ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5/160-8/41 10.12.12
Розглянувши матеріали справи за позовом Закритого акціонерного товариства «Будівельне управління № 1»
до Центру соціально-трудової реабілітації м. Києва в особі Закарпатської філії Центру Соціально-трудової реабілітації
про стягнення 195 793,66 грн.
Суддя Грєхова О.А.
Представники сторін:
від позивача -Пішковцій В.С.
від відповідача -Данілов С.О.
До Господарського суду Закарпатської області звернулося з позовом Закрите акціонерне товариство «Будівельне управління №1»до Центру соціально-трудової реабілітації в особі Закарпатської філії Центру Соціально-трудової реабілітації м. Києва про стягнення 126 861,70 грн., що становить заборгованість за договором № 1001/1 на виконання підрядних робіт від 01.10.2001 року та 24 911,98 грн. пені, 40068,45 грн. збитків від інфляції, 3 951,53 грн. трьох відсотків річних.
Під час розгляду справи № 5/160 встановлено, що при поданні позову, позивачем порушено встановлене ст. 15 ГПК України правило територіальної підсудності, так як відповідач по справі знаходиться в м. Києві, у зв'язку з чим Господарський суд Закарпатської області ухвалою від 25.12.2008 року направив матеріали справи № 5/160 для розгляду за встановленою підсудністю у Господарський суд міста Києва за місцезнаходженням відповідача - Центру соціально-трудової реабілітації м. Києва.
Справа № 5/160 відповідно до резолюції голови Господарського суду міста Києва передана на розгляд судді Катрич В.С.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2009 року справа № 5/160 прийнята до провадження суддею Катрич В.С, присвоєно справі номер 5/160-8/41.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2009 року у справі № 5/160-8/41 зупинено провадження у зв'язку з призначенням судової експертизи.
18.02.2010 року до Господарського суду міста Києва надійшов лист від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (Волинське відділення) вих. № 15 від 16.02.2010року, у якому зазначалося, що оскільки оплата не була проведена, ухвала та матеріали справи повертаються на адресу суду без виконання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2010 року поновлено провадження у справі № 5/160-8/41, розгляд справи призначений на 25.03.2010 року.
Через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про повторне направлення справи до судової експертизи до Волинського відділення (м.Луцьк) Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за адресою: 43001, м.Луцьк, вул. Ч.Хреста, 16.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2011 року зупинено провадження у справі № 5/160-8/41 та призначено судову будівельно-технічну експертизу.
28.02.2011 року до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшов висновок Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз № 0340-0341 від 29.12.2010 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2011 року поновлено провадження у справі № 5/160-8/41, призначено її розгляд на 15.04.2011 року.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.04.2011 року подав суду клопотання про призначення у справі судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 року зупинено провадження у справі № 5/160-8/41 та призначено судову будівельно-технічну експертизу.
31.05.2012 року розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва, з огляду на те, що суддя Катрич В. С. звільнена з посади судді Господарського суду м. Києва відповідно до постанови Верховної Ради України «Про звільнення суддів»від 12.04.2012 № 4643-VI, з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, Інструкції з діловодства в господарських судах України, керуючись ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 3.1.11. Положення про автоматизовану систему документообігу суду жетон справи № 5/160-8/41 за результатами здійснення повторного автоматичного розподілу передано судді Грєховій О. А.
06.11.2012 року матеріали справи № 5/160-8/41 разом висновком експерта надійшли до Господарського суду м. Києва, провадження у справі було поновлено та призначено справу до розгляду на 10.12.2012 року.
В судовому засіданні 10.12.2012 року позивач уточнив позовні вимоги з врахуванням висновків експертизи, просить стягнути з відповідача 49258,70 грн. заборгованості по оплаті виконаних робіт, 61421 грн. інфляційних, 18538,67 грн. річних та 10411,34 грн. пені.
Відповідач надав пояснення у справі з врахуванням висновків експертизи, необхідність оплати вартості виконаних робіт, наведеної в уточненнях до позовної заяви, по суті не заперечував та не спростував.
В судовому засіданні 10.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.
У судовому засіданні 10.12.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором на виконання підрядних робіт № 1001/1 від 01.10.2001 року (надалі - Договір), укладеним між Закритим акціонерним товариством «Будівельне управління № 1»(Підрядник, Виконавець) та Закарпатською філією Центру Соціально-трудової реабілітації м. Києва (Замовник) та додатковими угодами до Договору, згідно яких на протязі 2001-2006 років, виконувались будівельні роботи на об'єкті Спальний корпус № 2 санаторію «Квітка Полонини» (адреса: с.Солочин, 1-а, Свалявського району, Закарпатської області).
В Договорі сторонами погоджено вартість будівельно-монтажних робіт в сумі 250000,00 грн.
Додатковою угодою №1 від 15.01.2002 року було продовжено дію Договору №1001/1 від 01.10.2001 року до 15.05.2002 року, вартість і об'єми виконання робіт збільшено на 200000,00 грн.
Додатковою угодою №2 від 15.01.2004 року було продовжено дію Договору №1001/1 від 01.10.2001 року до 31.12.2004 року, вартість і об'єми виконання робіт збільшено на 1000000,00 грн.
Додатковою угодою №3 від 14.01.2005 року було продовжено дію Договору №1001/1 від 01.10.2001 року до 30.06.2005 року, вартість і об'єми виконання робіт збільшено на 350000,00 грн.
Додатковою угодою №4а від 20.10.2005 року було продовжено дію Договору №1001/1 від 01.10.2001 року до 02.02.2006 року, вартість і об'єми виконання робіт збільшено на 53858,00 грн.
Згідно з п. п.7.1.2. вищевказаного Договору передбачено, що при виникненні додаткових робіт, вони будуть здійснюватись за взаємною згодою шляхом укладення додаткових угод.
Таким чином, згідно Договору №1001/1 та додаткових угод до нього сторонами погоджено вартість робіт в сумі 1853858,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, вартість фактично замовлених та виконаних підрядних робіт перевищено, що погоджено сторонами шляхом вчинення конклюдентних дій по виконанню робіт та їх частковій оплаті.
З врахуванням об'ємів фактично виконаних робіт та їх часткової оплати, позивачем первісно було заявлено до стягнення 126861,70 грн. неоплаченої вартості виконаних робіт. Позивач повідомив та надав докази того, що ним 07.02.2008 року /вих.№20/ було направлено на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Також, оскільки відповідач не виконав зобов'язання з оплати виконаних підрядних робіт у відповідності до ст. 886 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача неустойку, встановлену договором, та збитки у повному обсязі.
Відповідач в ході розгляду спору проти позову заперечував, повідомив, що частина будівельних робіт виконана неякісно. Роботи за Договором виконувались з матеріалу замовника. Законодавством визначено, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок (Стаття 840 ЦК України).
Підрядник під час виконання будівельних робіт допускав недоліки в роботі, про що йому було повідомлено 22.01.2007 року № 0122/1 (Вх. від 21.01.2007 № 01/2007). Замовник вимагав безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк, але підрядник недоліків не усунув, чим створив загрозу неможливості прийому закінченого будівництва державною комісією.
Згідно з ст. ст. 852, 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право пропорційного зменшення ціни роботи.
Таким чином, відповідач вважає, що вартість виконаних робіт має бути зменшена на вартість неякісно виконаних робіт.
У зв'язку з обґрунтованим запереченнями відповідача щодо якості виконаних спірних робіт, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 року призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої було поставлено питання: яка вартість ремонтно-будівельних робіт з усунення недоліків допущених при влаштуванні каналізації, водопроводу та теплової ізоляції під час реконструкції корпусу №2 санаторію «Квітка полонини»?
За наслідками проведеної експертизи згідно Висновку № 7518 при проведенні візуального огляду системи каналізації та водопостачання об'єкту дослідження було встановлено недоліки монтажу системи водопостачання та каналізації, що також призвело до неможливості виконувати профілактичні роботи з обслуговування систем каналізації, значне збирання конденсату в тепловій ізоляції системи холодного водопостачання призводить до пошкодження підвісної стелі.
Також, в ході експертизи встановлено, що при дослідженні актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) наданих експерту встановлено, що сантехнічні роботи в яких виявлені вищезазначені недоліки, внесені в наступні довідки «Про вартість виконаних підрядних робіт та витрат» (форми КБ-3) за: травень 2003 року вартість виконаних робіт становить 27265,0 грн. з ПДВ; липень 2003 року вартість виконаних робіт становить 31331,0грн. з ПДВ; квітень 2004 року вартість виконаних робіт становить 28 901,0 грн. з ПДВ; вересень 2004 року вартість виконаних робіт становить 7 962,0 грн. з ПДВ, всього на суму 95 459,0 грн. з ПДВ.
Встановлені в ході експертизи недоліки, які були допущенні при проведенні робіт по влаштуванню каналізації, водопроводу та теплової ізоляції можна класифікувати, як неякісно виконані роботи.
Виходячи з вищенаведеного, експерт вважає за можливе вартість неякісно виконаних робіт при влаштуванні системи каналізації та водопостачання під час проведення реконструкції корпусу №2 санаторію «Квітка полонини»визначити у розмірі 40% від вартості сантехнічних робіт внесених в довідки «Про вартість виконаних підрядних робіт та витрат»(форми КБ-3) на суму 95 459,0 грн. з ПДВ, в цінах 2003 -2004 років, що складає 38 184,0 грн. з врахуванням ПДВ
Отже, при проведенні кінцевих розрахунків за виконані будівельні роботи по Реконструкції корпусу №2 санаторію «Квітка полонини», експерт вважає за можливе зменшити вартість виконаних робіт на суму неякісно виконаних робіт, яка становить 38 184,0 грн. з врахуванням ПДВ (в цінах 2003-2004 років).
Крім того, згідно п. 4.14. (Контроль за якістю робіт, матеріалів, устаткування) «Положення про підрядні контракти у будівництві України», затвердженого Науково-технічною радою Міністерства України у справах будівництва і архітектури Протокол від 15 грудня 1993 р. № 9 передбачено, що неякісно виконані роботи підлягають виправленню підрядником. Якщо підрядник не виправить у встановлений строк неякісно виконані роботи, замовник має право залучати для цього третіх осіб з компенсацією витрат за рахунок підрядника, у тому числі шляхом утримання відповідних сум при розрахунках за виконані роботи.
У зв'язку з чим, в ході експертизи також встановлено, що згідно Локального кошторису №2-1-1 на ремонтно-будівельні роботи санаторію «Квітка полонини»вартість ремонтно-будівельних робіт по усуненню недоліків (монтаж незавершеної системи каналізації 7 стояків; теплової ізоляція трубопроводів водопостачання холодної води; ремонт підвісної стелі (в коридорі 1-го поверху) станом на час проведення експертизи становить 9 360 грн. з врахуванням ПДВ.
Таким чином, за наслідками проведеної за призначенням суду будівельно-технічної експертизи встановлено, що вартість виконаних робіт по реконструкції корпусу №2 санаторію «Квітка полонини»необхідно зменшити на суму неякісно виконаних робіт, яка становить 38184 грн. з врахуванням ПДВ (в цінах 2003-2004 років) та врахувати вартість ремонтно-будівельних робіт по усуненню недоліків (монтаж незавершеної системи каналізації 7 стояків; теплової ізоляція трубопроводів водопостачання холодної води; ремонт підвісної стелі (в коридорі 1-го поверху) в сумі 9 360 грн. з врахуванням ПДВ.
У зв'язку з вищенаведеними обставинами, які встановлені в ході проведення експертизи (згідно Висновку № 7518 судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами господарської справи № 5/160-8/41 від 18.09.2012 року) позивач уточнив позовні вимоги в заяві, поданій до канцелярії суду 10.11.2012 року, а саме зменшив первісно заявлену суму заборгованості на вартість виконаних робіт на які не було підписано останні акти виконаних робіт. Таким чином, з наданого позивачем уточненого розрахунку, вартість виконаних і не оплачених відповідачем робіт складає 96802,70 грн., що визнається самим відповідачем у наданому суду відзиві.
