.2012 року представник позивача подав до відділу діловодства суду клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД".
Клопотання мотивоване тим, що оскільки право застави припиняється з припиненням основного зобов'язання, тому вважає що рішення у справі може вплинути на права та обов'язки боржника ТОВ "Трейд Лайн ЛТД".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Трейд Лайн ЛТД", розгляд справи відкладено на 14.11.2012 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2012 року продовжено строк вирішення спору відповідно до ст. 69 ГПК України, розгляд справи відкладено на 03.12.2012 року.
03.12.2012 року представником позивача подано до відділу діловодства суду заяву про зміну предмету позову, згідно якої просить визнати неукладеним іпотечний договір № 306//Zквіп-06 від 31.10.2006 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст.. 77 ГПК України на 12.12.2012 року.
У судове засідання 12.12.2012 року представники сторін не з»явились, про поважні причини неявки суд не повідомлено, хоча про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Судом прийнято заяву про зміну предмету позову (з тих же підстав) до розгляду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
31.10.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Трейд Лайн ЛТД»(позичальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»було укладено кредитний договір № 306/КВ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті), відповідно до п.1.1. якого банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти (надалі - кредит) на наступних умовах:
- ліміт кредитування -100 000,00 доларів США;
- строк кредитної лінії -з 31 жовтня 2006 р. до 30 жовтня 2009 р.;
- мета використання коштів -поповнення обігових коштів;
- процентна ставка -13% річних;
- комісія за підготовку та оформлення договору -150,00 гривень, в т.ч. ПДВ -25,00 грн.
Сторонами до кредитного договору № 306/КВ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 31.10.2006 року був укладений договір № 1 про внесення змін та доповнень від 27.06.2007 року, яким п. 4.4.1. кредитного договору було викладено в наступній редакції: сплата позичальником процентів нарахованих за період з 28.05.2007 р. по 27.06.2007 р. здійснюється в строк до 10.07.2007 р. включно на рахунок 2068030301433 відкритий в ТОВ «Укрпромбанк», МФО 321228.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між позивачем та відповідачем був підписаний іпотечний договір № 306/Zквіп-06 від 31.10.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 3652, згідно абз. 1 п. 1.1. якого іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя (відповідача) за кредитним договором № 306/КВ-06 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) від 31.10.2006 року (з будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо) (надалі -кредитний договір), за умовами якого іпотекодержатель відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування -100 000,00 доларів США, а позичальник зобов'язаний до 30 жовтня 2009 року повернути іпотекодержателю кредит в розмірі, в порядку, передбаченому кредитним договором, щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 13% річних, комісії та штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором (надалі - основне зобов'язання).
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку»іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до абз. 1 п. 1.2. іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: земельна ділянка, розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавловська Борщагівка, вулиця Петропавловська, 18, загальною площею 0,0700 гектарів, цільове призначення земельної ділянки -розміщення торгівельного павільйону, кадастровий номер -3222485901:01:050:0018 (надалі -предмет іпотеки), яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА 578948, виданого Києво-Святошинським районним відділом земельних ресурсів 15.12.2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020532900130 від 15.12.2005 року.
Позивач просить визнати іпотечний договір № 306/Zквіп-06 від 31.10.2006 року неукладеним, в зв'язку з тим, що спірний Іпотечний договір не містить конкретних зобов'язань сторін, а носить загальний характер і тому не може бути забезпечений іпотекою; спірним Іпотечним договором забезпечуються неіснуючі на момент його укладання зобов'язання; в спірному Іпотечному договорі відсутні істотні умови: зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання; в спірному Іпотечному договорі не встановлено чіткої суми забезпеченого грошового зобов'язання та критеріїв його визначення на конкретний час, кредитний договір на відновлювальну відкличну кредитну лінію визначає загальні принципи та порядок кредитування позичальника.
Частина 1 статті 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно частини першої ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Таким чином, позивачем не правильно вибрано спосіб захисту порушеного права, оскільки позовна вимога про визнання неукладеним іпотечний договір № 306/Zквіп-06 від 31.10.2006 року з врахуванням вищезазначеного, суперечить способам захисту цивільних прав та інтересів, визначених ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно з статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 15,1 6 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 17.12.2012 року.
Суддя Є.Ю. Шаптала