"17" грудня 2012 р.Справа № 5017/2976/2012
За позовом: Науково-дослідної установи „Український науковий центр екології моря"
до відповідача: Приватного підприємства „Ремерцентр"
про стягнення 33 148,26 грн.
Суддя: Малярчук І.А.
В судових засіданнях приймали участь представники:
Від позивача: Лєсковська І.О., довіреність №1 від 20.01.2012р.
Від відповідача: Ткачук Л.С., довіреність від 16.01.2012р.
В засіданні 17.12.2012 р. приймали участь представники:
Від позивача: Лєсковська І.О., довіреність №1 від 20.01.2012р.
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: про стягнення з Приватного підприємства „Ремерцентр" на користь Науково-дослідної установи „Український науковий центр екології моря" 30 000,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг №16/06/57/11 від 16.06.2011р., 3 148,26 грн. пені.
Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, в їх обґрунтування зазначає, що 16.06.2011р. між ПП „Ремерцентр" та НДУ „Український науковий центр екології моря" Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, було укладено договорів №16/06/57/11 про надання послуг: НДР „Виконання морського екологічного моніторингу при проведенні днопоглиблювальних робіт і укладки трубопроводу глибоководного випуску стічних вод СБО „Північна", на виконання умов якого 16.12.2011р. між сторонами було підписано Акт здавання-приймання послуг за вищевказаним договором, який свідчить про виконання всіх робіт, передбачених умовами договору від 16.06.2011р. та Програмою морського екологічного моніторингу на загальну суму 42 000,00 грн. Відповідач в порушення умов п. 2.4. договору, яким передбачено, що оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача відповідачем в строк протягом 5-ти банківських днів з дня підписання сторонами Акту здавання-приймання послуг, не виконав свої зобов'язання щодо повної їх оплати, перерахував лише аванс в розмірі 12 000,000 грн., у т.ч. ПДВ 2 000,00 грн.
26.11.2012 р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання позивача за вх.№35905/2012 про залучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, яке судом було задоволено.
Відповідач 05.11.2012р. з'явився в судове засідання, однак, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши пояснення представника позивача та його правову позицію, суд встановив наступне:
16.06.2011р. між ПП „Ремерцентр" та НДУ „Український науковий центр екології моря" Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, було укладено договорів №16/06/57/11 про надання послуг, за умовами якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання по наданню послуг: НДР „Виконання морського екологічного моніторингу при проведенні днопоглиблювальних робіт і укладки трубопроводу глибоководного випуску стічних вод СБО „Північна". Перелік та обсяг робіт регламентовано Програмою робіт, яка узгоджена з Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля північно-західного регіону Чорного моря і є невід'ємною частиною цього договору. Здавання послуг відповідачу оформлюється відповідним актом, який підписується повноважними представниками сторін (п.п.1.1., 1.2., 2.3. договору).
За положеннями п.п. 2.1., 2.2. договору від 16.06.2011р. загальна вартість послуг виконавця за даним договором обумовлена у Протоколі узгодження договірної ціни і складає 42 000 грн., у тому числі ПДВ 7 000,00 грн. Замовник протягом 5-ти днів після підписання сторонами цього договору перераховує на розрахунковий рахунок виконавця аванс у розмірі 12 000,00 грн.
Як передбачено п.2.4. договору від 16.06.2011р. замовник сплачує виконавцю вартість послуг шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5-ти робочих банківських днів з дня підписання сторонами Акту здавання-приймання послуг.
Згідно з п. 4.2. договору від 16.06.2011р. у випадку порушення умов оплати (п. 2.4. договору) замовник сплачує виконавцю штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не оплати за кожен день прострочення.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору від 16.06.2011р. після закінчення послуг виконавець передає замовнику звіт про результати виконаних досліджень та акт здавання-приймання послуг для підписання. Виконавець, у разі відсутності претензій щодо наданих послуг, приймає результати досліджень та протягом 3-ох робочих днів повертає один примірник підписаного Акту виконавцю.
Положеннями п.п. 6.1., 6.2. договору від 16.06.2010р., передбачено, що цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії цього договору закінчується 31.12.2011р. Всі зміни і доповнення до цього договору мають бути внесені лише за згодою сторін у формі додаткових угод, що стають невід'ємною частиною цього договору.
Додатком №2 є підписаний сторонами протокол узгодження договірної ціни на надання послуг.
