Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
23.01.2012 р. Справа № 2а-9053/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1
доВійськової частини А2183, вул. Коротченко, 10-Б, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55212
провизнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до суду з позовом до військової частини А2181 (Відповідач) про визнання протиправною бездіяльності військової частини щодо відмови в проведені перерахунку та виплати надбавки за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя з 01.07.2010 по 01.08.2011 у розмірі 15% посадового окладу.
Відповідач позов не визнав, в своїх запереченнях вказує на те, що Позивачу під час служби було нараховане та виплачене грошове забезпечення в повному обсязі, в тому числі виплачувалася й надбавка за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя відповідно до п.7 Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 в межах 50%-ї надбавки та відповідно до діючого законодавства.
В судове засідання позивач не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання сторони яка була належним чином повідомлена про дату та час розгляду справи, не перешкоджає для розгляду справи по суті у її відсутність. Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що у випадку не прибуття осіб у судове засідання які були повідомлені належним чином, якщо немає перешкод для розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідив матеріали справи та оцінив наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку що заявлений позов не належить задоволенню, виходячи з наступного.
Старший прапорщик запасу ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А2183 на посаді заступника начальника служби захисту інформації до 01.08.2011 року.
Пунктом 23 наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України (по особовому складу) від 22.06.2011 року №76-ПМ позивач звільнений з військової служби у запас за п."в"ч.6 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за віком).
Наказом командира військової частини А2183 від 01.08.2011 року №168 з 01.08.2011 року позивач виключений із списків особового складу військової частини А2183, всіх видів забезпечення та направлений на військовий облік до Первомайсько-Врадіївського ОРВК Миколаївської області.
При виключенні ОСОБА_1 із списків особового складу військової частини А 2183, на думку позивача, йому не було повністю проведено розрахунок по виплаті грошового забезпечення, а саме відповідач недоплатив 15% надбавки від посадового окладу за весь період служби починаючи з 1.07.2010 року по 1.08.2011 року.
З метою з'ясування причин недоплати, ОСОБА_1 19.09.2011 року, тобто через місяць після виключення зі списків особового складу, звернувся до командира військової частини А2183 з заявою про проведення перерахунку та виплати (доплати) надбавки за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя з 01.07.2010 по 01.08.2011 у розмірі 15% посадового окладу (лист від 12.10.2011 №1048). Оскільки такі надбавки йому нараховувалися не в повному обсязі, позивач вважає, що ці суми надбавок повинні бути виплачені йому при звільненні.
Однак, суд не може погодитися з позицією позивача.
У своїх позовних вимогах позивач посилається на Накази командира військової частини А2183 : № 119 від 04.10.2010 р.; № 4 від 04.01.2011р; № 42 від 04.04.2011 р.; № 68 від 01.07.2011 р. "Про виплату надбавки особовому складу частини за особливі умови, пов'язані з підвищеним ризиком для життя"
Вищезазначені Накази командира військової частини були виконані у відповідності до вимог п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України № НР 1294 від 07.11.2007р., а саме позивачеві була нарахована та виплачена 50% надбавка від посадового окладу, в яку увійшла й оплата за особливі умови, пов'язані з підвищеним ризиком для життя.
Відповідно до п. 14.2.3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом міністра Оборони України № НР 260 від 11.06.2008 та Переліку військових частин , підрозділів та посад військовослужбовців, затвердженого наказом Міністра Оборони України № НР 660 від 25.12.2008 р., особам офіцерського складу та особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом, бойових обслуг у військових частинах і підрозділах, які несуть бойове чергування з протиповітряної оборони, а також тим, які безпосередньо залучені до несення бойового чергування з протичовнової оборони та спеціального чергування з протипідводно - диверсійної оборони, з 1 січня 2010 року виплачується надбавка зо особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя у розмірі п'ятнадцяти відсотків посадового окладу на місяць.
Надбавка виплачується військовослужбовцям за умови несення в минулому кварталі бойового чергування у складі бойових обслуг (чергових бойових обслуг), чергових сил.
