13 грудня 2012 року Справа № 02/5026/1568/2012
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М., за участю прокурора Вітранюк В.В. - за посвідченням, представників: позивача: Левченко В.А. - за довіреністю, відповідача: Костогриз О.Г. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу
за позовом Черкаського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі
Державної екологічної інспекції у Черкаській області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор"
про стягнення 442 357 грн. 20 коп.,
Черкаський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду Черкаської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" про відшкодування шкоди в розмірі 442 357 грн. 20 коп., заподіяної державі внаслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме використання 15 170 куб. м. підземної води в період з 08.08.2011 по 07.11.2011 без спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами (підземними водами).
У відзиві на позовну заяву відповідач повністю заперечив проти позову з тих підстав, що в період з 08.08.2011 по 07.11.2011 відповідач дійсно використав 15 170 куб. м. води, однак, відповідач здійснював водокористування на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 14.05.2010 № Чер 4928-А14рк (з терміном дії до 31 грудня 2012 року), виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, у якому вказані умови водокористування. Відповідачем у спірному періоді не перевищені межі водокористування, встановлені цим дозволом та Кодексом України про надра, тому в діях відповідача відсутні ознаки протиправності, а відтак відсутнє завдання відповідачем шкоди. Відповідач посилається на приписи статей 19, 23 Кодексу України про надра, відповідно до яких відповідач не зобов'язаний був отримувати спеціальний дозвіл на користування надрами, оскільки він використовував воду лише для господарських потреб і за вказаний період використав води в об'ємі на добу меншому, ніж вказано в ч. 1 ст. 23 Кодексу.
У судовому засіданні:
прокурор підтримав позов у заявленій сумі з підстав, викладених у позовній заяві, заперечив проти доводів відповідача у відзиві на позов, оскільки факт вчинення правопорушення підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем, просив задовольнити позов повністю;
представник позивача підтримав позовні вимоги у заявленій сумі, заперечив проти доводів відповідача та пояснив, що у дозволі на спеціальне водокористування вказані виробничі цілі, тому об'єм води не має значення, в умовах до дозволу на спеціальне водокористування вказано на необхідність отримання дозволу на користування надрами, який був відсутній ще в 2008 році, але відповідач вимоги позивача не виконав; розрахунок суми позову виконаний у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 20.07.2009 № 389;
представник відповідача, заперечуючи проти позову, посилався на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, та пояснив, що підприємство займається господарською діяльністю, використовує воду на господарські потреби, що не є виробничими, тому дозвіл на користування надрами отримувати не потрібно; що стосується зазначення у дозволі на спеціальне водокористування про виробничі цілі, то такі цілі плануються на підприємстві після будівництва корпусу по розливу води.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи прокурора та представників сторін у судовому засіданні, суд встановив наступне.
07 листопада 2011 року Державною екологічною інспекцією у Черкаській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, якою встановлено, що відповідачем без наявності спеціального дозволу, тобто самовільно було використано в період з 08.08.2011 по 07.11.2011 15 170 куб. м. підземної води, про що складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 07.11.2011. У Акті перевірки вказано, що відповідач не виконав рішення головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Клименка М.Г. № 40 від 15 квітня 2008 року "Про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації трьох свердловин на воду ТОВ "Золотоніський лікеро - горілчаний завод "Златогор" та не отримано спеціальний дозвіл на користування надрами для використання води для виробничих потреб.
За результатами проведеної перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення № 002607 від 07.11.2011 та відповідно до нього - постанову про накладення адміністративного стягнення № 002050 від 09.11.2011, якою було встановлено факт вчинення директором відповідача правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. ст. 16, 23, 56 Кодексу України про надра в зв'язку з невиконанням рішення від 15.04.2008 №47, а саме, використання в період з 08.08.2011 по 07.11.2011 15 170 куб. м. підземної води, та стягнуто із неї 765 грн. штрафу. Вказані протокол та постанова отримані представником відповідача та відповідачем сплачений штраф в сумі 765 грн. по платіжному дорученню № 3727 від 16.11.2011.
Довідкою від 08 листопада 2011 року відповідач підтвердив факт використання протягом вказаного в позові періоду 15 170 кубічних метрів води. До позовної заяви також додано пояснення генерального директора ТОВ "Золотоніський лікеро - горілчаний завод "Златогор" від 20.06.2012, у яких підтверджується факт використання в період з 08.08.2011 по 07.11.2011 підземних вод в кількості 15 170 кубічних метрів.
За доводами прокурора та позивача в результаті самовільного використання відповідачем підземних вод державі завдано шкоду на суму 442 357 грн. 20 коп., розрахунок розміру якої проведений у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів від 20.07.2009 № 389.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на наступне.
В статті 66 Конституції України вказано, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно статті 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр є: додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.
Відповідно до частин 1, 3 статті 19 Кодексу України про надра, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.
Такі випадки вказані у статті 23 Кодексу України про надра, за якою землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення" від 12.12.1994 № 827 питна вода відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.
Тобто, закон дозволяє використовувати підземні води без спеціальних дозволів та гірничого відводу для власних господарсько-побутових потреб, господарсько-питного водопостачання, у вказаних в законі межах. З цього витікає, що для використання води для виробничих потреб відповідач повинен отримати спеціальний дозвіл на користування надрами.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав у Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області дозвіл на спеціальне водокористування від 02 жовтня 2012 терміном дії з 15.05.2010 до 31 грудня 2012 року (відповідачем додано до відзиву на позов дублікат такого дозволу - а с. 24-27), і у характеристиці водокористування вказана її ціль: для виробничих та господарсько - питних потреб.
Тобто, відповідачем здійснюється водокористування і для виробничих потреб, що за приписом статті 23 Кодексу України про надра не звільняє його від отримання спеціального дозволу на користування надрами.
Поданий прокурором у судовому засіданні статистичний звіт форми № 2-ТП (водгосп) про використання води за четвертий квартал 2010 року стверджує факт використання відповідачем підземної води з свердловин для госппитних та виробничих потреб у 2010 році, що є непрямим доказом у даній справі, однак, відповідач вказане прокурором не спростував, не подав доказів здійснення водокористування у 2011 році лише на госппитні потреби.
Як вбачається, головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області Клименко М.Г. було прийняте рішення № 40 від 15 квітня 2008 року, яким було тимчасово заборонено (зупинено) експлуатацію трьох свердловин на воду ТОВ "Золотоніський лікеро - горілчаний завод "Златогор", з 05.05.2008 зобов'язано генерального директора ТОВ "Золотоніський лікеро - горілчаний завод "Златогор" Кунца О.А. отримати спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами (підземними водами), підготувати свердловини на воду на опломбування. Вказане рішення відповідало припису статті 57 Кодексу України про надра, за якою у разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено відповідними органами, в порядку, встановленому законодавством. Однак, як вбачається, відповідач вказане рішення не виконав, спеціальний дозвіл на користування надрами не отримав.
Стаття 65 Кодексу України про надра встановлює, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у самовільному користуванні надрами.
В статті 67 Кодексу України про надра вказано, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Згідно пункту б частини 1 статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.
За приписом статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення цього законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законом.
Частиною 1 статті 69 вказаного Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації в повному обсязі.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 153 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання, здійснювати господарську діяльність без порушення прав інших власників та користувачів природних ресурсів, відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.
Покладення обов'язку по відшкодуванню шкоди на особу, яка її заподіяла, можливе за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Судом встановлено факт правопорушення з боку відповідача, а саме використання в період з 08.08.2011 по 07.11.2011 підземних вод в кількості 15 170 кубічних метрів без спеціального дозволу на користування надрами, встановлено нанесення такими діями шкоди державі, а також встановлено наявність вини у діях відповідача, який, в свою чергу, вказаного не спростував та не довів відсутність в його діях вини в нанесенні шкоди самовільним використанням води на виробничі цілі (при цьому за законом не має значення кількість води, яка використана на виробничі потреби).
Із доданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок використання підземних вод без спеціального дозволу, обрахований у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №. 389 від 20.07.2009.
З огляду на викладене, позов підлягає до задоволення у заявленій сумі відповідно до норм розподілу сум між бюджетами, що відповідає нормам статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", пункту 1 статті 11, пункту 28 статті 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", а також відповідає припису глави 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. № 131, якою передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, у регламентований час розподіляються головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.
Відповідно до приписів пункту 11 статті 5 Закону України "Про судовий збір" та статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь спеціального фонду Державного бюджету України із задоволеної судом суми, оскільки відповідач не звільнений від сплати судового збору.
З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський лікеро-горілчаний завод "Златогор" (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Січова, 22, ідентифікаційний код 31082518) :
- 442 357 грн. 20 коп. (чотириста сорок дві тисячі триста п'ятдесят сім гривень 20 копійок) відповідно до норм розподілу між бюджетами із зарахуванням коштів на рахунок № 33119331700007 у ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 24062100, отримувач коштів Золотоніське УДКСУ у Черкаській області, м. Золотоноша, код ЄДРПОУ 36774284;
- 8 847 грн. 14 коп. (вісім тисяч вісімсот сорок сім гривень 14 коп.) судового збору в доход спеціального фонду Державного бюджету України.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 17.12.2012.
Суддя А.Д. Пащенко