"12" грудня 2012 р.Справа № 5017/2868/2012
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Зайцева Ю.О.
при секретарі судового засідання Буза К.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Осіпенко І.В. (довіреність №б/н від 18.09.2012 р.);
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана ЛТД»
про стягнення 68 801 грн. 70 коп.
Суддя Зайцев Ю.О.
Суть спору: 01 жовтня 2012 р. ТОВ «ВИЛАЙН»звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана ЛТД», в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену продукцію в сумі 68 801 грн. 70 коп., а також витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між ТОВ «ВИЛАЙН»і ТОВ «Дана ЛТД»був укладений договір про поставки №1109 від 08.01.2008 р.
Предметом даного договору є зобов'язання постачальника поставити, а покупця оплатити товар по цінах, в кількості та у терміни, узгоджені сторонами і вказані в рахунках - фактурах та накладних і специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.
Позивач свої обов'язки за договором виконав вчасно та в повному обсязі поставив продукцію на замовлення покупця, проте Відповідач не розрахувався за товар в повному обсязі, що порушує інтереси Позивача.
Ухвалою суду від 04.10.2012р. було порушено провадження у справі №5017/2868/2012 із призначенням до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 15.10.2012 р., 29.10.2012 р., 14.11.2012 р. згідно вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 29.10.2012 р., 14.11.2012 р. та 28.11.2012 р.
Позивачем на виконання ухвали суду подано клопотання (вх.№32741 від 29.10.2012 р.) про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме витягу з Єдиного державного реєстру щодо реєстрації відповідача.
28.11.2012 р. за клопотанням представника позивача відповідно до правил ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено до на 15 днів.
Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адресу, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №14914576 від 17.10.2012 р., у судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався.
Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача визначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за №14914576 від 17.10.2012 р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
У судовому засіданні 12.12.2012 р. після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, надані під час судового розгляду, суд встановив:
08 січня 2008 року між ТОВ «Вилайн»та ТОВ «Дана-ЛТД»був укладений договір поставки обладнання №10311, відповідно до п. 1.1. постачальник зобов'язується поставити, а покупець оплатити товар по цінах, в кількості, асортименті і в терміни, узгоджені сторонами і вказані в рахунках -фактурах та накладних і специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору. П.1.3 вказано, що загальна сума договору складається із сум, вказаних в накладних, що видаються на підставі договору.
Згідно із п.п. 2.3, 2.4 поставка товару здійснюється партіями в обсязі, в асортименті, в строки та за цінами, узгодженими сторонами. Асортимент, обсяг відповідної партії товару формується на підставі письмової або усної заявки покупця. П. 2.5 договору визначено, що узгоджений сторонами асортимент та обсяг поставки зазначається в накладних.
Умовами п.п. 3.1, 3.2 договору визначено, що покупець оплачує товари по цінах, зазначених в рахунках - фактурах та накладних, що надаються постачальником на кожну партію товару. Ціна на товар встановлюється в гривнях з урахуванням 20 % ПДВ та узгоджується сторонами на кожну конкретну партію.
ТОВ «ВИЛАЙН»на виконання зобов'язань за договором було поставлено обладнання, визначене специфікацією, що підтверджується відповідними накладними №Кл-РхН-004727 від 17.05.2011 р. на суму 13 676 грн. 88 коп., № Кл-РхН-006241 від 24.06.2011 р. на суму 6 934,19 грн., № Кл-РхН-006805 від 13.07.2011 р. на суму 8 010,22 грн., № Кл-РхН-007808 від 11.08.2011 р. на суму 9102,86 грн., № Кл-РхН-008163 від 22.08.2011 р. на суму 1412,07 грн., № Кл-РхН-008164 від 22.08.2011 р. на суму 355,88 грн., № Кл-РхН-009184 від 16.09.2011 р. на суму 7 307,35 грн., № Кл-РхН-010240 від 18.10.2011 р. на суму 2350,63 грн., № Кл-РхН-010965 від 10.11.2011 р. на суму 6341,18 грн., № Кл-РхН-012393 від 14.12.2011 р. на суму 7499,30 грн.