Виплата надбавки в першому кварталі 2010 року здійснюється тим військовослужбовцям, які протягом четвертого кварталу 2009 року несли бойове чергування.
Підставою для виплати надбавки є щоквартальні накази відповідних командирів (начальників) органів військового управління та військових частин, видані в установленому порядку.
Виплата надбавки здійснюється в обсягах, визначених п. 7 Постанови КМУ від 07.11.2007 р. № НР 1294
Проаналізував вищезазначені нормативно правові акти суд дійшов висновку, що виконання наказів командира військової частини А 2183 -№ 119 від 04.10.2010 р.; № 4 від 04.01.2011р; № 42 від 04.04.2011 р.; № 68 від 01.07.2011 р. "Про виплату надбавки особовому складу частини за особливі умови, пов'язані з підвищеним ризиком для життя" проведено в повній відповідності до норм діючого Законодавства.
Окрім того, слід зазначити, що надбавка в розмірі 15% від посадового окладу нараховувалася позивачеві до грошового утримання щоквартально, а від так про порушення свого права щодо недоотримання цієї надбавки, Позивач фактично дізнався з 04.10.2010 року, тобто з дня отримання грошового забезпечення. Але до суду за захистом свого порушеного права на протязі проходження служби не звертався, не звертався й до командира військової частини з вимогами зробити донарахунок надбавки. Така поведінка позивача свідчить про його погодження, протягом несення служби, з сумами нарахованого та отриманого грошового забезпечення.
Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 року №2011-XII (із змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців" військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб" від 03.11.2006 року №328-У) визначає порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям.
Так, ч.2 ст.9 Закону №2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч.3 Закону №2011-XII грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Приписами ч.4 Закону №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Відповідно до Указу Президента України від 18.12.2007 року №1234/2007 "Про внесення зміни до Указу Президента України від 14 квітня 1999 року №379 та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України", який набрав чинності 01.01.2008 року та постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу" (далі-Постанова №1294), установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно 25 додатку до Постанови №1294 до додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, МВС, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та інших розвідувальних органів установлена щомісячна надбавка за кваліфікацію у відсотках посадового окладу. Пунктом 2 Постанови КМУ №1294 визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань. Пунктом 12 Постанови №1294 постановлено державним органам привести власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою; проаналізувати за підсумками І кварталу 2008 р. результати запровадження умов грошового забезпечення, визначених цією постановою, та внести у разі потреби відповідні пропозиції. Пункт 12 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Указом Президента України від 21.08.1997 року №888 (в редакції Указу Президента України від 4.07.2002 року №618/2002) та п.9 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2006 року №1080 встановлено, що Міністр оброни України в межах повноважень Міністерства відповідно до законодавства видає накази і директиви, контролює їх виконання.
Пунктом 7 Постанови КМУ №1294 "До упорядкування додаткових видів грошового забезпечення, визначених згідно з додатками 25-28" їх виплата провадиться в межах затвердженого фонду грошового забезпечення в обсязі до 50 відсотків установленого згідно із зазначеними додатками розміру, крім щомісячних виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу льотного та наземного складу авіації, плаваючого складу, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які виконують водолазні роботи, проходять службу в аеромобільних військах та частинах спеціального призначення, та виплати одноразової винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, які знешкоджують вибухові предмети.
Позивачем не вірно розуміється та трактується поняття щомісячної виплати. У даному випадку, надбавка нараховується та виплачується за результатами квартальних підсумків несення бойових чергування, та на підставі щоквартальних наказів командира військової частини, а від так надбавку не можна віднести до обов'язкової щомісячної виплати військовослужбовцям .
При розгляді справи встановлено, що позивачеві проведено нарахування та виплату надбавки за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком для життя в розмірі 50% від розмірів визначених наказом Міністра оборони України №260 від 11.06.2008 року. на підставі наказів командира військової частини.
Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, в правовідносинах, що були предметом судового дослідження, діяв на підставі та в спосіб, що передбачені законами України, з дотриманням принципу рівності перед законом та з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст.11, 71, 98, п.6 ст.128, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини А2183 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Н. В. Лісовська