ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-75/10221-2012 10.12.12
За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал"
про стягнення 52 159 854,26 грн.
Суддя Васильченко Т.В.
в присутності представників сторін:
від позивача - Марковська В.В., довіреність № 93/2012/02/13-19 від 13.02.2012.
від відповідача - Слюсар С.А., довіреність №297 від 01.10.2012.
Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерна компанія "Київводоканал" про стягнення 53 294 859,49 грн., з яких 50218093,63 грн. основний борг, 2484375,06 грн. пеня, 44749,62 грн. інфляція та 547641,18 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору на користування електричною енергією № 1 від 29.12.1990, з урахуванням подальших змін та доповнень, позивач за період з жовтня 2011 по червень 2012 поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 62239293,63 грн., проте відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті поставленої електричної енергії в повному обсязі не виконав.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив посилаючись на те, що позивачем не направлялися рахунки на оплату спожитої електроенергії.
Позивач в письмових пояснення по справі від 28.08.2012 не погодився з запереченнями відповідача та зазначив, що за умовами договору у позивача відсутній будь-який обов'язок направляти відповідачу рахунки на оплату отриманої електроенергії.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.09.2012 справу № 5011-75/10221-2012 передано на розгляд судді Ягічевій Н.І., у зв'язку із перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2012 р., на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 5011-75/10221-2012 прийнято до провадження суддею Ягічевою Н.І. та призначено справу до розгляду.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.10.2012 справу № 5011-75/10221-2012 передано для розгляду судді Васильченко Т.В., у зв'язку із виходом судді Васильченко Т.В. з відпустки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2012 р., на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 5011-75/10221-2012 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено справу до розгляду.
08.11.2012 відповідач подав через відділ діловодства суду пояснення по справі, в яких зазначив, що 30.07.2010 сторонами був підписаний додаток № 2 до договору "Порядок розрахунків" із протоколом розбіжностей в частині пунктів, які визначають порядок оплати електроенергії, а саме: абз. 1 п. 2.2 додатку в редакції відповідача, яка постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 у справі № 37/421 визнано такою, що відповідає вимогам ПКЕЕ, визначено, що оплата електроенергії здійснюється на підставі надісланих постачальником платіжних документів протягом 5 банківських днів з дня їх отримання.
19.11.2012 позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг за активну електричну енергію в сумі 49 067 293,63 грн., пеню в сумі 2 513 102,08 грн., інфляційну складову боргу в сумі 16 917,74 грн. та 3% річних в сумі 562 540,81 грн.
Дослідивши подану позивачем заяву суд приходить до висновку, що вона за своєю правовою природою є заявою про зменшення позовних вимог.
Частина 4 ст. 22 ГПК України визначає права, які належать лише позивачу. Так, відповідно до зазначеної норми права, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи те, що судом не встановлено, що вищезазначені дії позивача суперечать законодавству або порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.
Отже, оскільки зменшення позовних вимог, викладене позивачем у його письмовій заяві прийнятій господарським судом, то новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є: 52 159 854,26 грн., з яких 49 067 293,63 грн. основний борг, 2 513 102,08 грн. пеня, 16 917,74 грн. інфляція та 562 540,81 грн. 3% річних.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2012 продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 16.12.2012 та оголошено перерву в судовому засіданні до 10.12.2012.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, в редакції заяви про уточнення позовних вимог, підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях по справі обставини.
В судовому засіданні 10.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
29.12.1990 між Підприємством Київські кабельні мережі ВЕО "Київенерго", яке відповідно до наказів Міністерства енергетики та електрифікації України від 17.02.95 р. № 31, від 31.08.95 № 177 та від 29.09.95 р. № 176 реорганізовано у філіал АК "Київенерго", яка є правонаступником його майна, прав та обов'язків, та Підприємством по експлуатації артезіанських свердловин та насосних водопровідних станцій, яке наказом ВАТ "АК "Київводоканал" № 207 від 18.12.01 р. ліквідовано шляхом приєднання до департаменту експлуатації водопровідного господарства ВАТ "АК "Київводоканал" і яке є його правонаступником, був укладений договір на використання електричної енергії № 1, за умовами якого позивач відпускає відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується оплачувати використану енергію своєчасно та в повному обсязі.
21.12.2009, з метою приведення взаємовідносин між собою у відповідність до вимог Правил користування електричною енергією, між сторонами у справі було підписано, з протоколом розбіжностей, додаткову угоду до договору від 29.12.1990, згідно якої зазначений договір на використання електричної енергії викладено в новій редакції та визначено, що постачальник продає споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю в точках продажу електричної енергії згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід'ємною частиною, а споживач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.7.5 договору, в редакції протоколу узгодження розбіжностей до додаткової угоди від 21.12.2009, та додатку «Графік зняття показань засобів обліку електричної енергії»відповідач зобов'язався для визначення величини спожитої електричної енергії 29 числа кожного місяця о 00.00 год. фіксувати показання розрахункових засобів обліку та оформляти результати актом про використану електричну енергію у двох примірниках, по одному для кожної сторони.
Пунктом 2.3.3 додатку №1 до додаткової угоди від 21.12.2009 на відповідача покладено обов'язок оплачувати вартість електричної енергії згідно з умовами додатків «Порядок розрахунків»та «Графік знаття показань засобів обліку електричної енергії».
Згідно із абз. 1 п. 2.1 додатку 2 «Порядок розрахунків»споживач здійснює повну поточну вартість обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком.
При цьому, додаток № 2 до договору "Порядок розрахунків" підписаний сторонами 30.07.2010 із запереченнями відповідача щодо абз. 2, 3 п. 2.1, абз. 1, 2 п. 2.2 та абз. 2 п. 4.2 додатку, які викладені у протоколі розбіжностей, зокрема: відповідач запропонував позивачу абзац 1 пункту 2.2 додатку 2 «Порядок розрахунків»викласти в такій редакції: оплата вартості активної електроенергії, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата вартості за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього договору здійснюється на підставі надісланих постачальником платіжних документів протягом 5 банківських днів з дня їх отримання.
Позивач, не погодившись із запропонованою відповідачем редакцією додатку №2 «Порядок розрахунків», звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача укласти додаток 2 «Порядок розрахунків»у редакції АК «Київенерго».
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2011 у справі № 37/421 було, зокрема, відмовлено в частині викладення спірного у даній справі абз. 1 п. 2.2 додатку 2 «Порядок розрахунків»в редакції позивача, оскільки саме запропонована відповідачем редакція спірного абзацу відповідає вимогам Правил користування електричною енергією, а саме пункту 6.11, яким визначено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Як свідчать матеріали справи, позивач належним чином виконав умови даного договору та за період з жовтня 2011 по червень 2012 поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 62239293,63 грн., що підтверджується складеними відповідачем звітами про використану електроенергію та після закінчення розрахункового місяця надавав уповноваженому представнику відповідача рахунки на оплату електроенергії, а саме: рахунок №46/10 за жовтень 2011, отриманий 15.11.2011, № 46/11 за листопад 2011 - 15.11.2011, № 46/12 за грудень 2011 - 30.12.2011, №46/1 за січень 2012 - 02.02.2012, № 46/2 за лютий 2012 - 12.03.2012, № 46/3 за березень 2012 - 05.04.2012, №46/4 за квітень 2012 - 11.05.2012, №46/5/1 за травень 2012 - 08.06.2012 та №46/6/1 за червень 2012 - 03.07.2012, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстрами видачі актів приймання-передачі та рахунків-фактур.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо надання спірних послуг та розрахункових документів.
Натомість, відповідач, в обумовлений договором строк, виставлені позивачем рахунки в повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим виникла заборгованість за активну електроенергію в сумі 49067293,63 грн., яка підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань по поставці електричної енергії та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті наданих послуг доведений матеріалами справи та не спростований відповідачем під час розгляду справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 49 067 293,63 грн. основного боргу, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому, доводи відповідача щодо відсутності у нього обов'язку здійснювати оплату через не надання йому розрахункових документів, судом не приймаються до уваги, оскільки відповідач не довів належними засобами доказування під час розгляду справи факт не отримання від позивача розрахункових документів для здійснення оплати, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про зворотне.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
При цьому, частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 4.2.1 договору, в редакції додаткової угоди від 21.12.2009 з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей, сторони визначили, що за внесення платежів передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 договору, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, згідно нищенаведеного розрахунку, оскільки позивачем при їх розрахунку за період з 09.11.2012 по 23.07.2012 не вірно визначено строк початку прострочки платежу, з огляду на дати отримання відповідачем рахунків та не враховано, що у 2012 році 366 днів, а не 365 (на суму заборгованості 5160635,05 грн. за період з 23.11.2011 по 31.12.2011 ставка НБУ становила 7,75% - 5160635,05 грн. х 2х7,75% : 100 х 39 : 365 = 85468,60 грн.); (на суму заборгованості 5160635,05 грн. за період з 01.01.2012 по 22.03.2012 ставка НБУ становила 7,75% - 5160635,05 грн. х 2х7,75% : 100 х 82 : 366 = 179212,22 грн.); (на суму заборгованості 5160635,05 грн. за період з 23.03.2012 по 06.05.2012 ставка НБУ становила 7,5%: - 5160635,05 грн. х 2х7,5% : 100 х 45 : 366 = 95175,65 грн.); (на суму заборгованості 6596468,26 грн. за період з 09.12.2011 по 31.12.2011 ставка НБУ становила 7,75% - 6596468,26 грн. х 2х7,75% :100 х 23 : 365 = 64428,52 грн.); (на суму заборгованості 6596468,26 грн. за період з 01.01.2012 по 22.03.2012 ставка НБУ становила 7,75%: - 6596468,26 грн. х 2х7,75% : 100 х 82 : 366 = 229074,08 грн.); (на суму заборгованості 6596468,26 грн. за період з 23.03.2012 по 05.06.2012 ставка НБУ становила 7,5% - 6596468,26 грн. х 2х7,5% : 100 х 75 : 366 = 202760,29 грн.); (на суму заборгованості 4317679,80 грн. за період з 11.01.2012 по 22.03.2012 ставка НБУ становила 7,75%: - 4317679,80 грн. х 2х7,75% : 100 х 72 : 366 = 131653,84 грн.); (на суму заборгованості 4317679,80 грн. за період з 23.03.2012 по 08.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: - 4317679,80 грн. х 2х7,5% : 100 х 108 : 366 = 191110,42 грн.); (на суму заборгованості 5830441,82 грн. за період з 10.02.2012 по 22.03.2012 ставка НБУ становила 7,75%: - 5830441,82 грн. х 2х7,75% : 100 х 42 : 366 = 103705,40 грн.); (на суму заборгованості 5830441,82 грн. за період з 23.03.2012 по 23.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: - 5830441,82 грн. х 2х7,5% : 100 х 123 : 366 = 293911,62 грн.); (на суму заборгованості 6195618,98 грн. за період з 20.03.2012 по 22.03.2012 ставка НБУ становила 7,75%: - 6195618,98 грн. х 2х7,75% : 100 х 3 : 366 = 7871,48 грн.); (на суму заборгованості 6195618,98 грн. за період з 23.03.2012 по 23.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: - 6195618,98 грн. х 2х7,5% : 100 х 123 : 366 = 312320,14 грн.); (на суму заборгованості 5992475,78 грн. за період з 12.04.2012 по 23.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: - 5992475,78 грн. х 2х7,5% : 100 х 103 : 366 = 252961,07 грн.); (на суму заборгованості 5329725,93 грн. за період з 19.05.2012 по 23.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: 5329725,93 грн. х 2х7,5% : 100 х 66 : 366 = 144164,72 грн.); (на суму заборгованості 4527579,19 грн. за період з 16.06.2012 по 23.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: - 4527579,19 грн. х 2х7,5% : 100 х 38 : 366 = 70511,48 грн.); (на суму заборгованості 6267468,84 грн. за період з 11.07.2012 по 11.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: -6267468,84 грн. х 2х7,5% : 100 х 1 : 366 = 2568,63 грн.); (на суму заборгованості 5118687,58 грн. за період з 12.07.2012 по 23.07.2012 ставка НБУ становила 7,5%: - 5118687,58 грн. х 2х7,5% : 100 х 12 : 366 = 25173,87 грн.).
Таким чином, загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача становить 2392072,03 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені позивачу слід відмовити.
Окрім того, оскільки у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача, в редакції заяви про уточнення позовних вимог, інфляційну складову боргу в сумі 16 917,74 грн. та 3% річних в сумі 562 540,81 грн. за прострочення оплати спожитої активної електричної енергії, факт прострочення якої встановлений під час розгляду даної справи.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційної складової боргу за заявлений позивачем період, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню повністю.
Позовні ж вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, оскільки позивачем при їх розрахунку за період з 09.11.2012 по 23.07.2012 не вірно визначено строк початку прострочки платежу, з огляду на дати отримання відповідачем рахунків та не враховано, що у 2012 році 366 днів, а не 365 (5160635,05 грн.*3/100/365*39 = 16542,31 грн., за період з 23.11.2011 по 31.12.2011); (5160635,05 грн.*3/100/366*205 = 86715,59 грн., за період з 01.01.2012 по 23.07.2012); (6596468,26 грн.*3/100/365*23 = 12470,04 грн., за період з 09.12.2011 по 31.12.2012); (6596468,26 грн.*3/100/366*205 = 110842,29 грн., за період з 01.01.2012 по 23.07.2012); (4317679,80 грн.*3/100/366*195 = 69012,10 грн., за період з 11.01.2012 по 23.07.2012); (5830441,82 грн.*3/100/366*165 = 78854,34 грн., за період з 10.02.2012 по 23.07.2012); (6195618,98 грн.*3/100/366*126 = 63987,54 грн., за період з 20.03.2012 по 23.07.2012); (5992475,78 грн.*3/100/366*103 = 50592,21 грн., за період з 12.04.2012 по 23.07.2012); (5329725,93 грн.*3/100/366*66 = 28832,94 грн., за період з 19.05.2012 по 23.07.2012); (4527579,19 грн.*3/100/366*38 = 14102,30 грн., за період з 16.06.2012 по 23.07.2012); (6267468,84 грн.*3/100/366*1 = 513,73 грн., за період з 10.07.2012 по 11.07.2012); (5118687,58 грн.*3/100/366*12 = 5034,77 грн., за період з 12.07.2012 по 23.07.2012).
Таким чином, загальна сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача становить 537500,15 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних позивачу слід відмовити.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, а доводи викладені у відзиві на позовну заяву спростовуються встановленими у даній справі фактичними обставинами.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна Компанія «Київводонакал»(01015, м. Київ, вул. Лепцизька, 1-А; ідентифікаційний код 03327664) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 49 067 293 (сорок дев'ять мільйонів шістдесят сім тисяч двісті дев'яносто три) грн. 63 коп. основного боргу, 2392072 (два мільйони триста дев'яносто дві тисячі сімдесят дві) грн. 03 коп. пені, 16917 (шістнадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн. 74 коп. інфляційної складової боргу, 537500 (п'ятсот тридцять сім тисяч п'ятсот). 15 коп. 3% річних та 64199 (шістдесят чотири тисячі сто дев'яносто дев'ять) грн. 71 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 14.12.2012.
Суддя Т.В.Васильченко