Відповідач за поставлену продукцію не розрахувався, в наслідок чого в нього утворилась заборгованість по розрахунках в розмірі 62 990 грн. 56 коп.
Сторонами в п. 3.2 договору обумовлено, що оплата поставленої продукції здійснюється за фактом постачання (впродовж 21 банківських днів) від дати передачі Товару Покупцю, зазначеної у відповідних товаросупровідних документах.
Згідно із п.п. 5.1, 5.3 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України, У випадку несвоєчасної оплати Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
З наведених підстав ТОВ «ВИЛАЙН»звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ «Дана ЛТД»з вимогою про стягнення заборгованості в сумі 68 801,70 грн., що складається з суми основного боргу - 62 990 грн. 56 коп., пені в сумі 4 868 грн. 34 коп., та суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних - 942 грн. 80 коп.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Так, судом встановлено факт укладення сторонами Договору поставки №1109 від 08.01.2008 р.
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором..
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами встановлено строк розрахунку за поставлений товар -21 банківський день від дати фактичної передачі товару покупцю.
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару та факт існування заборгованості за поставлену продукцію, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 62 990 грн. 56 коп. є обґрунтованою.
Щодо стягнення пені та трьох процентів річних за порушення зобов'язання, то господарський суд вважає за необхідне зазначити таке.
Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання: зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з вимогами ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 4 868 грн. 34 коп.
Згідно з ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Також, відповідно до ст. 258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог: про стягнення неустойки (пені, штрафу).
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позовна заява була подана до суду у 01.10.2012 р., строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про стягнення штрафних санкцій за видатковими накладними №Кл-РхН-004727 від 17.05.2011 р. на суму 13 676 грн. 88 коп., № Кл-РхН-006241 від 24.06.2011 р. на суму 6 934,19 грн., № Кл-РхН-006805 від 13.07.2011 р. на суму 8 010,22 грн., № Кл-РхН-007808 від 11.08.2011 р. на суму 9102,86 грн., № Кл-РхН-008163 від 22.08.2011 р. на суму 1412,07 грн., № Кл-РхН-008164 від 22.08.2011 р. на суму 355,88 грн. минув.
Також, судом при перевірці розрахунку нарахування пені за допомогою системи «Ліга-Закон»за даними, вказаними позивачем щодо періоду нарахування, здійснено власний розрахунок суми штрафних санкцій та встановлено, що розмір пені, що підлягає стягненню за прострочення розрахунку за продукцію, поставлену за накладними № Кл-РхН-009184 від 16.09.2011 р. на суму 7 307,35 грн., № Кл-РхН-010240 від 18.10.2011 р. на суму 2350,63 грн., № Кл-РхН-010965 від 10.11.2011 р. на суму 6341,18 грн., № Кл-РхН-012393 від 14.12.2011 р. на суму 7499,30 грн. становить 1790 грн. 90 коп.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий Позивачем розрахунок суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних, суд приймає його до уваги.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача заборгованості в сумі 65 724 грн. 26 коп., що складається з суми основного боргу - 62 990 грн. 56 коп., пені в сумі 1790 грн. 90 коп., та суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних - 942 грн. 80 коп.
Відповідно до ст.44, 49 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана ЛТД»(65010, м. Одеса, вул. Генерала Швигіна, буд. 3, код ЕДРПОУ 31677273, р/р 26002002130401 в ОФ ОРУ Банку «Фінанси та Кредит», МФО 328823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИЛАЙН»(65007, м. Одеса, пров. Ляпунова, б.9, кв.2, код ЕДРПОУ 26248140, р/р 26009012524001 в філії АТ «Імексбанк», МФО 388584) заборгованість в сумі 65 724 (шістдесят п'ять тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 26 коп., що складається з суми основного боргу - 62 990 (шістдесят дві тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 56 коп., пені в сумі 1790 (одна тисяча сімсот дев'яносто) грн. 90 коп., та суми, на яку підлягає збільшенню основний борг з врахуванням 3% річних 942 (дев'ятсот сорок дві) грн. 80 коп. та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову - відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 17.12.2012 року.
Суддя Зайцев Ю.О.