ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-13/16065-2012 12.12.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче об'єднання "ШАХТОБУД", с. Віролюбівка
До Закритого акціонерного товариства "Піастрелла", м. Київ
Про стягнення 191 110,21 грн.
Суддя Курдельчук І.Д.
Представники:
Від позивача Беркович О.В. -дов. від 08.11.2012р.
Від відповідача Лисицька А.В. -дов. від 16.03.2012р.
Позивач звернувся з позовом про стягнення 147 235,45 грн. заборгованості, 10 986,71 грн. пені, 12 604,53 грн. трьох відсотків річних, 20 283,52 грн. інфляційних витрат за Договором поставки № П/09-47 від 19.11.2009р., посилаючись на порушення відповідачем, як покупцем, умов щодо оплати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2012р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 29.11.2012р.
Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду від 15.11.2012р. не виконали. Проте, від відповідача 28.11.2012р. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.
Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2012р. розгляд справи було відкладено на 12.12.2012р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача надав суду письмові пояснення, де вказано, що борг перед позивачем був сплачений частково в розмірі 239 872,90 грн., а саме: 20.11.2009р. на суму 48 600,00 грн. (платіжне доручення № 1364); 08.12.2009р. на суму 142 672,90грн. (платіжне доручення № 1468); 09.12.2009р. на суму 48 600,00 грн. (платіжне доручення № 1478). Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 147 235,45 грн. Відповідач не відмовляється від своїх зобов'язань, але просить суд зменшити розмір пені до 1000,00 грн. та просить відстрочити виконання рішення на шість місяців.
В судовому засіданні 12.12.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
19.11.2009р. між позивачем, як постачальником та відповідачем, як покупцем був укладений Договір поставки № П/09-47, відповідно до якого позивач зобов'язується поставити на адресу відповідача глину вогнетривку марки В2415, а відповідач зобов'язується прийняти та сплатити позивачу вартість отриманого товару.
На виконання умов Договору позивачем було відвантажено товар за наступними товарно-транспортними залізничними накладними (квитанціями про приймання вантажу): № 51197808 від 11.12.2009р. в кількості 682,55т. -146 748,25 грн. та № 51197787 від 25.11.2009р. в кількості 662,30т. -142 394,50 грн.; на загальну суму 289 142,75 грн., копії яких належним чином засвідченні, залучені до матеріалів справи та приймаються судом як належні докази.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що відповідач зобов'язується провести розрахунок за отриманий товар протягом 14 календарних днів з моменту відвантаження товару. Датою відвантаження вважається дата календарного штемпеля станції відправлення в залізничній накладній про приймання вантажу до перевезення або квитанція про прийняття товару к перевезенню.
Однак, відповідач своєчасно не виконав свої зобов'язання за Договором щодо оплати отриманого товару. Проте, відповідачем було частково сплачено суму за поставлений товар відповідно до платіжного доручення № 1468 від 08.12.2009р. на суму 142 672,90 грн., в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 146 469,85 грн.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що відповідач зобов'язується компенсувати позивачу його затрати на транспортування товару залізничним транспортом у виді 100 % попередньої оплати з розрахунку 4 860,00 грн. за транспортування одного вагону, а у випадках збільшення фактичних затрат на транспортування сплатити фактичну вартість транспортування.
На підставі п. 5.3 Договору позивачем були надані для оплати товару та оплати компенсування затрат на транспортування товару наступні рахунки-фактури: № СФ-0000221 від 25.11.2009р. на загальну суму 191 272,90 грн., де 142 394,50 грн. - вартість товару, 48 878,40 грн. -компенсація затрат на транспортування (враховуючи ПДВ), та № СФ-0000233 від 11.12.2009р. на загальну суму 195 835,45 грн. де 146 748,25 грн. - вартість товару, 49 087,20 грн. - компенсація затрат на транспортування (враховуючи ПДВ).
Отже, загальна вартість затрат на транспортування товару складає 97 965,60 грн.
Відповідачем було частково сплачено суму за компенсацію перевезення товару відповідно до платіжного доручення № 1364 від 20.11.2009р. -48 600,00 грн. та № 1478 від 09.12.2009р. -48 600,00 грн. на загальну суму 97 200,00 грн. в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 765,60 грн.
Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором поставки №П/09-47 від 19.11.2009р. складає 147 235,45 грн. за поставку товару та транспортування товару залізничним транспортом. (146 469,85 грн. + 765,60 грн.).
26 січня 2010 року позивач надіслав відповідачу претензію 1 від 25.01.2010р. за № 6 з вимогою погасити заборгованість за Договором поставки. Факт направлення та отримання відповідачем претензії, підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.
Відповідач залишив претензію без відповіді та належного реагування, грошові кошти не сплатив.
Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.
Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до п.6.2.Договору відповідач у випадку порушення ним строків оплати отриманого товару та строків оплати компенсації за перевезення товару, передбачених п. 5.2. та п. 5.3., зобов'язується сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої партії товару за кожен день прострочення зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач нараховує пеню у розмірі 10 986,71 грн.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Також, на суму боргу позивач нараховує 3 % річних у розмірі 12 604,53 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 20 283,52 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи наявність вини з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування трьох відсотків річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За розрахунком суду, розмір пені, 3 % та розмір інфляційних нарахувань є більшим, проте суд не може виходити за межі позовних вимог і тому задоволенню підлягає сума нарахована позивачем, а саме щодо пені -10 986,71 грн., 3 % річних - 12 604,53 грн. та інфляційних нарахувань - 20 283,52 грн.
Отже, станом на момент вирішення справи судом заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № П/09-47 від 19.11.2009р. за поставку товару та компенсацію за перевезення товару залізничним транспортом складає 191 110,21 грн. (146 469,85 грн. -поставка + 765,60 грн. -компенсація + 10 986,71 грн. -пеня + 12 604,53 грн. -3% річних + 20 283,52 грн. -інфляційні нарахування).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач надав суду письмові пояснення, в яких зазначено, що останній не відмовляється від своїх зобов'язань, проте просить суд відстрочити виконання рішення з метою уникнення банкрутства та можливістю розрахуватися з іншими кредиторами на шість місяців.
Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання необґрунтованим та недоведеним та не вбачає підстав для його задоволення, оскільки відповідачем не надано доказів щодо підтвердження банкрутства та не наведено обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст.49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 525, 526, 549, 612, 625, 712 ЦК України, ст. ст. 173, 193, ГК України, ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Піастрелла" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 33293530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об'єднання «ШАХТОБУД» (85131, Донецька обл., Костянтиновський район, с. Віролюбівка, вул. Шкільна, 33, код ЄДРПОУ 24808994), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, основний борг у розмірі -147 235 (сто сорок сім тисяч двісті тридцять п'ять) грн. 45 коп., пеню у розмірі -10 986 (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 71 коп., 3 % річних у розмірі -12 604 (дванадцять тисяч шістсот чотири) грн. 53 коп., інфляційні нарахування у розмірі -20 283(двадцять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 52 коп. та судовий збір у розмірі -3 822 (три тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 20 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено 17 грудня 2012 року.
Суддя І.Д. Курдельчук