36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
12.12.2012 р. Справа № 18/1973/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія", вул. Леонівська, буд. 84-А, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон", вул. Червоноармійська, буд. 163, м. Пирятин, Пирятинський район, Полтавська область, 37000
про стягнення 94750,56 грн.
Суддя Безрук Т. М.
Представники:
від позивача: Левченко Р.В.
від відповідача: не з'явився
Розглядається позовна заява про стягнення 94750,56 грн., у тому числі 86990,27 грн. заборгованості за поставлений товар та піддони згідно договору поставки № 14-11/409 від 08.06.2012р., 2902,24 грн. пені за порушення строків оплати товару, 7,87 грн. пені за порушення строків оплати піддонів, 4850,18 грн. -25% річних.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що укладений договір не набрав чинності оскільки за п.6.5 статуту відповідача до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить затвердження договорів/угод, що перевищують 20000,00 грн.; загальними зборами учасників ТОВ "Агрокон" не приймалося рішення щодо затвердження даного договору; невідома особа, яка прийняла товар; у бухгалтерському обліку відповідача числиться передоплата позивачу у сумі 53448,13 грн. (а.с.60).
Відповідач у письмових поясненнях зазначив, що після інвентаризації наявної сировини у відповідача виявлено на залишку 25 піддонів по 2295 скляних банок, які не відповідають встановленим вимогам нормативних документів, а саме: ТУ У 26.1-32952061-001:2008 та ТУ У 26.1-32952061-002:2009 (а.с.83).
Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені під розписку від 27.11.2012р. (а.с.100).
В судовому засіданні 12.12.2012р. позивач повідомив про часткове зменшення боргу та надав заяву про відмову від позову в частині пені та річних (а.с.102).
В судовому засіданні 12.12.2012р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрокон" (відповідачем) укладений договір поставки № 14-11/409 від 08.06.2012р. з Додатком № 1 (далі - Договір); (а.с.15-18).
Згідно п.9.1. Договору строк його дії до 31.12.2012р., якщо не менше ніж за місяць до закінчення терміну даного Договору жодна з сторін не заявить про бажання розірвати його, Договір автоматично продовжується до 31 грудня наступного року включно.
Згідно п.1.1. Договору постачальник (позивач) зобов'язався поставити (передати) у власність покупця, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити в терміни і на умовах даного Договору склотару з безкольорового скла (далі - "товар"), згідно з кресленнями, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно п.1.2., 4.2 Договору найменування товару, кількість, ціна, загальна вартість товару вказуються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до п.2.1. та п.2.2. Договору товар постачається партіями в об'ємах та на умовах згідно специфікацій до Договору. Партією товару вважається кількість товару, відвантажена на один транспортний засіб.
Згідно п.2.5 Договору датою поставки товару вважається дата, вказана на видатковій накладній або товарно - транспортній накладній.
В специфікації № 1 від 08.06.2012р. сторони узгодили найменування, кількість та вартість товару та піддонів, що підлягають постачанню (банка кількістю 151470 шт. та піддони кількістю 66 шт. на загальну суму 144827,10 грн.), строки поставки та отримання (з 08.06.2012р. по 30.06.2012р.), умови оплати (а.с.19).
На виконання Договору та специфікації № 1 позивачем було поставлено відповідачу товар (скляні банки) та піддони на загальну суму 144827,10 грн. Факт поставки товару та піддонів підтверджується видатковими накладними №№ М-00001377, М-00001378 від 08 червня 2012р. на загальну суму 144827,40 грн., товарно-транспортними накладними №№ М-00001377, М-00001378 від 08.06.2012р. та довіреністю відповідача № 474 від 08 червня 2012р. (а.с.21-25).
Для оплати товару позивач виставив рахунок-фактуру № М-00000554 від 08.06.2012р. на суму 144827,10 грн. (а.с.20).
