Справа № 0308/15753/12
Провадження № 1/0308/943/12
м. Луцьк 13 грудня 2012 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням
судді Квятковського М.С.
за участю секретаря Куденчук О.М.
прокурора Бущака В.В.
адвоката-захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, із середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, в порядку ст.89 КК України несудимого:
за ч.2 ст. 186 КК України, -
Підсудний ОСОБА_2 05 червня 2012 року, близько 03 год. ночі, знаходячись поблизу буд. №5, що по просп. Відродження у м. Луцьку, переслідуючи корисливу зацікавленість та мету відкритого викрадення чужого майна, використовуючи свою перевагу у фізичній силі, та темну пору доби, пригрозив потерпілій ОСОБА_3 насильством, яке не є небезпечним для її життя та здоров»я, пред»явивши погрозливим тоном вимогу щодо передачі наявного у неї майна: золотих виробів, гаманця із грішми, внаслідок чого потерпіла злякалася та сприйняла цю погрозу як реальну для свого здоров»я.
Продовжуючи свої злочинні дії, підсудний ОСОБА_2, бажаючи заволодіти майном потерпілої, застосував до неї фізичне насильство, яке не є небезпечним для її життя та здоров»я, і яке виразилось в утриманні шиї рукою, та, стискаючи лівою рукою передпліччя лівої руки, наніс їй один удар ліктем правої руки в обличчя, внаслідок чого потерпіла отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу слизової оболонки нижньої губи з садном слизової оболонки нижньої губи, синців в ділянках лівих плеча і передпліччя.
Під час протиправного посягання, спрямованого на заволодіння майном ОСОБА_3, підсудний ОСОБА_2, подолавши волю потерпілої до опору заволодів її майном: гаманцем, який матеріальної цінності не становить та грошима в сумі 40 гривень.
Допитаний у судовому засіданні, з приводу інкримінованого йому вироком злочину, підсудний ОСОБА_2 свою винуватість визнав частково.
Дав показання про те, що дійсно в нічний час 05 червня 2012 року, знаходячись поблизу буд. №5, що по просп. Відродження у м. Луцьку, зустрівши поблизу магазину «Нивка»раніше незнайому йому потерпілу ОСОБА_3, пред»явив їй вимогу передати наявне у неї майна, після чого обхватив її рукою, та заволодів належним їй гаманцем із грішми. Заперечує що наносив потерпілій удар ліктем правої руки в обличчя. Розкаюється у вчиненому злочині, просить не позбавляти волі.
Не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково, його винуватість у вчиненні злочину при обставинах, що зазначені у вироку суду, підтверджується зібраними досудовим слідством та дослідженими і перевіреними у судовому слідстві доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_3 дала показання про те, що 05.06.2012 року, близько 03.00 год., коли вона поверталася із бару «Явір», та знаходилась поблизу буд. №5, що по просп. Відродження у м. Луцьку, до неї підійшов раніше незнайомий їй підсудний по справі ОСОБА_2, який у погрозливій формі пред»явив їй вимогу передати йому кошти та золото, після чого обхопив рукою шию, та, стискаючи рукою передпліччя лівої руки, наніс їй один удар ліктем правої руки в обличчя, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження, зазначені у висновку експертизи, та заволодів належним їй майном - гаманцем, який матеріальної цінності для неї не становить та грошима в сумі 40 гривень. В ході боротьби із підсудним їй випадково вдалося заволодіти мобільним телефоном підсудного, який вона видала працівникам міліції.
Такі показання потерпілої ОСОБА_3 про обставини вчиненого відносно неї злочину, суд приймає до уваги, оскільки вони були і є послідовними протягом досудового слідства і в суді, об»єктивно підтверджуються і іншими дослідженими по справі доказами, зокрема:
Протоколом заявою потерпілої ОСОБА_3 від 05.06. 2012 року, у якій вона зазначила, що близько 3 - ї год. ночі невідома особа відкрито заволоділа належним їй майном: гаманцем із грішми в сумі 40 гривень. / а. с. 4 /.
Про аналогічні обставини вчиненого відносно неї злочину тим, які вона дала в суді, потерпіла ОСОБА_3 зазначала протягом усього досудового слідства -під час очної ставки із підсудним та під час проведення з нею відтворення обстановки та обставин події. / а. с. 36 -37; а. с. 103 -108 /.
Крім цього, у ході пред»явлення осіб для впізнання потерпіла, серед пред»явлених їй осіб, вказала саме на підсудного як на особу яка вчинила відносно неї злочин. / а. с. 18 -20 /.
Відразу після вчиненого злочину місце події - по просп. Відродження у м. Луцьку, поблизу магазину «Нивка», було оглянуто працівникам міліції, потерпіла видала мобільний телефон, яким випадково заволоділа у підсудного, і який був оглянутий під час досудового слідства в якості речового доказу, і повідомила при цьому про обставини вчиненого відносно неї грабежу, аналогічні іншим своїм показанням, які давала по справі. /а. с. 5 -7 /.
