Справа № 2-3514/11
2/0418/1399/2012
10 грудня 2012 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Ткаченко А.О.
за участю позивача - ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування інформації, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,-
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він є депутатом Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради, членом ряду громадських організацій. Відповідач ОСОБА_2 без законних підстав, в порушення Конституції України, ЦК України втрутився в його особисте життя, використовуючи свій службовий стан, незаконно отримав конфіденційну інформацію, що стосується його особи, в порушення вимог Закону України «Про інформацію», викривив її та розповсюдив усно в громадських місцях та письмово в листах у різноманітні інстанції, чим завдав моральної шкоди та спричини моральні страждання. Завдяки таким діям багато незнайомих йому людей, громадян та посадовців мають до нього погане ставлення через ганебні плітки, розповсюджені відповідачем. Також завдано шкоди його діловій репутації, бо, як фахівець з економіки та юриспруденції має ділові стосунки з поважними організаціями, підприємствами та підприємцями, а зараз, завдяки діям відповідача змушений виправдовуватись перед своїми діловими партнерами. З урахуванням зазначеного, доповнивши позовні вимоги, остаточно просив, стягнути з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 20000 грн., зобов'язати відповідача принести йому свої вибачення письмово на адресу Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради, Дніпропетровської обласної громадської організації «Дніпровське Реєстрове Козацтво», голови обласної ради Вілкула Ю.Г., першого заступника голови обласної ради Лазаренка І.І., заступника голови обласної ради Ступака І.І.; принести свої вибачення у приміщенні будівлі Дніпропетровської обласної ради публічно в присутності Ради Старійшин «Дніпровського Реєстрового Козацтва», депутатів постійної комісії з питань взаємодії з творчими, громадськими організаціями та ЗМІ під головуванням Шилової В.В., заступника голови обласної ради Храмцова В.Л., заступника голови обласної ради Лазаренка І.І., голови обласної ради Вілкула Ю.Г., в присутності представників міських та обласних ЗМІ; постановити окрему ухвалу щодо незаконних дій відповідача та зобов'язати останнього сплатити вартість розміщення в печатних ЗМІ (обласної газети «Зоря»та міської газети «Наше місто») спростування неправдивої інформації про нього, яке зобов'язати їх опублікувати на протязі тридцяти календарних днів з моменту набуття чинності рішенням суду.
В судовому засіданні позивач зазначив про підтримання позову та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити останній в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.
З урахуванням зазначеного та думки позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, а також того факту, що представником відповідача було надано письмові заперечення, в яких висловлено думку відповідача щодо заявленого позову та надано письмові докази на спростування позовних вимог, судом у відповідності до ст.ст.169,224 ЦПК України було ухвалено про розгляд справи в заочному порядку.
Заслухавши пояснення позивача, перевіривши викладені в письмових запереченнях представника відповідача доводи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Відповідно до ст.299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Як роз'яснено в п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Відповідно до ст.9 Закону України «Про інформацію»всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.
Відповідно до ст.47 Закону України «Про інформацію»порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: надання інформації, що не відповідає дійсності; поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.
Відповідно до ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як і ст.34 Конституції України, передбачає, що кожна людина має право на свободу виявлення поглядів, змістом чого є свобода дотримуватися своїх поглядів, одержувати і поширювати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів.
В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачем було незаконно отримано конфіденційну інформацію, що стосується його особи, в порушення вимог Закону України «Про інформацію», викривлено та розповсюджено усно в громадських місцях та письмово в листах у різноманітні інстанції, чим завдано моральної шкоди та спричинено моральні страждання.
При цьому, позивачем надано наступні документи, підписані відповідачем, а саме:
- лист відповідача, як голови комісії з питань депутатьскої діяльності на адресу голови Бабушкінської районної у м.Дніпрпоетровську ради, в якому останній повідомляє про надходження до комісії документів від депутата Дніпропетровської обласної ради Антипова В.М. відносно депутата Бабушкінської районної ради ОСОБА_1 щодо неодноразового порушення останнім КК України, Статуту всеукраїнського казацького війська, дискредитації звання козака та з проханням за наслідками вивчення матеріалів комісією винести на розгляд сесії районної ради данне питання з прийняття відповідного рішення, оскільки надана відносно ОСОБА_1 інформація відображає його негативну поведінку, несумісну зі статусом депутата районної ради (а.с.13);
- запит відповідача, як голови комісії та депутата Бабушкінської ради головному атаману Дніпропетровського казацького округу щодо надання в порядку ст.13 Закону України «Про статус депутатів міських рад»інформації відносно ОСОБА_1 стосовно того, чи є останній членом Дніпропетровського казацького округу, чи уповноважений останній в казацькому форменному обмундірованні виступати в засобах масової інформації та надати на нього службову характеристику (а.с.44-45).
- письмові характеристики на ОСОБА_1 надані ОСОБА_2, як голови районного комітету та партійної організації партії ВО «Громада»від 19.05.2006 року та 28.04.2009 року. При цьому храктеристика від 19.05.2006 року позитивна, а від 28.04.2009 року негативна (а.с.92,142).
Зі змісту зазначених вище документів вбачається, що характеристика від 19.05.2006 року та запит взагалі не містять будь-якої інформації негативного характеру; в листі на адресу голови Бабушкінської ради відповідачем лише повідомляється про надходження до комісії певних документів стосовно ОСОБА_1 та вказаний лист за своєю формою та змістом не містять констатації певних фактів, будь-яких звинувачень позивача.
В письмовій характеристиці від 28.04.2009 року підписаній відповідачем, зазначається про негативні риси особистості та характеру позивача, неналежне здійснення ним своїх партійних обов'язків.
Відповідно до ч.4 ст.55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст.275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими
главою 3 цього Кодексу.
Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Відповідно до ч.ч.1,3,4 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.
Згідно ст.ст.10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а у відповідності до положень ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Разом з тим, ані в позовній заяві, ані в судовому засіданні позивачем не було зазначено яка сама конфіденційна інформація стосовно нього була отримана і поширена відповідачем та у якій спосіб; не зазначено які неправдиві відомості, що порочать його честь, гідність чи ділову репутацію та у якій спосіб були поширені відповідачем та підлягають спростуванню.
З матеріалів справи не вбачається та позивачем не надано будь-яких доказів, що зазначена вище характеристика від 28.04.2009 року направлялась відповідачем та була доведена до відома хоча б одній особі, що метою направлення було доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, або інших осіб з метою приниження честі, гідності та ділової репутації позивача.
Крім того, як передбачено ч.7 ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий
же спосіб, у який вона була поширена.
Позивач, заявляючи вимоги про зобов'язання відповідача публічно вибачитись та за власний рахунок розмістити спростування недостовірної інформації в ЗМІ, не надав доказів щодо способу поширення інформації стосовно нього, які б надавали можливість суду визначитись щодо дотримання заявлених вимог положенням ч.7 ст.277 ЦК України.
З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування інформації, зобов'язання вчинити певні дії є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами та в задоволенні позову в цій частині позивачу слід відмовити.
Відповідно до ст.280 ЦПК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Відповідно до ст.49 Закону України «Про інформацію»у випадках, коли правопорушенням, вчиненим суб'єктом інформаційної діяльності, завдано матеріальної чи моральної шкоди фізичним або юридичним особам, винні особи відшкодовують її добровільно або на підставі рішення суду.
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає ... у приниженні честі та гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оскільки судом не встановлено порушень особистих немайнових прав позивача відповідачем, ОСОБА_1 слід відмовити і в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.
На підставі викладеного, керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.23,201,275,277,280,297,299,1167 ЦК України, ст.ст.9,47,47-1,49 Закону України «Про інформацію», ст.ст.3,10,11,27,31,57-61,88,169,212-215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування інформації, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди -відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя С.Ю.Казак