Згідно п.4.4. Договору розрахунки за товар та піддони здійснюються покупцем на умовах вказаних у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п.4.3. Договору сторони домовилися, що у вартість товару включена вартість упаковки, крім вартості дерев'яного піддона, яка зазначається у специфікаціях до цього Договору. Покупець сплачує постачальнику вартість піддонів в строки, зазначені в специфікаціях до цього Договору
В пункті 2 Специфікації № 1 сторони узгодили, що оплата за товар та піддони здійснюється покупцем шляхом авансового платежу у розмірі 30 % вартості партії товару на поточний рахунок постачальника на підставі рахунка-фактури в термін 3 календарних днів від дати отримання рахунку - фактури, та 70 % вартості партії товару в термін 30 календарних днів з дати поставки (п.2.5 договору).
За одержаний товар відповідач розрахувався частково, сплативши 53448,13 грн., що підтверджується виписками банку по особовому рахунку позивача (а.с.26-27).
Позивач 14.09.2012 року направив відповідачу претензію - вимогу про сплату боргу за поставку товару та піддонів до 24.09.2012р., що підтверджується описом вкладення до листа від 14.09.2012р. та поштовою квитанцією № 0163 від 14.09.2012р. (а.с.29-30).
Заборгованість в сумі 86990,27 грн. (зокрема: 83150,27 грн. за скляні банки та 3840,00 грн. за піддони) відповідачем на день подачі позову сплачена не була.
За ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Заперечення відповідача щодо основного боргу з підстав того, що укладений договір не набрав чинності оскільки за п.6.5 статуту відповідача до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить затвердження договорів/угод, що перевищують 20000,00 грн.; загальними зборами учасників ТОВ "Агрокон" не приймалося рішення щодо затвердження даного договору, судом відхиляються з наступного.
Відповідно до ст. 204 ЦК України право чин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідач з позовом про визнання спірного договору до суду не звертався, в судовому порядку даний договір недійсним не визнавався.
Відповідно до ч.3 ст. 92 ЦК України у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
В п. 42 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»зазначено, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Це положення є гарантією стабільності майнового обороту і загальноприйнятим стандартом у світовій практиці, зокрема відповідно до Першої директиви 68/151/ЄЕС Ради Європейських співтовариств від 9 березня 1968 р.
В п. 2.18 рекомендації президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»визначено, що розглядаючи справи про визнання недійсними правочинів, вчинених керівником товариства з перевищенням повноважень, господарським судам необхідно виходити з положень частини третьої статті 92 ЦК України, якою передбачено, що у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Згідно наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 16.10.2012р. особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності є Попов Андрій Павлович (відповідно до статуту) -підписант (а.с.50).
При цьому в Єдиному державному реєстрі не міститься інформація щодо наявності обмежень у керівника при укладенні договорів.
В даному випадку позивачем не доведено, що відповідач знав чи не міг не знати про умови п. 6.5 статуту щодо віднесення до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства затвердження договорів/угод, що перевищують 20000,00 грн.
Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права і обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Право чин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.
Як свідчать надані докази -видаткові накладні, довіреності та виписки банку з рахунку, позивач прийняв у власність товар, що постачався за даним договором, та частково оплатив його вартість. Тобто позивачем були вчинені дії, що свідчать про наступне схвалення правочину.
Отже, заперечення відповідача в цій частині є необґрунтованими.
Посилання відповідача на те, що товар був прийнятий невідомою особою, спростовуються довіреністю відповідача на одержання товару від 08.06.2012р. № 17.06.2012р., підписаною керівником та посвідченою печаткою відповідача, а також подальшими поясненнями відповідача про залишок товару (а.с.21, 83).
Відповідач у письмових поясненнях зазначив, що після інвентаризації наявної сировини у відповідача виявлено на залишку 25 піддонів по 2295 скляних банок, які не відповідають встановленим вимогам нормативних документів, а саме: ТУ У 26.1-32952061-001:2008 та ТУ У 26.1-32952061-002:2009 (а.с.83). В зв'язку з цим відповідач заявив клопотання про призначення судової експертизи з питання перевірки відповідності товару нормативній документації на товар (а.с.87).
