73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
11 грудня 2012 р. Справа № 2-а-4643/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділ Державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції Херсонської області про зняття арешту з усього рухомого та нерухомого майна та грошових коштів,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до відділу Державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції (далі - відповідач, ВДВС Новокаховського МУЮ), в якому просить зобов'язати відповідача винести постанову про зняття арешту з усього рухомого і нерухомого майна та грошових коштів, належних позивачу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постановами державного виконавця ВДВС Новокаховського МУЮ від 16.11.2007р. та від 18.03.2010р. накладено арешт на належне позивачу майно. Станом на час звернення позивача до суду незавершених виконавчих проваджень щодо нього на виконанні у відповідача не перебуває, однак арешт досі не знято.
Позивач звертався до ВДВС Новокаховського МУЮ із зверненням щодо з'ясування обставин існування накладеного на його майно арешту, однак відповіді на нього не отримав.
У зв'язку з цим позивач вважає протиправним те, що за відсутності виконавчих проваджень арешт з його майна не знятий, а тому просить задовольнити позов.
Сторони в судове засідання не з'явились, надали клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
У зв'язку з цим та враховуючи положення ст.ст. 122, 128 КАС України, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи в порядку письмового провадження.
Відповідач надав письмові заперечення на позов, у яких просить відмовити у його задоволенні з тих підстав, що оскаржені дії вчинені ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Зокрема, відповідач вказує, що постановою державного виконавця серії АВ № 419377 від 16.11.2007р. накладено арешт на все нерухоме майно боржника - ОСОБА_1 Виконавче провадження, в межах якого накладено арешт, закінчено і знищено за спливом терміну зберігання, отже надати оцінку правомірності накладення арешту неможливо. Крім того, постановою державного виконавця від 18.03.2010р. № 18224338 накладено арешт на майно позивача в ході виконання судового наказу №2н-361/08 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошових коштів. Зазначений виконавчий документ повернуто стягувачу, повторно цей документ не подавався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця ВДВС Новокаховського МУЮ серії АВ № 419377 від 16.11.2007р. накладено арешт на все нерухоме майно боржника - ОСОБА_1
Виконавче провадження, в межах якого накладено арешт, закінчено і знищено за спливом терміну зберігання.
Крім того, постановою державного виконавця ВДВС Новокаховського МУЮ від 18.03.2010р. відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу №2н-361/08, виданого Суворовським районним судом м. Херсона 20.09.2009р., про стягнення з позивача на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошових коштів в сумі 6 874,25 грн. як заборгованості за кредитним договором № 014/10/342 від 25.01.2006р.
В межах зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову від 18.03.2010р. № 18224338 про накладення арешту на належне позивачу нерухоме майно в межах суми стягнення.
Постановою державного виконавця від 20.05.2010р. виконавчий документ повернуто стягувачу у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.
Оригіналу цього виконавчого провадження, незважаючи на вимоги ухвали суду від 15.11.2012р., відповідачем до суду не надано.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно із ст. 52 Закону №606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.
На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
У відповідності із ст. 57 Закону №606-XIV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем в тому числі і шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Порядок та умови зняття арешту з майна визначені статтями 50, 60 Закону №606-XIV, згідно яких у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
В даному випадку відповідачем не надано суду доказів існування незавершених виконавчих проваджень щодо позивача, які б обумовлювали необхідність залишення в силі накладеного на його майно арешту. Завершених виконавчих проваджень щодо позивача також до суду не надано.
Також відповідачем не надано доказів стягнення з позивача виконавчого збору та відкриття з цього приводу виконавчого провадження, що також обумовлювало би залишення в силі накладеного на його майно арешту.
Таким чином, на виконанні у ВДВС Новокаховського МУЮ відсутні виконавчі провадження, в межах яких можливе звернення стягнення на майно позивача, в тому числі і шляхом його арешту, для забезпечення реального виконання рішення, яке належить виконувати.
Відповідачем ці обставини не спростовані і відповідних доказів не надано, хоча судом з метою всебічного і об'єктивного розгляду і вирішення даного спору було покладено на ВДВС Новокаховського МУЮ обов'язок надати необхідні докази, в тому числі і оригінали виконавчих проваджень. Вимоги суду відповідачем не виконано.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено належними доказами правомірності існування накладеного на майно позивача арешту.
В той же час, позивач просить зобов'язати ВДВС Новокаховського МУЮ винести постанову про зняття арешту з усього належному йому рухомого та нерухомого майна, а також грошових коштів.
Суд вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, які він вважає порушеними, з огляду на наступне.
Згідно із ч.2 ст. 50, ч.3 ст. 60 Закону №606-XIV, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.
Хоча в даному випадку порядок накладення арешту на майно боржника не є предметом позову і не оспорюється позивачем, суд не знаходить підстав для висновку про неправомірність накладення такого арешту. Отже, начальник ВДВС Новокаховського МУЮ не має підстав для винесення постанови про зняття арешту. В той же час виконавчі провадження, в межах яких на майно позивача накладено арешт, на виконанні у відповідача не перебувають, одне з них закінчено провадженням і знищено у зв'язку із закінченням терміну зберігання, щодо фізичного існування другого провадження відповідач доказів не надав. Враховуючи це, у державного виконавця відсутня можливість винести в межах цих виконавчих проваджень постанову про зняття арешту з майна боржника.
Таким чином, на думку суду, належним способом захисту прав позивача буде зняття арешту з його майна судом, що потребує виходу за межі позовних вимог.
З цього приводу слід зазначити, що в силу частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін та третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та з огляду на встановлені обставини щодо відсутності підстав існування арешту майна позивача задовольнити позов частково шляхом зняття такого арешту.
У задоволенні позовних вимог щодо покладення на відповідача обов'язку прийняти певне рішення слід відмовити з огляду на відсутність на те підстав.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зняти арешт з майна ОСОБА_1, застосований постановами державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Новокаховського міського управління юстиції серії АВ № 419377 від 16 листопада 2007р. та від 18 березня 2010р. № 18224338 про арешт майна боржника.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Пекний А.С.
кат. 11.5