Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" грудня 2012 р.Справа № 5023/5082/12
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання
розглянувши справу
за позовом Прокуратура Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Департамену містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків
про стягнення збитків в сумі 90 741,61грн.
за участю представників:
прокурора - Хряк О.О. (посв. № 38 від 03.02.2012 р.)
позивача - Ворожбянова А.М. (дов. № 08-11/2642/2-12 від 25.07.2012 р.)
3-ї особи - не з'явився
відповідача - не з'явився
Прокурор Ленінського району м. Харкова (надалі - Прокурор) звернувся до господарського суду Харківської області про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) на користь Харківської міської ради (надалі - Позивач) суму збитків у розмірі 90 741,64 грн. та покладення на Відповідача судові витрати.
Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі. Надав додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.
Відповідача у судове засідання не з'явився, уповноваженого представника до суду не направив, про причини своєї неявки та неявки представника суд не повідомив. Вимоги ухвали суду не виконав. Відомостей щодо повідомлення про день та час розгляду справи в матеріалах справи на день слухання відсутні.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Вимоги ухвали суду не виконав. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
На підставі рішення 44 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.12.2005 року № 252/05 ФОП ОСОБА_1 дозволено збереження самочинно побудованого кафе з літнім майданчиком по АДРЕСА_2 та надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки, площею, орієнтовно, 988,25 кв.м., для експлуатації об'єкту.
Згідно акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 19.04.2012р. за № 1544/12 встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 загальною площею 0,0295 га частково огороджена та використовується ФОП ОСОБА_1 для обслуговування кафе з літнім майданчиком без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України.
Під час обстеження велась фотозйомка та здійснювався контрольний замір площі земельної ділянки інженером - геодезистом за допомогою електронного тахеометру Trsmble NIPR-332 №020336 з урахуванням вимог ст.ст. 1, 34 Закону України «Про землеустрій».
ФОП ОСОБА_1 у встановленому законодавством порядку договір оренди зазначеної земельної ділянки не укладено, відповідно до чинного законодавства право користування земельною ділянкою не оформлено, плата за користування земельною ділянкою належним чином не справляється.
Внаслідок використання земельної ділянки з порушенням чинного законодавства Харківській міські раді ФОП ОСОБА_1 завдані збитки у вигляді неодержаного доходу (плати) за користування землею та обмежено реалізацію повноважень щодо розпорядження землею територіальної громади м. Харкова.
Згідно Акту про визначення збитків № 254, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.06.2012 №384 неодержаний міською радою дохід за використання ФОП ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0295 га по АДРЕСА_2 у м. Харкові складає 90741,64грн. (дев'яносто тисяч сімсот сорок одна гривня, 64 копійки).
З метою врегулювання даного спору у досудовому порядку листом -повідомленням від 05.06.2012р. № 7397/0/84-12 управлінням земельних відносин Харківської міської ради було запрошено ФОП ОСОБА_1 на засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам на 12.06.2012 о 10-00 годині у великому залі міськвиконкому за адресою: м. Харків, м-н Конституції, 7 з приводу використання земельної ділянки по АДРЕСА_3 з порушенням земельного законодавства та законодавства про плату за землю.
Згідно Акту про визначення збитків №254, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.06.2012 №384 на засіданні комісії був присутній ФОП ОСОБА_1
Листом-повідомленням від 25.06.2012 року №8354/0/84-12 управлінням земельних відносин Харківської міської ради запропоновано ФОП ОСОБА_1 добровільно відшкодувати Харківській міській раді визначені збитки за використання земельної ділянки з порушенням норм земельного законодавства.
Відповіді на зазначені листи управління земельних відносин не отримало. До теперішнього часу вимоги, викладені у листах - повідомленнях, не виконані. Спір у досудовому порядку не врегульовано.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників Позивача та Відповідача, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
На підставі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочини. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1. ст. 13 Конституції України земля. її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є. зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
На підставі вказаної Постанови власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.
Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 05.11.2008 р. № 717 «Про затвердження складу комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам» (зі змінами від 05.08.2009 р. № 331) з метою створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення розмірів збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельних ділянок у м. Харкові та порядку їх відшкодування землекористувачами та збільшення надходжень до бюджету від орендної плати за землю затверджено склад комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам.
Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Рішенням Харківської міської ради від 24.11.2010 р. № 07/10 «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 6 скликання» затверджено Положення про управління земельних відносин Харківської міської ради.
Згідно п. 3.1. цього Положення метою діяльності Управління є регулювання земельних відносин для забезпечення прав на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад тощо, раціонального використання та охорони земель, забезпечення реалізації повноважень міської ради в галузі земельних відносин та реалізація повноважень виконавчих органів міської ради.
На підставі ст. 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.
За таких обставин форми документів, передбачених у Положенні встановлюються управлінням земельних відносин Харківської міської ради. Типовий акт обстеження земельної ділянки був затверджений наказом Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин від 23.10.2008 р. № 377к.
Таким чином, при складанні акту обстеження земельної ділянки посадовими особами відділу самоврядного контролю за використання та охороною земель не передбачається участь або присутність іншої сторони.
Згідно п. 1.4 рішення 14 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 04.07.2007 р. № 146/07 «Про внесення змін до рішення 22 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.06.2004 р. № 87/04 «Про затвердження Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель у м. Харкові» основними завданнями самоврядного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень та вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
Відповідно до розділу 3 Положення про самоврядний контроль за використанням та охороною земель у м. Харкові, затвердженого рішенням 2 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.06.2004 р. № 87/04 посадові особи відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель мають право обстежувати земельні ділянки, передбачені пунктом 1.2. цього Положення, щодо дотримання умов їх використання та охорони відповідно до чинного законодавства України та укладених договорів оренди (тимчасового користування, тимчасового користування на умовах оренди). Складати Акти обстеження стану та дотримання умов використання земельних ділянок та за фактом виявлення порушень законодавства подавати матеріали до відповідних державних органів для вжиття необхідних заходів та притягнення винних осіб до відповідальності відповідно до закону.
За результатами обстеження уповноваженими посадовими особами управління земельних відносин Харківської міської ради складено акт від 19.04.2012 р. за № 1544/12, яким визначено межі, площу та конфігурацію земельної ділянки, що використовується ФОП ОСОБА_1
Згідно даного акту обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,0295 га по АДРЕСА_2 використовується ФОП ОСОБА_1 для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі кафе з літнім майданчиком.
Право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 ФОП ОСОБА_1 не переоформлено, чим порушено вимоги ст. 126 Земельного кодексу України
Під час обстеження велась фотозйомка та здійснювався контрольній замір площі земельної ділянки інженером - геодезистом за допомогою електронного тахеометру Nikon NPR-332 № 020366 з урахуванням вимог ст.ст. 1, 34 Закону України «Про землеустрій» та встановлено, що загальна площа земельної ділянки по АДРЕСА_2 у м. Харкові, яка знаходиться у користуванні ФОП ОСОБА_1, складає 0,0295 га.
Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Акт обстеження земельної ділянки, складений уповноваженими на те посадовими особами відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель, є належним доказом по справі, який виготовлений компетентним органом відповідно до вимог чинного законодавства. Дії виконавчих органів та уповноважених на те осіб по обстеженню та складанню відповідних актів у судовому порядку не визнані протиправними.
Згідно ст. 206 ЗК України, використання землі в Україні є платним.
Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно ст. 288 цього Кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Статтею 287 Податкового Кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно інформації Західної міжрайонної державної податкової інспекції від 08.05.2012 № 675/17 ОСОБА_1 (НОМЕР_1) не зареєстрований, як платник земельного податку в Західній МДПІ м. Харкова, та не сплачує земельний податок за земельну ділянку по вул. Залютінській, 14-А.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 цього Кодексу право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Постановою Кабінету міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (далі - Постанова) встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Згідно із п. 3 Постанови відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Пунктом 2 Постанови встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Рішенням Харківської міської ради від 24.06.2009 р. № 130/09 затверджено «Порядок визначення та відшкодування Харківській міській раді збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про плату на землю» .
Відповідно до ст. 144 Конституції органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Відповідно до п. 5.1. Порядку нарахування збитків проводиться у випадку не оформлення документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою у строк, встановлений рішенням Харківської міської ради про надання або поновлення права оренди земельної ділянки, збитки визначаються після закінчення строку, встановленого в рішенні Харківської міської ради для оформлення документу, що підтверджує право користування земельною ділянкою.
Згідно із ст. 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Відповідно до п. 5.4 даного Порядку, відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яку власник землі (Харківська міська рада) міг би отримати при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства.
Збитки визначаються за ставками орендної плати, які діяли на момент виникнення таких збитків із застосуванням коефіцієнтів, які дорівнюють подвійній обліковій ставці Національного банку України на початок кожного звітного року згідно рішень Харківської міської ради.
З метою удосконалення порядку розрахунку розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди земельних ділянок, орендодавцем яких, згідно із земельним законодавством, виступає Харківська міська рада та збільшення надходжень до бюджету від орендної плати за землю, рішенням 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 р. № 41/08 (зі змінами від 25.02.2009р.) затверджено Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові.
Вищезазначене Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, право розпорядження якими має Харківська міська рада, розроблено з метою створення єдиних організаційно-правових та економічних засад визначення та справляння орендної плати за земельні ділянки, орендодавцями яких згідно із земельним законодавством виступає Харківська міська рада.
Пунктом 5.4 Порядку визначено, що відшкодування збитків проводиться за період використання землі з порушенням земельного законодавства у розмірі орендної плати за землю, яку власник землі (міська рада) міг би отримати при належному виконанні (дотриманні) землекористувачем вимог земельного законодавства.
Положенням передбачено, що базою для обчислення орендної плати є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка надається в оренду. Нормативна грошова оцінка земель м. Харкова проводиться у відповідності з чинним законодавством України і підлягає затвердженню Харківською міською радою. Показники оцінки підлягають щорічного станом на 1 січня уточнення на коефіцієнт індексації відповідно до порядку, який затверджується Кабінетом Міністрів України.
Статтею 224 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» неодержаний дохід - це дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим правом фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, підстава позадоговірної відповідальності - це правопорушення, структурними елементами якого є шкода, протиправність поведінки, причинний зв'язок та вина.
Згідно з пунктом 3.1 Наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. № ПО «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963 підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення.
Відповідно до п. 3.8. Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення" від 29.12.76 № 11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 24.04.81 № 4, від 25.12.92 № 13, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.
Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією з основних засад судочинства.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у порядку передбаченому ст. 75 ГПК України.
Враховуючи, що Відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.
На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, керуючись статтями 11, 1166 Цивільного кодексу України, статтями 1, 224 Господарського кодексу України, статтями 80, 83, 125, 126, 189, 206 Земельного кодексу України, статтями 269, 287, 288 Податкового кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Харківської міської ради (61200, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, р/р 31412544700002 в УДК у м. Харкові, ГУДКСУ у Харківській області, Банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код платежу 24060300) збитки в розмірі 90 741,64 грн. (дев'яносто тисяч сімсот сорок одна гривня шістдесят чотири копійки).
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь держбюджету України одержувач коштів - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код ЄДРПОУ 37999654, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 101, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) - 1 814,84 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14.12.2012 р.
Суддя Жигалкін І.П.