"24" липня 2012 р. Справа № 5016/1215/2012(10/39)
за позовом публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль",
54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18
до відповідача комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради "Зоря",
54018, м. Миколаїв, вул. Молодогвардійська, 57-Б
про стягнення коштів у сумі 30105 грн. 15 коп.
Суддя Алексєєв А.П.
За участю представників:
від позивача -Кузьміна Б.Н., довіреність № 09/42 від 28.03.2012 року, Ходикін М.М., довіреність №72 від 30.05.2012 року.
від відповідача -Кравченко В.Д. - директор.
Суть спору: публічне акціонерне товариство "Миколаївська теплоелектроцентраль" (далі -позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради "Зоря" (далі -відповідач) заборгованості в сумі 30105 грн. 15 коп. за договором постачання теплової енергії за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп.
Згодом представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 20645, 37 грн., пеню за несвоєчасне виконання оплати за надані послуги в розмірі 1832, 58 грн., 3% річних в розмірі 365, 79 грн., та збитки від інфляції в розмірі 215, 34 грн.
Відповідач позов не визнав в частині нарахування суми оплати за листопад 2011 року, надавши відзив на позовну заяву. Згідно відзиву відповідач не згоден із виставленим позивачем рахунком на суму 20645,37 за листопад 2011 року, через те, що відповідач фактично не отримував обсягів теплової енергії на зазначену суму. В обґрунтування своєї позиції відповідач послався на лист від 13.12.2011 року, яким він повідомив позивача про необхідність внесення змін у договір на підставі проведеного розрахунку опалювального навантаження.
Представники позивача заперечували проти відзиву відповідача, посилаючись на те, що відповідач за наявності будь-яких заперечень по виставленому позивачем рахунку не виконав дій, передбачених договором. Крім того, сторонами у договорі узгоджено, що претензії споживача щодо нарахувань вартості спожитої теплової енергії розглядаються з моменту звернення и за попередні періоди задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні 23.07.2012 року було оголошено перерву; 24.07.2012 року засідання поновлено і в ньому за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
Між позивачем та відповідачем 08.10.2010 року було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді за № 3193 (далі - Договір). За цим Договором позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач -за 20 днів до початку розрахункового періоду оплатити позивачу вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п. 6.3 Договору).
Згідно до п. 6.5 договору споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 10.1. Договору, він є пролонгованим та діє, оскільки жодна із сторін за місяць до закінчення строку його дії не заявляла про його припинення.
Додатком № 1 та додатками №№1/1, 1/2, 1/3 до Договору передбачено, що протягом опалювального сезону 2011-2012 років позивачем здійснювалося теплопостачання об'єктів відповідача за адресами зазначеними в листі № 3-39 від 20.10.2010 року (а.с. 57), окрім об'єкту розташованого по вул. Васляєва, 45, який було виключено із списку об'єктів за згодою позивача та відповідача.
Свої договірні зобов'язання позивач виконав, що підтверджується нарядами на підключення опалення від 18.10.2011 року (а.с. 64-65).
13.12.2011 року у зв'язку з виникненням заборгованості станом на 12.12.2012 року в сумі 20645,37 грн. позивач направив відповідачу претензію за №897-Ю з вимогою сплатити існуючу заборгованість. Відповідач листом від 12.01.2012 року за №3-19 не погодився із розміром нарахування за листопад 2011 року та просив зробити перерахунок з використанням величин теплового навантаження, наданих ним позивачу у грудні 2011 року.
Керуючись п. 6.7 Договору, перерахунок був проведений позивачем за грудень 2011 року і в подальшому нарахування відбувалися з урахуванням уточнених величин теплового навантаження.
Виконуючи умови Договору, позивач за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року поставляв відповідачу теплову енергію, що підтверджується виставленими рахунками за теплову енергію (а.с.31-37), актами прийому-передачі теплової енергії, які направлялися на адресу відповідача (підтверджується реєстрами вручення рахунків та актів) (а.с.45-51).
Станом на дату розгляду справи відповідач не визнає виставлений позивачем борг за теплопостачання за листопад 2011 року у розмірі 20645, 37 грн.
Несплатою боргу відповідач порушує право позивача, умови Договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу (далі -ГК) України та ст. 526 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, згідно з якими зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Суд приходить до висновку, що заперечення відповідача стосовно неотримання теплової енергії на 20645, 37 грн. у листопаді 2011 року не відповідають обставинам справи.
Так, згідно п. 6.6 Договору споживачу щомісяця направляється акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді (за формою додатка № 4) за попередній місяць. Споживач зобов'язаний протягом п'яти календарних днів підписати зазначений акт і один екземпляр направити на адресу енергопостачальної організації. У випадку відсутності протягом п'яти днів мотивованого відмовлення від підписання або неповернення підписаного екземпляра енергопостачальній організації, акт приймання-передачі теплової енергії в гарячій воді вважається прийнятим споживачем і кількість спожитої теплової енергії визнаною по розрахунках енергопостачальної організації.
Згідно реєстру вручення рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії за листопад 2011 року відповідач отримав документи 02.12.2011 року. Як встановлено судом з 02.12.2011 року до 07.12.2011 року включно відповідачем мотивоване відмовлення від акту а також сам не підписаний акт позивачу не направлявся.
Таким чином, згідно п. 6.6. Договору відповідач своїм діянням узгодив суму виставлену позивачем у рахунку за листопад 2011 року.
За таких обставин, стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу у розмірі 20645, 37 грн.
Порушення взятих на себе відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати рахунків за спожиту теплову енергію є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Згідно з приписами ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань позивач, на підставі п. 7.2.3 Договору, правомірно нарахував пеню за період з жовтня 2011 року по червень 2012 року у сумі 1832,58 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача сума інфляційних нарахувань за період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року складає 215,34 грн., а 3% річних (з урахуванням уточнень) за період з жовтня 2011 року по червень 2012 року -365,79 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За таких обставин позовні вимоги законні, матеріалами справи обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради "Зоря" (54018, м. Миколаїв, вул. Молодогвардійська, 57-Б, ідентифікаційний код 37104458) на користь публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18; ідентифікаційний код 30083966) основний борг за теплову енергію в сумі 20645 (двадцять тисяч шістсот сорок п'ять) грн. 37 коп. на р/р 26034001411 в МОУ ВАТ «Державний Ощадний Банк України», код банку 326461.
Стягнути з комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради "Зоря" (54018, м. Миколаїв, вул. Молодогвардійська, 57-Б, ідентифікаційний код 37104458) на користь публічного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний узвіз, 18; ідентифікаційний код 30083966) суму, на яку підлягає збільшенню борг з урахуванням індексу інфляції -215 (двісті п'ятнадцять) грн. 34 коп.; 3 % річних - 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 79 коп., пеню -1832 (одна тисяча вісімсот тридцять дві) грн. 58 коп. та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору -на р/р 260083011411 в МОУ ВАТ «Державний Ощадний Банк України», код банку 326461.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Порядок та строк апеляційного оскарження визначений ст. 91,93 ГПК України.
Повне рішення складене та підписане 25.07.2012 року.
Суддя А.П.Алексєєв