Постанова від 12.12.2012 по справі 2а/1770/3925/2012

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/3925/2012

12 грудня 2012 року 16год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: не прибув,

відповідача: представник Бугайко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2

до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі

про визнання дій, рішень та вимог незаконними та скасування вимог

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі про визнання дій незаконними та протиправними, скасування вимоги про сплату боргу від 15.03.2012 року за № Ф-77.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є суб'єктом підприємницької діяльності та знаходиться на спрощеній системі оподаткування, водночас є пенсіонером за віком, а відтак, відповідно до норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не повинна. Просить поновити термін на оскарження дій, рішень та вимог відповідача, визнати дії відповідача щодо прийняття рішення та скерування вимоги від 15.03.2012 року за № Ф-77 через відділ ДВС незаконними та протиправними, скасувати вказану вимогу.

23.04.2012 року ухвалами Володимирецького районного суду Рівненської області позивачу поновлено строк для звернення до суду з позовом про оскарження вимоги № Ф-77 від 15.03.2012 року та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Володимирецького районного суду Рівненської області від 11.06.2012 року матеріали даної справи передано за підсудністю до Рівненського окружного адміністративного суду.

Позивач в судове засідання не прибув, до початку судового засідання подав клопотання про розгляд справи без участі позивача.

Відповідачем подано письмове заперечення на позов, проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що згідно ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Крім того, відповідач вказує на те, що позивач не досягла 60-річного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Наголошує, що позивач отримує пенсію за віком як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи. Для виходу на пенсію за віком позивачу було застосовано пільгову умову зменшення пенсійного віку. Разом з тим, звільнення від сплати єдиного внеску не стосується тих осіб, які отримують інші види пенсійних виплат відповідно до законів України і не досягли віку відповідно до ст. 26 Закону, що дає право на пенсію за віком, для них сплата єдиного внеску залишається обов'язковою. Відповідач також звертає увагу на те, що позивачем пропущено строк оскарження вимоги.

Просить у задоволенні позовних вимог відмовити і розглянути справу без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково. Суд виходив з наступного.

Відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в Володимирцькому районі від 21 листопада 2012 року №168-03 ОСОБА_2 отримує пенсію за віком з 18.01.2009 року (а.с.41).

Судом встановлено, що 15.03.2012 року відповідачем для позивача було виставлено вимогу про сплату боргу № Ф-77, якою встановлено наявність недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 1365,11 грн. (а.с.7) Така недоїмка нарахована позивачу за період з 01.09.2011 року по 31.12.2011 року (а.с.42).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п. 4. ч. 1. ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

13.05.2009 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України за номером особового рахунку № 134744/1702 та отримує пенсію за віком з 13.05.2009 року -довічно (а.с.3).

Частиною 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 у 2011 році перебувала на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується довідкою Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспеції Рівненської області від 30.11.2012 року №4334/17-145 (а.с.54).

Відповідно до п.п. 6 п. 7 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування штрафних санкцій, якими вони були наділені. З 1 січня 2011 року втратили чинність 1-9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі і п.9 про штрафні санкції за несплату пенсійних внесків і неподачу звітності, тому всі, хто не заплатив пенсійні внески до 01.01.2011 року вільні від їх сплати.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 звільнена від сплати за себе єдиного внеску, жодних інших обставин щодо існування у позивача боргу управлінням Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі суду не надано, у відповідача відсутні правові підстави для формування оспорюваної вимоги про сплату боргу № Ф-77 від 15.03.2012 року.

Твердження відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду судом до уваги не приймаються, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Володимирецього районного суду Рівненської області від 23.04.2012 року позивачу поновлено строк звернення до суду з позовом про оскарження вимоги від 15.03.2012 року. Ухвала набрала законної сили (а.с.8).

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі заперечуючи проти позову правомірності спірної вимоги не довело. Відтак, вимога управлінням Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі від 15.03.2012 року № Ф-77 є протиправною та підлягає до скасування, а позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо вимог про визнання незаконними та протиправними дій відповідача щодо прийняття рішення та скерування вимоги від 15.03.2012 року за № Ф-77 через відділ ДВС то в цій частині вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягаю. Так, судом таких обставин на підставі належних та допустимих доказів не встановлено. В цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, присуджуються на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі про сплату боргу № Ф-77 від 15.03.2012 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача ОСОБА_2 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,19 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.

Попередній документ
28101707
Наступний документ
28101714
Інформація про рішення:
№ рішення: 28101708
№ справи: 2а/1770/3925/2012
Дата рішення: 12.12.2012
Дата публікації: 21.12.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: