ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-11/15508-2012 05.12.12
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»
доТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.»
про стягнення 22 232,91 грн.
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивачаГалков І.О. -представник
від відповідачаНіколаєвО.С. -представник
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.»22 232,91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.04.2011 Господарським судом міста Києва було винесено рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Ласка Лізинг»задоволено повністю та стягнуто з ТОВ Фірма «Т.М.М.»заборгованість у розмірі 433 371,09 грн., пеню у розмірі 7 508,39 грн., 3% річних у розмірі 1 435,24 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 174,24 грн., державне мито у розмірі 4 435,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. Оскільки вказане рішення було виконано лише 22.09.2011, позивачем за період з 01.02.2011 по 21.09.2012 було додатково нараховано (за період з 01.02.2011 по 21.09.2011) індекс інфляції у розмірі 13 933,52 грн. та 3% річних у розмірі 8 299,39 грн.
Відповідач проти позову заперечує. У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на Закон України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», згідно якого, на думку відповідача, він не несе відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
11.04.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»та Фірмою «Т.М.М.»- Товариство з обмеженою відповідальністю укладено договір фінансового лізингу № 1287/04/2008 (далі -Договір), за умовами якого позивач зобов'язався придбати у свою власність транспортний засіб: вантажний автомобіль, шасі MAN TGA 41.400 8*4 ВВ (п'ять одиниць); 2008 року, пробіг на момент придбання 300 км, вартість якого становить суму, еквівалентну 680000,00 умовних одиниць виражена в гривнях України та передати його без надання послуг з управління та технічної експлуатації відповідачу в якості предмета лізингу у тимчасове володіння та користування за плату, а відповідач -прийняти предмет лізингу на умовах цього Договору.
Відповідач, на виконання договору фінансового лізингу № 1287/04/2008 від 11.04.2008, передав, а позивач прийняв автомобілі MAN TGA 41.400 8*4 ВВ у кількості 5 штук.
Проте відповідач свого грошового зобов'язання належним чином не виконав внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по сплаті лізингових платежів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2011 у справі № 51/80, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2011, позов ТОВ «Ласка Лізинг» задоволено повністю та стягнуто з ТОВ Фірма «Т.М.М.»заборгованість у розмірі 433 371,09 грн., пеню у розмірі 7 508,39 грн., 3% річних у розмірі 1 435,24 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 174,24 грн., державне мито у розмірі 4 435,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.
При цьому, в межах розгляду справи № 51/80 позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за період до 31.01.2011.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на корить другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Пунктом 1 частини 2 вказаної статті визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Наявність грошового зобов'язання відповідача (виникло за Договором фінансового лізингу № 1287/04/2008 від 11.04.2008) по сплаті позивачу лізингових платежів у розмірі 433 371,09 грн. підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 20.04.2011 за участі тих самих сторін, а тому відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягає повторному доказуванню.
Статтею 598 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Ці підстави зазначені у статтях 599, 600, 601, 604-609 Цивільного кодексу України, які не передбачають підставою припинення зобов'язання ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України оскільки, право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Правомірність стягнення 3% річних та інфляційних втрат після стягнення основного боргу за окремим судовим рішенням підтверджується п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/249 від 15.03.2011 з посиланням на постанову Верховного Суду України у справі №10/25 від 20.01.2011.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріалами справи підтверджується, що спірне грошове зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 433 371,09 грн. було виконано 22.09.2011 за результатами здійснення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження з виконання рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2011 у справі № 51/80.
Відповідно до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, спірне грошове зобов'язання припинилось 22.09.2011.
В даному випадку має місце прострочення його виконання у заявлений позивачем період, а тому позивач має право на отримання сум, передбачених ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних витрат у розмірі 13 933,52 грн. та 3% річних у розмірі 8 299,39 грн. за прострочення по оплаті 433 371,09 грн., які нараховані за період з 01.02.2011 по 21.09.2011.
Суд здійснює перерахунок 3% річних та інфляційного збільшення суми боргу на предмет правильності їх нарахування.
Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних суд погоджується з наданим позивачем розрахунком, а тому вимога позивача про стягнення 3% річних у розмірі 8 299,39 грн. підлягає задоволенню.
Розмір інфляційного збільшення суми боргу за прострочення виконання грошового зобов'язання за перерахунком суду складає 13 867,94 грн. В іншій частині -65,58 грн. інфляційні втрати нараховано безпідставно (арифметично невірний розрахунок), а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку з частковим задоволенням позову витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Т.М.М.»(03146, м. Київ, вул. Чаадаєва, 2-Б, ідентифікаційний код 14073675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг»(03150, м. Київ, вул. Дмитрова, 5, корпус 2, ідентифікаційний код 33104543) 3 % річних за період з 01.02.2011 по 21.09.2011 у розмірі 8 299 (вісім тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн. 39 коп., інфляційні втрати за період з 01.02.2011 по 21.09.2011 у розмірі 13 867 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 94 коп., а також 1 604 (одну тисячу шістсот чотири) грн. 67 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3.В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.12.2012
Суддя Ю.М. Смирнова