79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.12.12 Справа № 5015/4233/12
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна", м. Львів
до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Київ
до відповідача-2: Приватного підприємства "Л-АРМ", м. Львів
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Мамана Тараса Богдановича, м. Львів
про стягнення 4 515 грн. 98 коп.
Суддя Мазовіта А.Б.
при секретарі Волошин О.Я.
Представники:
від позивача: не з'явився,
від відповідача-1: не з'явився,
від відповідача-2: Федишин Н.З., представник (довіреність №01/02 від 01.02.2012 р.),
від третьої особи: Маман Т.Б.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Граве Україна", м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Київ та Приватного підприємства "Л-АРМ", м. Львів про стягнення 4 515 грн. 98 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 09.10.2012 р. призначив розгляд справи на 22.10.2012 р. Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та Юшко З.В. було укладено договір страхування наземного транспорту. Відповідно до умов даного договору, позивач зобов'язувався відшкодувати шкоду, завдану застрахованому автомобілю внаслідок страхового випадку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, які належать Юшко З.В. та Мамана Т.Б., транспортному засобу Юшко З.В. було спричинено механічні пошкодження. Мамана Т.Б. було визнано винним у вказаному ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Юшко З.В. внаслідок вказаного ДТП склала 4 515 грн. 98 коп., яку позивач виплатив як суму страхового відшкодування. На момент ДТП відповідачем-1 була застрахована цивільна відповідальність відповідача-2. Позивач звернувся з вимогою до відповідача-1 про відшкодування суми страхового відшкодування, однак відповідачем-1 вказана вимога залишена без задоволення. У зв'язку з цим, відповідно до ст.ст. 993, 1166, 1187 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", просив стягнути з відповідача-1 4 005 грн. 98 коп. страхового відшкодування, з відповідача-2 -510 грн. 00 коп. франшизи.
В судовому засіданні представник відповідача-1 зазначив, що згідно полісу №ВС/1131668 застраховано відповідальність Мамана Т.Б., який виступав також власником автомобіля. Таким чином, ПП "Л-АРМ" є неналежним відповідачем.
В судових засіданнях представник відповідача-2 проти позову в частині стягнення 510 грн. 00 коп. франшизи проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні цих вимог. З приводу заперечень зазначив, що Маман Т.Б. поліс цивільної відповідальності оформляв самостійно, і маючи на меті укласти трудову угоду з ПП "Л-АРМ", вніс дані про ПП "Л-АРМ" у цей поліс. Проте, ПП "Л-АРМ" згоди на укладення полісу не давав, Маман Т.Б. у трудових відносинах з ПП "Л-АРМ" не перебував.
Третя особа зазначила, що транспортний засіб належав їй на праві приватної власності, а внесення інформації про ПП "Л-АРМ" у страховий поліс було необхідним для отримання ліцензійної картки.
Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В судовому засіданні 10.12.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2012 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторін, третьої особи, суд встановив наступне.
30 березня 2009 р. між ЗАТ "СК "Граве Україна", правонаступником якого є ПАТ "СК "Граве Україна" (страховик) та Юшко З.В. (страхувальник) було укладено договір страхування №4852.30-152.166.
За цим договором застраховано транспортний засіб ВАЗ 210430, державний номер ВС 2306 АХ.
Відповідно до договору страхування №4852.30-152.166 від 30.03.2009 р., страхова сума становить 38 500 грн. 00 коп.
Пунктом 30.1. договору страхування №4852.30-152.166 від 30.03.2009 р. встановлено, що транспортний засіб застрахований по КАСКО на випадок ДТП.
Договір діє з 00 год. 30 березня 2009 р. до 24 год. 29 березня 2010 р.
25 вересня 2009 р. Маман Т.Б., керуючи автомобілем "DAEWOO LANOS TF 696" (реєстраційний номер ВС 8298 CА) в м. Львові по вул. Городоцькій, 227, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля і при виникненні небезпеки або перешкоди для руху негайно не вчинив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників об'їзду перешкоди, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем ВАЗ 210430, реєстраційний номер ВС 2306 АХ, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу Юшко З.В.
Постановою Франківського районного суду м. Львова від 26 січня 2010 р. Мамана Т.Б. визнано винним в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Судовим експертом Вербовим В.В. 03.11.2009 р. складено висновок спеціаліста №570 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту, в якому зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 210430, реєстраційний номер ВС 2306 АХ, який пошкоджений під час ДТП становить 5 644 грн. 98 коп.
1 жовтня 2010 р. позивач згідно рішення про виплату страхового відшкодування №СНТ/04852.030-0152.0166/1 від 21.09.2010 р. виплатив страхове відшкодування у розмірі 4 515 грн. 98 коп.
Судом також встановлено, що між ПАТ "УСК "Гарант-Авто" та Маманом Т.Б. 30.07.2009 р. було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/1131668).
За цим полісом застраховано транспортний засіб "DAEWOO LANOS", реєстраційний номер ВС 8298 CА, що належить згідно свідоцтва про реєстрацію Маману Т.Б.
Поліс діє з 00 год 00 хв 31 липня 2009 р. до 30 липня 2010 р. включно.
Ліміт відповідальності страховика згідно полісу №ВС/1131668 -25 500 грн. 00 коп., франшиза -510 грн. 00 коп.
20.01.2012 р. позивач надіслав відповідачу-1 заяву про виплату 4 515 грн. 98 коп., яка залишена останнім без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, станом на дату судового розгляду шкода в розмірі в розмірі 4 515 грн. 98 коп. позивачу не відшкодована.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Згідно ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Пунктом 1.3. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу.
Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти (п. 9.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відповідно до п. 12.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Пунктом 36.4. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача-1 на користь позивача виплаченого ним страхового відшкодування в розмірі 4 005 грн. 98 коп. є підставною та підлягає до задоволення.
Позивачем заявлено також вимогу про стягнення суми франшизи в розмірі 510 грн. 00 коп. з відповідача-2.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Однак, як зазначалося вище, винуватцем ДТП, внаслідок якого було пошкоджено транспортний засіб ВАЗ 210430, державний номер ВС 2306 АХ, що стало підставою для виплати позивачем страхового відшкодування, було визнано Мамана Т.Б.
Також, як вбачається з матеріалів справи, пояснень представників сторін, транспортний засіб "DAEWOO LANOS", реєстраційний номер ВС 8298 CА, на момент ДТП належав згідно свідоцтва про реєстрацію третій особі Маману Т.Б.
Третя особа Маман Т.Б. на момент вчинення ним ДТП у трудових відносинах з ПП "Л-АРМ" не перебував.
Враховуючи наведене, а також вимоги ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1188 ЦК України, ПП "Л-АРМ" не є зобов'язаною особою, а тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та до задоволення не підлягають.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами в частині вимог до відповідача-1. В задоволенні позовних вимог до відповідача-2 слід відмовити повністю.
Оскільки станом на дату судового розгляду страхове відшкодування відповідачем-1 добровільно не сплачено, спір виник з вини відповідача-1, то відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір необхідно покласти на відповідача-1 пропорційно до задоволених вимог.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 511, 993, 1166, 1172, 1187 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 1, 6, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3 (ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна", м. Львів, вул. Метрологічна, 2 (ідентифікаційний код 19243047) 4 005 грн. 98 коп. страхового відшкодування, 1 427 грн. 62 коп. судового збору.
3. В задоволенні позовних вимог до відповідача-2 відмовити повністю.
4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Мазовіта А.Б.