Позивачем на виконання умов договору від 16.06.2011р. повністю виконані всі послуги, визначені договором і Програмою морського екологічного моніторингу, на загальну суму 42 000,00 грн., що підтверджується Актом здавання-приймання виконаних робіт від 16.11.2011р., підписаним та скріпленим печатками обох сторін.
Однак, доказів сплати відповідачем позивачу грошових коштів за виконані послуги за договором від 16.06.2011р. матеріали справи не містять. ПП „Ремерцентр" відповідно до п. 2.2. договору від 16.06.2011р. лише перерахував НДУ„Український науковий центр екології моря" аванс в розмірі 12 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 000,00 грн.
З підстав неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором позивач надіслав останньому претензію №54/9-15 від 06.02.2012р. з вимогою сплатити борг за договором від 16.06.2011р. в сумі 30 589,00 грн., яка залишена ним без відповіді.
Так, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем, докази та викладену ним правову позицію, суд, вважає заявлені Науково-дослідною установою „Український науковий центр екології моря" позовні вимоги щодо стягнення з ПП „Ремерцентр" 30 000,00 грн. заборгованості за договором про надання послуг, правомірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи з огляду на наступні положення законодавства.
Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.03р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. (ст. 15 ЦК України).
Правовідносини, що виникли між сторонами із договору від 16.06.2011р. про надання послуг, регулюються п. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, де визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п.1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст. 903 Цивільного Кодексу України).
Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Враховуючи вищевикладені положення чинного законодавства, з огляду на наявні в матеріалах справи первинні документи, що підтверджують виконання позивачем послуг, передбачених договором від 16.06.2011р. та відсутність доказів, які свідчать про їх оплату відповідачем, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з ПП „Ремерцентр" 30 000,00 заборгованості за договором про надання послуг від 16.06.2011р.
Крім того, позивачем у відповідності до п.4.2. договору №16/06/57/11 від 16.06.2011р. нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 3 148,26 грн.
Згідно приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Пунктом 1 ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.
За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.
Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.
Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.
Таких висновків суд дійшов ще й з врахуванням постанов Верховного суду України від 27.04.2012р. у справі №13/110-11, від 20.03.2012р. у справі №40/117.
Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд встановив, що пеню обраховано більш ніж за 9 місяців, у зв'язку з чим суд самостійно перерахував пеню, в результаті чого сума пені складає 2 299,90 грн., із яких: за період з 23.12.2011р. по 31.12.2011р. -114,66 грн., за період з 01.01.2012р. по 22.03.2012р. -1 041,80 грн., за період з 23.03.2012р. по 23.06.2012р. -1 143,44 грн.
Отже, за даних обставин мало місце звернення позивача із вимогою про стягнення пені із дотриманням строку спеціальної позовної даності, який визначений п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, однак, з порушенням терміну нарахування штрафних санкцій, визначеного ч.6 ст.232 ГК України, за умови відсутності у договорі №16/06/57/11 від 16.06.2011р. домовленості сторін щодо зміни строку позовної давності для нарахування пені.
Таким чином, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені на суму 3 148,26 грн. частково задовольняється судом у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 2 299,90 грн. пені, розрахованої за період з 23.12.2011р. по 23.06.2012р.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
За таких обставин, суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 30 000,00 грн. заборгованості за договором №16/06/57/11 від 16.06.2011р., 2 299,90 грн. пені.
Згідно ст.49 ГПК України судовий збір в сумі 1 568,31 грн. відшкодовується позивачу за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог позивача.
Неявка відповідача в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено п.п.3.9.1., 3.9.2. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. ...В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Крім того, у постанові ВГСУ від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260 визначено, що суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.
В процесі розгляду даної справи судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 17.12.2012р., особливо з врахуванням того, що ухвали надсилались відповідачу за адресою згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 16.10.2012р., відповідно до чого суд приймає рішення за результатами розгляду справи по суті.
Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК України суд, -
1. Задовольнити позов позивача частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства „Ремерцентр" (65026, м.Одеса, вул. Пастера,64, код 30766702) на користь Науково-дослідної установи „Український науковий центр екології моря" (65009, м.Одеса, Французький бульвар, 89, код 02572516) 30 000 (тридцять тисяч) грн. заборгованості, 2 299 (дві тисячі двісті дев'яносто дев'ять) грн. 90 коп. пені, 1 568 (одну тисячу п'ятсот шістдесят вісім) грн. 31 коп. судового збору.
3. Відмовити в решті частин заявлених позивачем позовних вимог.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст складено 18.12.2012 р.
Суддя Малярчук І.А.