Обставини огляду місця події та видачі потерпілою працівникам міліції мобільного телефону, підтверджуються оголошеними показаннями свідка ОСОБА_4 -продавця магазину «Нивка», поблизу якого і було вчинено злочин, показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 -працівників правоохоронних органів, останні, крім того, ствердили, що бачили на обличчі потерпілої тілесні ушкодження. / а. с. 10/.
Відповідно до висновку судово - медичної експертизи за № 882 від 21 червня 2012 року, потерпіла ОСОБА_3, внаслідок вчиненого відносно неї злочину, отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу слизової оболонки нижньої губи, синців в ділянках лівих плеча та передпліччя. / а. с. 90 -91 /.
На підставі наведених доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що своїми умисними діями, направленими на відкрите викрадення майна потерпілої ОСОБА_3, поєднаними із насильством, яке не є небезпечним для її життя та здоров»я, та з погрозою застосування такого насильства, підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України.
Кваліфікуючи таким чином дії підсудного, суд враховує обставини, нічний час вчинення злочину, а тому саму вимогу ОСОБА_2 про передачу йому майна потерпілою, остання мала підстави реально сприймати як погрозу насильством.
Заперечення підсудного про те, що під час вчинення злочину не наносив удару ліктем в обличчя потерпілій, що остання перебувала у стані алкогольного сп»яніння, а тому могла неправильно сприйняти події, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються наведеними по справі доказами, і розцінює як намагання пом»якшити свою відповідальність за вчинений злочин.
При цьому суд приймає до уваги і наступне:
Так у ході досудового слідства і значної частини судового слідства підсудний ОСОБА_2 взагалі не визнавав своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, висував версію про те, що в ніч вчинення злочину знаходився у своїх знайомих ОСОБА_7 і ОСОБА_8, мобільний телефон загубив поблизу місця злочину напередодні його вчинення.
Дані обставини не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи в суді.
Так, підсудний ОСОБА_2, свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_7 дали протиречиві показання про обставини проведення спільно ними часу пізно ввечері та в ніч із 04. на 05.06. 2012 року, що свідчить про їх неправдивість. Усвідомивши дану обставину, підсудний змінив свої показання, і став стверджувати про те, що в нічний час він непомітно для ОСОБА_9 і ОСОБА_7 залишив їх квартиру, а після вчинення злочину повернувся в неї. Разом з тим, із роздруківок переговорів абонентського номеру мобільного телефону, яким користувався підсудний, що стверджується показаннями самого підсудного та оголошеними показаннями свідка ОСОБА_10, убачається, що невдовзі перед вчиненням злочину він здійснював телефонні дзвінки із вказаного номера своїм знайомим по телефону, і який видала працівникам міліції потерпіла після того, як відібрала його в особи, яка вчинила відносно неї злочин. / а. с. 5 -7; а. с. 86 -87 /.
Крім того, із оголошених показань свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 убачається, що під час спільно проведеного ними часу ввечері і в нічний із 04.06. на 05.06. 2012 року потерпіла по справі ОСОБА_3 майже не вживала спиртних напоїв, а отже і не могла бути в нетверезому стані та неадекватно сприймати події, про що стверджує підсудний, а з показань свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - працівників міліції - що на обличчі потерпілої, по приїзду на місце вчинення злочину, бачили «свіжі»тілесні ушкодження.
Аналізуючи наведене, а також те, що потерпіла та підсудний раніше не були знайомі, а тому жодних підстав оговорювати ОСОБА_2 у ОСОБА_3 не було, в сукупності з іншими доказами по справі, суд вважає винуватість підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведеною.
Показання свідка ОСОБА_13 -матері підсудного, не мають доказового значення для вирішення питання щодо винуватості підсудного, а тому суд їх до уваги не приймає.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання щодо підсудного ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких, дані про його особу.
Обставин, що пом'якшують покарання підсудному, суд по справі не знаходить, обставин, що обтяжують покарання -підсудному не інкриміновано.
При таких обставинах, враховуючи дані про особу підсудного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, і знову вчинив тяжкий злочин із погрозою та застосуванням насильства, суб»єктивне ставлення підсудного до злочину, що вказує на його підвищену небезпеку для суспільства, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому покарання йому слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності.
Разом з тим, призначаючи йому покарання мінімальне, в межах санкції закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності, суд враховує, що в ході судового слідства він свою винуватість визнав, що від злочину не наступило тяжких наслідків, те, що попередня судимість у нього погашена.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України / в редакції 1960 року/, суд, -
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді 4-х /чотирьох/ років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взявши його під варту із залу суду негайно.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати із часу взяття його під варту, зарахувавши в строк відбуття покарання час перебування його під вартою із 16.06. по 22.06. 2012 року.
Речові докази по справі -мобільний телефон «Самсунг»залишити за належністю ОСОБА_7, мобільний телефон «Нокія»- повернути ОСОБА_2.
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_2, в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку суду.
Головуючий: