Справа № 1570/6747/2012
18 грудня 2012 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванова Е.А.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Татарбунарському районі Одеської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України у Татарбунарському районі Одеської області звернулось до суду з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі страхових внесків у сумі 1732,80 грн..
Свої позовні вимоги мотивує тим, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управління пенсійного фонду України у Татарбунарському районі Одеської області з 09.12.2008 року та відповідно до ст.ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року №1058-IV (далі Закон). Пунктом 6 частини 2 ст. 17 Закону передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Проте, відповідач, у порушення законодавства не сплачував страхові внески, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість по сплаті фіксованого податку в сумі 1732,80 грн. У зв'язку з тим, що відповідач заборгованість зі сплати страхових внесків не сплатив, Управління Пенсійного фонду України звернувся до суду та просить стягнути заборгованість з відповідача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про те надав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що діяв на час виникнення заборгованості, (далі Закон), страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Стаття 1 Закону також визначає поняття страхувальники, якими є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до Розділу 2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 року (далі Інструкція) платниками страхових внесків є страхувальники -роботодавці, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а також застраховані особи, зокрема громадяни України, які працюють у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно ч. 3 ст. 15 Закону страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Частина 5 ст. 15 Закону встановлює, що повідомлення про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків надсилається страхувальнику наступного робочого дня з дня взяття на облік.
ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Татарбунарському районі Одеської області як платник страхових внесків, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 09.12.2008 року.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Стаття 17 Закону встановлює також обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Судом встановлено, що згідно картки особового рахунку фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 станом на 01.10.2012 року, борг по сплаті фіксованого податку складає 1732,80 грн..(а.с. 6)
На суму заборгованості ФОП ОСОБА_1 виставлялись вимоги про сплату боргу від 24.01.2011 року №527-У та від 11.03.2011 року №796-У, які були ним отримані 29.01.2011 року та 26.03.2011 року про що свідчать поштові повідомлення про вручення. (а.с. 9-10).
Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.
Частина 5 ст. 20 Закону передбачає, що страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що діяв на час виникнення заборгованості, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Проте судом встановлено, що нарахована відповідачем сума внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплачена, зокрема доказів такої сплати суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 15 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Беручи до уваги те, що заборгованість по сплаті страхових внесків на суму1732,80 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем з відповідача не стягуються.
Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. ст. 71, 158 - 163 КАС України, суд -
Позов Управління Пенсійного фонду України у Татарбунарському районі Одеської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у Татарбунарському районі Одеської області (місце знаходження 68100, Одеська область, м. Татарбунари, вул. Котовського, 14 код ЄДРПОУ 24532374, р/р 25602301024019, в філія Одеське обласне управлінні АТ «Ощадбанк», МФО 328845) заборгованість у сумі 1732,80 грн.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Е.А. Іванов