Зокрема, відповідач у відзиві зазначив, що підрядником допущено перевищення договірної ціни всього на 342664,51 грн., з яких оплачено 245861,81 грн., при цьому, відповідач визнав, що виконані роботи на суму 96 802,70 грн. ним не оплачені.
Крім того, позивач, погоджуючись з Висновком експертизи № 7518, зменшив заявлену до стягнення суму основного боргу на вартість неякісно виконаних робіт 38184 грн. та вартість відновлювального ремонту в сумі 9360 грн., всього на 45544 грн. Таким чином, заявлена до стягнення сума основного боргу згідно уточнень позовних вимог складає 49258,70 грн., яку відповідач не заперечив та не спростував.
Таким чином, за наслідками розгляду спору встановлено, що відповідачем не оплачено виконані позивачем підрядні роботи на суму 49258,70 грн.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як передбачено п. 6.3 Договору підряду, оплата робіт має бути проведена протягом 3 днів після підписання Актів виконаних робіт.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, відповідач вважається таким, що прострочив оплату виконаних позивачем підрядних робіт на суму 49258,70 грн.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача інфляційні від уточненої суми боргу в сумі 61421,00 грн. за період з січня 2005 року по жовтень 2012 року та 3% річних в сумі 18538,67 грн. за період з початку 2006 року по 2012 рік (335 днів).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок судом встановлено, що нарахування інфляційних проведені на суму заборгованості за фактичний період прострочення, тому вимога позивача підлягає задоволенню.
Щодо розрахунку 3% річних судом встановлено, що відповідні нарахування проведені за фактичний період прострочення, однак, на заборгованість з врахуванням інфляційних, що відповідною нормою ст. 625 Цивільного кодексу України не передбачено. Відтак, вимога про стягнення 3% річних підлягає частковому задоволенню на суму боргу (уточнену), що за розрахунком суду складає 10226,92 грн.
Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 10411,34 грн. У зв'язку з чим, суд зазначає, що згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Статтею 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.
Таким чином, вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню, оскільки відсутній письмовий правочин щодо забезпечення зобов'язання, в Договорі підряду умова про стягнення пені та про її розмір відсутні.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані щодо стягнення 49258,70 грн. основного боргу, 61421,00 грн. інфляційних та 10226,92 грн. 3%річних, тому підлягають частковому задоволенню.
З огляду на норму ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування витрат по сплаті судового збору (державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати позивача на сплату державного мита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно в сумі 1209,06 грн. витрат по сплаті державного мита та 72,09 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що складає 1281,15 грн.
Оскільки, витрати на проведення експертизи оплачені відповідачем у справі, враховуючи часткове задоволення позову, відповідна частина витрат підлягає відшкодуванню позивачем пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, враховуючи, що витрати на оплату експертизи складають 2416,50 грн., частка відповідача складає 1476,50 грн., частка, яка покладається на позивача складає 940 грн., які доцільно вирахувати з присудженої до стягнення суми відшкодування 1281,15 грн. витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, що складає 341,15 грн.
Вимога позивача про відшкодування 100 грн. поштових, телефонних та канцелярських витрат не підлягає задоволенню як не підтверджена жодними доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Центру соціально-трудової реабілітації в особі Закарпатської філії Центру Соціально-трудової реабілітації м. Києва (03150, м. Київ, вул. Боженка, 86 б, код 30382690) на користь Закритого акціонерного товариства «Будівельне управління №1»(89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Сеченова, 20, код 01269075) 49258 (сорок дев'ять тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 70 коп. основного боргу, 61421 (шістдесят одну тисячу чотириста двадцять одну) грн. 00 коп. інфляційних, 10226 (десять тисяч двісті двадцять шість) грн. 92 коп. 3%річних та 341 (триста сорок одну) грн. 15 коп. судових витрат.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Повне рішення складено 17.12.2012р.
Суддя О.А.Грєхова