Рішення від 14.11.2012 по справі 5011-7/13682-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/13682-2012 14.11.12

За позовом Дочірнього підприємства «Меркс Мобілє»

до Фізичної особи-підприємця Рябікова Олександра Борисовича

про стягнення 22 552,86 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Ткаченко К.О. -довіреність № 06-06/12 від 06.06.2012;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Меркс Мобілє»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Рябікова Олександра Борисовича про стягнення 22 552,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення плати за суборенду приміщеннями згідно умов Договору № 1/АМ-0016 суборенди нежитлових приміщень від 01.06.2012 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 7 002,15 грн. - основного боргу (заборгованості по платі за суборенду приміщення), 6 651,61 грн. -грошових коштів-забезпечення, 8 283,22 грн. -штрафу, 151,61 грн. -комунально-забезпечувального платежу, 464,27 грн. -пені, 3 073,15 грн. -штрафу, 1 609,50 грн. -судового збору.

Ухвалою від 05.10.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 30.10.2012.

30.10.2012 через канцелярію суду від представника позивача надійшли документи по справі.

30.10.2012 представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 14.11.2012.

В судове засідання 14.11.2012 представник відповідача повторно не з'явився, відзив на позов не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 02.10.2012, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 14.11.2012 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.11.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркс Мобілє»(далі по тексту -позивач, орендар) та Фізичною особою-підприємцем Рябіковим Олександром Борисовичем (далі по тексту -суборендар, відповідач) було укладено Договір № 1/АМ-0016 суборенди нежитлових приміщень (далі по тексту -Договір).

Згідно п. 1.1. Договору орендар передає, а суборендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлові приміщення, а саме частину будівлі ТЦ на 1 поверсі, загальною площею 5,0 кв.м. (п'ять) квадратних метрів іменоване далі за текстом «Об'єкт суборенди». План розміщення об'єкта суборенди наведений у Додатку № 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1. Договору орендар зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що суборендар зобов'язаний вносити плату за користування об'єктом суборенди в розмірах та в строки обумовлені цим Договором.

Розмір орендної плати визначено в Додатку № 2 до Договору «Розмір плати за суборенду, порядок розрахунків»і становить 606,80 грн. за 1 кв.м. (з ПДВ), а також сплачується додаткова плата за експлуатаційні витрати.

Згідно п. 3.6.4. Договору суборендар має зобов'язання перерахувати на поточний рахунок орендаря протягом 5 (п'ята банківських днів з моменту підписання цього Договору, грошові кошти (далі - Комунально-забезпечувальний платіж) в розмірі 151 грн. 61 коп. (сто п'ятдесят одна грн. 61 коп.) в т.ч. ПДВ 20%, що виконуватимуть функцію забезпечення та будуть гарантією належного виконання грошових зобов'язань по компенсації витрат з спожиті комунальні послуги протягом дії цього Договору.

Відповідно до п. 3.14. Договору суборендар має зобов'язання перерахувати на поточний рахунок Орендаря до 10 червня 2012 року грошові кошти в розмірі 6 651,61 грн. (шість тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. 61 коп. без ПДВ, які є забезпеченням належного виконання Суборендарем не грошових зобов'язань по цьому Договору, у тому числі, але не обмежуючись, щодо повернення Приміщення Орендарю у належному стані та належним чином (надалі за текстом - Грошові кошти - забезпечення).

01.10.2008 року на виконання умов Договору орендар передав, а суборендар прийняв у тимчасове платне користування об'єкт оренди, на підтвердження чого позивач надав суду Акт № 1 прийому-передачі від 01.06.2012 року (копія Акту прийому-передачі від 01.06.2012 року міститься в матеріалах справи).

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендної плати, грошових коштів-забезпечення, комунально-забезпечувального платежу, відповідно до умов Договору, у останнього за червень 2012 року по серпень 2012 року перед позивачем виникла заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 7 002,15 грн., 6 651,61 грн. -грошових коштів-забезпечення, 151,61 грн. -комунально-забезпечувального платежу, на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином -надав відповідачу у строкове платне користування об'єкт оренди згідно умов Договору, а відповідач не виконав умови Договору щодо сплати орендної плати, грошових коштів-забезпечення, комунально-забезпечувального платежу.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розмір позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 002,15 грн. -основного боргу (заборгованості по платі за суборенду приміщення), 6 651,61 грн. -грошових коштів-забезпечення, 151,61 грн. -комунально-забезпечувального платежу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись пунктами 7.2. -7.2.1.3. Договору, просить суд стягнути з відповідача на свою користь штраф та пеню, які за розрахунками позивача становлять 8 283,22 грн. -штрафу та 464,27 грн. -пені.

Відповідно до п. 7.2. Договору у випадку затримок з боку суборендаря в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених цим Договором, на користь орендаря, суборендар сплачує пеню в розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Згідно з п. 7.2.1. Договору крім зазначеного вище у п. 7.2. цього Договору, до суборендаря застосовується додаткова відповідальність за прострочення виконання грошових зобов'язань:

- п. 7.2.1.1. Договору якщо період прострочення становить більше 1 календарного дня, то суборендар зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 10 (десять) відсотків від простроченої суми грошового зобов'язання;

- п. 7.2.1.2. Договору якщо період прострочення становить 2 - 6 календарних днів, то суборендар зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 20 (двадцять) відсотків від простроченої суми грошового зобов'язання;

- п. 7.2.1.3. Договору якщо період прострочення становить більше 7 календарних дів, то суборендар зобов'язаний сплатити орендарю штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від простроченої суми грошового зобов'язання.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення штрафу в розмір 8 283,22 грн. та пені в розмірі 464,27 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань є нормативно та документально доведеним, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Рябікова Олександра Борисовича (03162, м. Київ, Святошинський район, ВУЛИЦЯ ЗОДЧИХ, будинок 70, квартира 14, ідентифікаційний код 2282115998) на користь Дочірнього підприємства «Меркс Мобілє» (01015, м. Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 15, код ЄДРПОУ 38005157) 7 002 (сім тисяч дві) грн. 15 коп. -основного боргу, 6 651 (шість тисяч шістсот п'ятдесят одну) грн. 61 коп. - грошових коштів-забезпечення, 151 (сто п'ятдесят одну) грн. 61 коп. -комунально-забезпечувального платежу, 8 283 (вісім тисяч двісті вісімдесят три) грн. 22 коп. -штрафу, 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 27 коп. - пені, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М.Якименко

Дата підписання рішення: 20.11.2012 року

Попередній документ
28074282
Наступний документ
28074284
Інформація про рішення:
№ рішення: 28074283
№ справи: 5011-7/13682-2012
Дата рішення: 14.11.2012
Дата публікації: 20.12.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: