ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-45/16474-2012 10.12.12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна"
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвесткомпанія"
про: стягнення 61 865,02 грн.
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Лімонтова В.Б. - представник за довіреністю від 05.06.2012 № 4;
відповідача: Тимчук Г.І. - представник за довіреністю від 04.07.2012 № 48-12.
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Метро Кеш енд Кері Україна" мотивовані тим, що на умовах договору від 15.06.2007 № 22283, який укладений між останнім та Товариства з обмеженою відповідальністю "Петрус-Інвесткомпанія", позивач надав відповідачеві послуги, а останній їх отримав але не оплатив. За таких підстав позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача 61 865,02 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2012 порушено провадження та присвоєно справі № 5011-45/16474-2012, розгляд справи призначено на 10.12.2012.
Відповідач, в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив яким проти позову заперечив у повному обсязі з підстав наведених у мотивувальній частині даного рішення.
Представниками сторін даного спору клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялося та у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 10.12.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін даного спору, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд,
Між товариством з обмеженою відповідальністю «МЕТРО Кеш енд Кері Україна»(далі -позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Петрус-Інвесткомпанія»(далі -відповідач) укладено договір поставки від 15.06.2007 № 22283 (далі -Договір). Згідно з предметом даного Договру відповідач постачає і передає у власність позивача, а останній приймає та оплачує товари згідно з замовленнями позивача та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину Договору, на умовах Договору (п. 1.1 Договору).
Крім того, пунктом 1.2 Договору встановлено, що позивач надає відповідачеві рекламні, інформаційні та маркетингові послуги у порядку та згідно з додатковими угодами до Договору та додатками до нього.
Як вбачається з п. 3.3 Договору позивач має право зменшити оплату, що належить відповідачеві за товари, зокрема, на суму послуг, що мають бути сплачені відповідачем згідно з Договором та Додатками, які складаються невід'ємну частину Договору шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено українським законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться позивачем без підписання сторонами додаткових документів (актів, протоколів, тощо).
Згідно із 1.3 Додатку № 1 до Договору (далі -Додаток № 1), який укладений сторонами спору 15.06.2007, позивач зобов'язався надавати відповідачеві маркетингові, інформаційні, рекламні та інші послуги на підставі додатку № 7 до Договору. Відповідно до додатку № 7 до Договору сторонами даного спору узгоджено перелік послуг, які надаються позивачем відповідачеві, їх вартість, період надання відповідних послуг, тощо.
Пунктом 1.4 Додатку № 1 встановлено, що позивач одержує від відповідача оплату за послуги по організації збуту товару відповідача через кожний торгівельний центр (далі -ТЦ), до якого поставляється товар відповідачем, у відповідності до таблиці, яку вказано у Додатку № 7. Вказана вартість послуг сплачується відповідачем протягом 5 (п'яти) днів з дати першої поставки товарів до ТЦ або з дати офіційного відкриття нового ТЦ, або з іншої дати, погодженої сторонами оплати за дану послугу здійснюється відповідачем одноразово за початок поставок до кожного ТЦ, якщо сторонами не погоджено інше.
Позивач може зарахувати заборгованість відповідача по сплаті вартості послуг згідно з даним пунктом проти сум, які належать до сплати на користь відповідача за поставлені товари, як зазначено у п. 3.3 Договору. У випадку, якщо відповідач не має заборгованості з боку позивача, відповідач сплачує несплачену суму оплати за організацію збуту через ТЦ протягом 5 днів з дати виставлення акту приймання наданих послуг, після чого нараховується неустойка в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день затримки.
Відповідно до п. 1.7 Додатку № 1 загальна вартість послуг за Договором зазначається у відповідних актах приймання наданих послуг. Акти приймання наданих послуг складаються позивачем по факту надання таких послуг у повному обсязі та надсилаються відповідачеві. У випадку, якщо протягом 15 днів з моменту виставлення Акту відповідач не повернув підписаний Акт чи не заявив мотивовані письмові зауваження -Акт приймання наданих послуг вважається прийнятим з боку відповідача.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, з тверджень позивача, на виконання Договору та на його умовах, останнім були надані відповідачеві послуги 350 579,72 грн. Проте, надані позивачем послуги відповідачем оплачені не були.
Крім того, п. 2.14 та п. 2.17 Договору встановлено, що у разі якщо відповідач доставляє товари у меншій кількості, ніж зазначено в замовленні, або товари мають дефекти чи недоліки, відповідач зобов'язаний сплатити штрафні санкції у розмірі 10 % вартості товарів без податку на додану вартість, яких не було поставлено або які мають дефекти чи на які поширюються виявлені недоліки. У зв'язку із порушенням відповідачем згаданих пунктів Договору, позивачем було накладено на відповідача штрафні санкції у сумі 442,55 грн.
А також згідно із п. 2.15 Договору у випадку недодержання строку поставки товарів відповідач зобов'язаний сплатити штрафні санкції у розмірі 1 % вартості замовлених товарів за кожний день затримки поставки. Таким чином, у зв'язку із затриманням відповідачем поставки позивачеві товару, останнім було накладені на відповідача штрафні санкції у розмірі 882,38 грн.
Отже, виходячи з викладеного, загальна сума нарахованих позивачем штрафних санкцій становить 1 324,93 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 351 904,65 грн.
Як зазначає позивач, то відповідач поставив йому товар на загальну суму 290 039,63 грн.
Внаслідок проведення сторонами спору взаємозаліку зустрічних вимог, на підставі п. 3.3 Договору, заборгованість відповідача за надані позивачем послуги склала 61 865,02 грн. (351 904,65 грн. -290 039,63 грн.).
Отже, з тверджень позивача вбачається, що відповідач з наданими йому послугами погодився підписавши акти здачі-приймання послуг.
Проте позивач, в підтвердження заявлених вимог, жодного первинного документу суду не надав.
Пунктом 2.1 Положень про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, визначено, що первинні документи -це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Крім того, як вбачається з відзиву, відповідач проти позову заперечив у повному обсязі з тих підстав, що позивачем не доведені належними та допустимими доказами ті обставини на яких ґрунтуються вимоги останнього, а також враховуючи те, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України), а з доданого до позовної заяви реєстру вбачається, що акти приймання наданих послуг складені позивачем у період з 27.11.2007 по 16.10.2008, а тому, з урахуванням пункту 1.7 Договору, прострочення у виконанні зобов'язань відповідача починається з 13.12.2007 та з 11.11.2008 відповідно. Таким чином, строк позовної давності за заявленими позивачем вимогами сплинув 11.11.2011.
Позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).
Статтею 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідач, у своєму відзиві на позовну заяву, просить суд застосувати до спірних правовідносин положення щодо наслідків спливу строку позовної давності, проти чого представник позивача у даному судовому засіданні не заперечував.
Згідно з ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Отже, виходячи з викладеного та враховуючи те, що строк позовної давності сплив 11.11.2011, а позивач звернувся до суду із позовними вимогами 20.11.2012, що в свою чергу підтверджуються відбитком штампу Господарського суду міста Києва, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 61 865,02 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати з оплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Повне рішення складено 17.12.2012 року
Суддя С.В. Балац