79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.12.12 Справа№ 5015/4685/12
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром», м.Львів
про стягнення 44497,33 грн.
Представники сторін:
Від позивача: Доманський О.М. -головний ю/к
Від відповідача: не з'явився
Представнику позивача роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.
Суть спору:
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром», м.Львів про стягнення 44497,33 грн.
Ухвалою господарського суду від 08.11.2012р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 11.12.2012р.
В судовому засіданні, яке відбулося 11.12.2012р. о 11 год. 00 хв. оголошено перерву до 15 год. 00 хв. з метою надання уточненого розрахунку.
Відповідачем явку представників в засідання суду не забезпечено, подано відзив позовну заяву від 10.12.2012р. №1422/12 в якому позовні вимоги заперечено та зазначено, що відповідачем 37329,35 грн. оплачено платіжним дорученням від 22.10.2012р. №01072608.
Позивачем явку представника в судове засідання забезпечено, подано клопотання від 11.12.2012р. в якому виражено прохання про припинення провадження у справі, на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України, в частині стягнення 37329,35 грн. основного боргу та стягнення з відповідача: 2239,76 грн. індексу інфляції, 2739,57 грн. пені, 2115,15 грн. 3 % річних.
Судом встановлено:
01 січня 2010 року між ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» НАК «Нафтогаз України»в особі Вінницької філії ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»(постачальник) та ПАТ «Концерн Хлібпром»(споживач) було укладено договір на постачання та транспортування природного газу № В-09-46Птр. Згідно з цим договором, постачальник зобов'язувався поставити споживачу природний газ, а споживач повинен прийняти та оплатити поставлений природний газ, послуги по його постачанню та транспортуванню на умовах договору.
Постачальник свої зобов'язання згідно даного договору виконав, здійснивши транспортування природного газу споживачу в грудні 2009 року та січні - березні 2010 року природний газ, що підтверджується актами приймання - передачі (додано до матеріалів справи).
Відповідно до вимог п. 6.1. договору споживач не пізніше, ніж за 10 календарних днів до початку поставки газу здійснює попередню оплату грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника 100% вартості газу, який запланований для поставки та послуги по постачанню та транспортуванню.
В разі перебору обсягів газу понад попередньо оплачених, остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа липня наступного за звітним місяця (п.6.2.).
На момент звернення з даною позовною заявою ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» реорганізовано. На виконання наказу Міністерства палива та енергетики України від 13 квітня 2010 року №141/1 з 25.01.2011 року припинено діяльність ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ» шляхом його реорганізації - приєднання до дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Відповідно до змін внесених до п.1.2 статуту ДК «Газ України», Компанія є правонаступником реорганізованого Дочірнього підприємства «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Таким чином, ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП «НАФТОГАЗМЕРЕЖІ»НАК «Нафтогаз України».
Станом на день подання позову позивачем заявлено до стягнення з відповідача 37329,35 грн. основного боргу.
За прострочення виконання зобов'язання позивачем нараховано 2239,76 грн. індексу інфляції, 2739,57 грн. пені, 2115,15 грн. 3 % річних.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 526,530, ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, умов договору, інших правових актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Не допускається одностороння відмова від зобов'язання.
Положенням ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 7.1. договору встановлено, що у разі неоплати або несвоєчасної оплати за послуги по транспортуванню у строки, зазначені у п.6.2 даного договору споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.
Ч.6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2239,76 грн. індексу інфляції, 2739,57 грн. пені, 2115,15 грн. 3 % річних, судом вважаються підставини і такими, що розраховані відповідно до ст.625 ЦК України та 232 ГК України, а тому підлягають до стягнення.
Оскільки, відповідачем погашено 37329,35 грн. основного боргу, то в цій частині позову провадження у справі підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ст.80 ГПК України.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково на суму 7094,48 грн., з яких: 2239,76 грн. індексу інфляції, 2739,57 грн. пені, 2115,15 грн. 3 % річних.
Враховуючи те, що позивачем безпідставно заявлено до стягнення 37329,35 грн. основного боргу, який станом на день подання позову відповідачем було погашено, то судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.33, 34, 49, п.1-1 ст.80, 82, 83, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром»(79035, м.Львів, вул.Хлібна, 2, код ЄДРПОУ 05511001) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 2239,76 грн. індексу інфляції, 2739,57 грн. пені, 2115,15 грн. 3 % річних, 256,55 грн. судового збору.
3. В частині стягнення 37329,35 грн. основного боргу, провадження у справі - припинити.
4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.
Повний текст рішення оформлено і підписано - 17.12.2012р.
Суддя Станько Л.Л.