"13" грудня 2012 р.Справа № 5017/1263/2012
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Мишкіної М.А.,
Будішевської Л.О.
при секретарі - Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників:
Від прокурора: Кустура В.М.
Від позивача: Пахомов В.В., Курлович О.О.
Від 1 відповідача: не з'явився
Від 2 відповідача: Воронков В.О.
Від 3 відповідача: Кулаковський О.А., Фірсов Д.О.
Від ОСОБА_7: не з'явився
Від ОСОБА_8: ОСОБА_9
Від ОСОБА_10: ОСОБА_11
Від КП „ОМБТІ та РОН": не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційні скарги Заступника прокурора Одеської області та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
на рішення господарського суду Одеської області від 09.07.2012р.
у справі № 5017/1263/2012
за позовом: Першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
до відповідачів:
1) Одеської міської ради,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Строй",
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-консалтингова група"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, Комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості"
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та зобов'язання здійснити певні дії
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.07.2012 року (суддя -Літвінов С.В.) відмовлено повністю з мотивів недоведеності позовних вимог у задоволенні позову першого заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс строй", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-консалтингова група" про визнання незаконним та скасування пункту 10 рішення Одеської міської ради від 22.01.2010 року № 4961-V "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради" зі змінами, внесеними рішенням Одеської міської ради від 14.04.2010 року № 5649-V; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.06.2010 року, укладеного між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс Строй", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстрованого у реєстрі правочинів під № 1376; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс Строй" повернути Департаменту комунальної власності Одеської міської ради нежиле приміщення І поверху загальною площею 132,9 кв.м по АДРЕСА_1 у м. Одесі; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.07.2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аверс Строй" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-консалтингова група", посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстрованого у реєстрі під № 1936; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-консалтингова група" повернути департаменту комунальної власності Одеської міської ради нежилі приміщення І поверху № 505 загальною площею 530,37 кв.м. по АДРЕСА_2 у м. Одесі,
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції заступник прокурора Одеської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Також до Одеського апеляційного господарського суду звернувся з апеляційною скаргою Департамент комунальної власності Одеської міської ради, в якій просить зазначене рішення господарського суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовну заяву заступника прокурора Одеської області задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відзиви на апеляційні скарги від інших учасників судового процесу не надходили.
Обговоривши доводи апеляційних скарг та заперечення на них, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 22.01.2010 року Одеською міською радою було прийнято рішення № 4961-V "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради", пунктом 10 якого доручено Представництву по управлінню комунальною власністю Одеської міської укласти договір дарування з метою прийняття у дар об'єкта власності TOB "Аверс Строй" -адміністративної будівлі загальною площею 1659,2 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, по АДРЕСА_6; укласти договір купівлі-продажу з метою продажу TOB "Аверс Строй" об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, нежилого приміщення 1-го поверху загальною площею 133 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_1; нежилих приміщень першого поверху та підвалу загальною площею 218,9 кв.м. та приміщення 1-го поверху загальною площею 211 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_3; підвальних приміщень загальною площею 323 кв.м. та підвальних приміщень загальною площею 47,8 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_5; нежилих приміщень 1-го поверху загальною площею 409,6 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_4.
Ціну продажу за цим договором купівлі-продажу встановлено у розмірі різниці між вартістю адміністративної будівлі та вартістю об'єктів, що підлягають продажу.
Рішенням Одеської міської ради від 14.04.2010 року № 5649-V уточнено назву та площі об'єктів по АДРЕСА_6 та по АДРЕСА_3 у місті Одесі, вилучено об'єкт на площі АДРЕСА_4 у м. Одесі, включено нежилі приміщення 1-го поверху площею 530,7 м по АДРЕСА_2 у м. Одесі.
На підставі вказаного рішення між Одеською міською радою та TOB "Аверс Строй" було укладено відповідно договір дарування від 01.06.2010р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13, зареєстрований у реєстрі за № 1470, та договір купівлі-продажу від 02.06.2010р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстрований у реєстрі за № 1376.
У наступному, 13.07.2010 року між ТОВ "Аверс Строй" та ТОВ "Українська інвестиційно-консалтингова група" було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_12, зареєстрований у реєстрі за № 1936, предметом якого були нежилі приміщення І поверху № 505 загальною площею 530,37 кв.м. по АДРЕСА_2 у м. Одесі.
23.06.2010 року між ТОВ "Аверс Строй" та ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 було укладено договір купівлі-продажу, предметом якого було нежиле приміщення 1-го поверху загальною площею 132,9 кв.м по АДРЕСА_1 у м. Одесі.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2000 р. №4-рп/ 2000 по справі № 1-16/2000, правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.
Одним зі способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є комунальною власністю. Порядок відчуження такого майна встановлюється законами, зокрема, Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Стаття 3 названого Закону передбачає три способи малої приватизації - викуп, продаж на аукціоні, за конкурсом.
Норми, які регламентують ці відносини, містяться в нормативно-правових актах з питань приватизації - законах, Указах Президента України, наказах Фонду державного майна України. Аналіз даних актів свідчить про існування конкурентних і неконкурентних способів приватизації, а також особливого режиму приватизації, що здійснюється членами трудового колективу підприємства - об'єкта приватизації.
Так, визначення переліку об'єктів, що підлягають приватизації в Україні здійснюється у відповідності зі ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 р.
Відповідно до вимог діючого законодавства, міські Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають в комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу.
Включення об'єктів малої приватизації до переліку, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.
Таким чином, Законом передбачене альтернативне право включення об'єктів до переліку приватизації, Одеська міська рада виконала повноваження і реалізувала права, які надані їй ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Рішення Одеської міської ради № 4961-V від 22.01.2010р. визначає перелік, умови та спосіб приватизації шляхом відчуження об'єктів комунальної власності протягом 2010 року.
Відчуження є способом реалізації майнових прав територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради щодо об'єктів права власності, відповідно до вимог ст. 60 та 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги посилання позивача та прокурора на порушення оскаржуваним пунктом рішення Одеської міської ради положень ст.ст. 9, 12 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", оскільки вказані норми встановлюють залежність ціни продажу об'єкту від вартості, встановленої незалежною оцінкою та відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1891 від 10 грудня 2003 року, а не ототожнюють ці суми. Аналогічний підхід до визначення ціни продажу об'єкту вбачається з п.п. 63-73 вищевказаної Методики щодо майна, що підлягає позаконкурсному продажу (викупу) на відміну від правил визначення початкової ціни майна, що реалізується в межах конкурсу.
Одеська міська рада визначила спосіб реалізації об'єктів зазначених у рішенні у формі викупу.
Також, на законних підставах і згідно діючого законодавства України, були визначені особливі умови продажу, що полягали у формуванні ціни об'єктів продажу з урахуванням визначеної різниці між ціною їх продажу та вартістю об'єкту, а саме адміністративної будівлі по АДРЕСА_6 у м. Одесі, яка за договором дарування була прийнята у власність територіальної громади м. Одеси від ТОВ "Аверс Строй".
Зазначений факт встановлено постановою Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2011 року по адміністративній справі № 2а/1522/6715/11 за позовом Українсько-Ізраїльського спільного підприємства "Вива-ЛТД" у вигляді ТОВ до Одеської міської ради про визнання незаконним та скасування пункту рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що Одеська міська рада, відповідно до пункту 30 частини 1 ст. 26, ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", Законів України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", „Про приватизацію державного майна", Положення про Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, в межах своїх повноважень, з метою найбільшого поповнення місцевого бюджету прийняла оскаржуване рішення.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
Стаття 662 ЦК України передбачає обов'язок продавця передати товар покупцеві.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оспорюваний пункт 10 рішення Одеської міської ради № 4961-V від 22.01.2010р. "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році та внесення змін до рішень Одеської міської ради" відповідає вимогам чинного законодавства та визначеній законом компетенції Одеської міської ради і ніяким чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, який відповідно до свого положення, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011р. № 384-VI, має статус виконавчого органу Одеської міської ради, є підзвітним і підконтрольним раді та підпорядкований її виконавчому комітету, міському голові. За таких обставин, правові підстави для визнання незаконним та скасування оспорюваного пункту рішення Одеської міської ради відсутні.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
З огляду на відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування оспорюваного пункту 10 рішення Одеської міської ради, а також те, що вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.06.2010 року, укладеного між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ "Аверс Строй" ґрунтується саме на незаконності п. 10 вказаного рішення, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про визнання зазначеного договору недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
З огляду на відсутність підстав для задоволення вимоги про недійсність правочину, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про проведення реституції за цим правочином, тобто про зобов'язання ТОВ "Аверс Строй" повернути Департаменту комунальної власності Одеської міської ради нежиле приміщення І поверху загальною площею 132,9 кв.м по АДРЕСА_1 у м. Одесі.
Крім того, матеріалами справи встановлено, що нежиле приміщення І поверху загальною площею 132,9 кв.м по АДРЕСА_1 у м. Одесі було відчужено ТОВ "Аверс Строй" третім особам - ОСОБА_7; ОСОБА_14, ОСОБА_10
Стосовно позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.07.2010 року, укладеного між ТОВ "Аверс Строй" та ТОВ "Українська інвестиційно-консалтингова група", то вона є похідною від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.06.2010 року, укладеного між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради та ТОВ "Аверс Строй".
Крім того, за змістом п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.
Щодо вимоги про зобов'язання ТОВ "Українська інвестиційно-консалтингова група" повернути Департаменту комунальної власності Одеської міської ради нежилі приміщення І поверху № 505 загальною площею 530,37 кв.м по АДРЕСА_2 у м. Одесі, то ця вимога не підлягає задоволенню з огляду на те, що вона є похідною від вимог про визнання вищезазначених договорів недійсними.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивачем та прокурором не надано суду доказів того, що відповідач ТОВ "Українська інвестиційно-консалтингова група" не є добросовісним набувачем нежилих приміщень І поверху № 505 загальною площею 530,37 кв.м. по АДРЕСА_2 у м. Одесі. Також, у матеріалах справи відсутні докази того, що вказані приміщення вибули з володіння територіальної громади м. Одеси не з її волі.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи апеляційних скарг необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційних скарг.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,
Рішення господарського суду Одеської області від 09.07.2012 року у справі № 5017/1263/2012 залишити без змін, а апеляційні скарги Заступника прокурора Одеської області та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мишкіна М.А.
Будішевська Л.О.