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Жодних доказів наявності недоліків поставленого товару, доказів щодо часу виявлення цих недоліків, як то акту огляду товару, акту прийомки товару по якості, тощо, відповідачем суду не надано.
Відповідачем також не надано суду доказів направлення позивачу будь-яких претензій щодо якості переданого товару. Також відповідачем не надано суду жодних доказів реалізації ним прав, визначених ч. 1 ст. 678 ЦК України, а саме направлення позивачу вимоги про зменшення ціни, або безоплатного усунення недоліків товару чи вимоги про відшкодування витрат на усунення недоліків. Також відповідачем не надано суду доказів відмови відповідачем від спірного договору та доказів направлення вимоги позивачу про повернення сплачених за товар коштів, не вимагав відповідач і заміни спірного товару.
Тобто, відповідач жодним доказом не довів неналежну якість товару, не звертався з відповідними претензіями до позивача.
По даній справі предметом спору є стягнення боргу за поставлений товар, зустрічні вимоги щодо якості товару відповідачем у справі не заявлялися.
Отже, клопотання про проведення експертизи слід відхилити як безпідставне.
Після звернення позивача з позовом до суду (згідно поштового штемпелю на конверті -01.10.2012р.) відповідачем було повернуто позивачеві частково вартість товару на суму 53358,75 грн. та піддонів на суму 1500,00 грн., що підтверджується позивачем у письмовій заяві від 12.12.2012р. (а.с.102).
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 54858,75 грн. боргу слід припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.
Заборгованість в сумі 32131,52 грн., яка складається з 29791,52 грн. за товар та 2340,00 грн. за піддони - відповідачем не погашена. Отже, позовні вимоги в частині стягнення 32131,52 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
У позові позивачем також було заявлено вимоги про стягнення 2902,24 грн. пені за порушення строків оплати товару та 7,87 грн. пені за порушення строків оплати піддонів за період з 09.07.2012р. - по 29.09.2012р., 25.09.2012р. -29.09.2012р., а також 4850,18 грн. -25% річних за період з 09.07.2012р. - по 29.09.2012р., 25.09.2012р. -29.09.2012р.
Заявою від 11.12.2012р. позивач відмовився від позову в частині стягнення 2902,24 грн. пені за порушення строків оплати товару, 7,87 грн. пені за порушення строків оплати піддонів та 4850,18 грн. - 25% річних (а.с.102).
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.
Заява про відмову від позову підписана уповноваженою особою представником позивача -Левченко Р.В., повноваження якому на вчинення вказаних дій надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" за довіреністю № 52 від 05.03.2012р. (а.с.48).
Заявлена відмова не суперечить діючому законодавству, не порушує прав та інтересів інших осіб, а тому приймається судом.
З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення 2902,24 грн. пені за порушення строків оплати товару, 7,87 грн. пені за порушення строків оплати піддонів та 4850,18 грн. - 25% річних підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог, провадження у справі по яким припинено в зв'язку з відсутністю предмету спору.
В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 80 (п. 1-1, п. 4), 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" від позову в частині стягнення 2902,24 грн. пені за порушення строків оплати товару, 7,87 грн. пені за порушення строків оплати піддонів та 4850,18 грн. - 25% річних.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 2902,24 грн. пені за порушення строків оплати товару, 7,87 грн. пені за порушення строків оплати піддонів та 4850,18 грн. - 25% річних.
4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 54858,75 грн. основного боргу.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокон" (вул. Червоноармійська, буд. 163, м. Пирятин, Пирятинський район, Полтавська область, 37000, ідентифікаційний код 32750228, інші відомості: не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мерефянська скляна компанія" (вул. Леонівська, буд. 84-А, м. Мерефа, Харківський район, Харківська область, 62472, ідентифікаційний код 32952061, інші відомості: не відомі) 29791грн. 52 коп. боргу за товар, 2340грн. 00 коп. - боргу за піддони, 1739грн. 81 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено та підписано 17.12.2012 р.
Суддя Т. М. Безрук