"17" грудня 2012 р. Справа № 5004/1529/12
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді -Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання -Череватий Богдан Любомирович
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Спеціальне енергетичне машинобудування", публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави,
За участю представників сторін:
від позивача: Пасенко С.А. -представник (дов. від 22.03.2012 р.)
від відповідача -1: н/з
від відповідача -2: Ілик З.В. -представник (дов. № 02-07/2581 від 21.11.2012 р.)
В судовому засіданні 17.12.2012 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Спеціальне енергетичне машинобудування" (відповідач-1) та публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення (відповідач-2) про стягнення коштів в сумі 820 320,00 грн., набутих без достатньої правової підстави.
Ухвалою суду від 30.11.2012 р за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.
Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові. На виконання вимог ухвали суду від 30.11.2012 р. подав власне письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з спору між цими сторонами, про цей предмет і з цих підстав та відсутнє рішення вище перелічених органів з даного спору, оригінали (для огляду) долучених до позовної заяви копій документів, довідку про зарахування судового збору до держбюджету та клопотання з обґрунтуванням законності та підстав за яких відповідач -2 є солідарним боржником.
Представник відповідача -2 в судовому засіданні позовні вимоги заперечила.
Подала відзив на позовну заяву в якому вказує, що позовні вимоги до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення є безпідставними, оскільки відомості про Волинське відділення не включені до ЄДР тому він є неналежним відповідачем по справі.
Крім того, просить суд визнати неналежним відповідачем публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення та у задоволенні позову відмовити, оскільки в даній справі не має місце помилкове зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача.
Представник відповідача -1 в судове засідання не з'явився. Ні повідомлення про вручення поштового відправленні, ні ухвала суду на адресу суду не повернулась.
Разом з тим, слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").
Беручи до уваги особливості даної справи, та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.12.2012 р. та за відсутністю представника відповідача -1, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.
Разом з тим, суд відхилив клопотання відповідача -2 про визнання його неналежним відповідачем, оскільки відповідно до чинного законодавства та Постанови Пленуму Вищого господарського Суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.
Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації -юридичної особи, а не відокремленого підрозділу.
Крім того, заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій:
-розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним;
-залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК України.
В даному випадку позивач вважає відповідача -2 належним відповідачем.
Справа розглядається в межах заявлених позовних щодо двох відповідачів.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Спеціальне енергетичне машинобудування" та публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення про стягнення коштів в сумі 820 320,00 грн., набутих без достатньої правової підстави.
Позов мотивувало тим, що 07.11.2012 р. із рахунку позивача № 26006000002322 відкритому у ПАТ "Укрсоцбанк" (Волинське відділення) із невідомих причин знято і зараховано на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Спеціальне енергетичне машинобудування" № 26000030000770 (ВіЕйБі Банк) грошові кошти в сумі 820 320,00 грн. які знаходяться поза аудитом позивача.
У платіжному дорученні вказано призначення платежу "згідно договору купівлі-продажу", хоча у договірних відносинах сторони не перебували і не перебувають.
Позивач зазначає, що "Завод "Спеціальне енергетичне машинобудування" знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Інженерна, 1, проте за даною адресою такого підприємства немає. Відповідно до копії вебсторінки сайту ДПС, розділу "Анульовані свідоцтва платників ПДВ" дане підприємство було позбавлене статусу платника податку на додану вартість.
Крім того, позивач вказує, що оскільки грошові кошти були зняті з рахунку відкритого у відділенні ПАТ "Укрсоцбанк" (Волинське відділення) шляхом несанкціонованого проникнення та злому програмного забезпечення, отже, сума коштів, які виступають предметом даного позову підлягають до солідарного стягнення з обох відповідачів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази в справі та додатково представлені документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, оцінюючи подані стороною докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем позову частково.
Викладена позиція суду пов'язана з наступними обставинами.
Судом встановлено, що 07.11.2012 р. згідно платіжного доручення № 42533 та відповідно до виписки по особовому рахунку № 26006000002322 за 07.11.2012 р. (а.с.22-26) із рахунку позивача № 26006000002322 відкритого у ПАТ "Укрсоцбанк" (Волинське відділення) знято і зараховано на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Спеціальне енергетичне машинобудування" № 26000030000770, який відкрито в ПАТ "ВіЕйБі Банк" грошові кошти в сумі 820 320,00 грн.
08.11.2012 р. позивачем в порядку ст.ст. 94, 95 КПК України було подано заяву про злочин начальнику УМВС України у Волинській області Щуру Б.В. (а.с.31-33).
Згідно листа в.о. начальника СБК УМВС України у Волинській області К.І. Лохвицький працівниками СБК УМВС України у Волинській області здійснюється перевірка по факту незаконного втручання в роботу електронної системи "клієнт-банк" ТОВ "Торговий дім "Аванта". Під час перевірки встановлено, що 07.11.2012 р. невстановлена особа з метою незаконного заволодіння грошовими коштами в особливо великому розмірі втрутившись у роботу електронної системи "клієнт-банк" незаконно перерахувала кошти в сумі 820,320 00 грн. з рахунку позивача на рахунок відповідача -1, який відкритий у Дніпропетровському відділенні №122 ПАТ"VAB-банк" (а.с.42-45).
З огляду на вищезазначене суд відзначає, що позивачем не обґрунтовано позовної вимоги щодо відповідача -2 (публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення) як солідарного відповідача.
Як вбачається із матеріалів справи, кошти в сумі 820 320,00 грн. були перераховані на рахунок відповідача -1 (ТОВ "Завод "Спеціальне енергетичне машинобудування") внаслідок незаконного втручання в роботу електронної системи "кілєнт-банк" з метою незаконного заволодіння грошовими коштами невстановленими особами.
Згідно з приписами ст. 32 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу.
Проте, відповідно до листа в.о. начальника СБК УМВС України у Волинській області № 8/385 від 13.11.2012 р. (а.с. 42-45) після вивчення структури та механізму роботи відділення "VAB-банк" було встановлено, що працівниками відділення без відому головного банку жодних операцій по рахунках клієнтів провести не можуть, а лише мають змогу бачити ці операції з допомогою програмного забезпечення.
Крім того, відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Випадки солідарних зобов'язань передбачені і в ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Ст. 1190 ЦК України передбачає, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Частиною 4 ст. 92 ЦК України передбачено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації (ч. 4 ст. 96 ЦК України) тощо.
В даному випадку ні договором, ні законодавством не передбачено солідарну відповідальність відповідачів у справі. Отже, суд приходить до висновку що в задоволенні вимоги до відповідача -2 (публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення) слід відмовити.
Однак, позивачем на підставі ст. 33 ГПК України було документально доведено ті обставини, на які він посилається в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог щодо відповідача -1.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особо (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Згідно із ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Статтею 1213 ЦК України визначено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.
Відповідно п. 1.23 ст. 1 ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України від 21.01.2004 р. №22 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976) неналежний отримувач особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Судом встановлено, що в даному випадку відповідач -1 (товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Спеціальне енергетичне машинобудування") є неналежним отримувачем грошових коштів в розмірі 820 320,00 грн., незаконно перерахованих згідно платіжного доручення № 42533 від 07.11.2012 р.
Відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України від 21.01.2004 р. № 22, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 передбачено, що кошти, які помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 144 ГК, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать. Статтею 3 ЦК України встановлено, що однією із загальних загад цивільного законодавства є свобода договору.
Правочином, відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Важливим елементом угоди є воля та її зовнішній вияв -волевиявлення. Наявність угоди свідчить про те, що обидва учасника бажали укласти угоду і що їхній зовнішній вияв волі (волевиявлення) відповідає внутрішній волі. Єдність внутрішньої волі і волевиявлення характерна для угоди, оскільки не відповідність внутрішній волі і волевиявлення означає, що справжньої волі, справжнього бажання укласти угоду немає.
В даному випадку між сторонами не виникало цивільних прав та обов'язків. Як встановлено в судовому засіданні між позивачем та відповідачем -1 не укладалось жодних угод.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність між сторонами договору, перерахування на рахунок відповідача -1 коштів без правової на це підстави, позовні вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Спеціальне енергетичне машинобудування" є підставними та підлягають до задоволення.
Приписами ст.1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).
За змістом статті 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
Оскільки, спір до розгляду суду доведено з вини відповідача -1 , то витрати по сплаті судового збору в сумі 16 420,00 грн. (2% від суми позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати) згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 1212, 1213 Цивільного кодексу України, Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Національного Банку України від 21.01.2004р. № 22, , господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Спеціальне енергетичне машинобудування" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Бабушкінський район, вул. Інженерна, буд. 1, код ЄДРПОУ 31820613) на корись товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Аванта" (пров. Макарова, 5, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 35495114) безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 820 320,00 грн. (вісімсот двадцять тисяч триста двадцять гривень), а також понесені позивачем витрати при сплаті судового збору в розмірі 16 420,00 грн.
У позові до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" в особі Волинського відділення (вул. Шопена ,22 А, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 00039019) відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.
Суддя І. О. Гарбар
Повний текст рішення
складено та підписано
17.12.12