Ухвала від 21.11.2012 по справі 58/454

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

21 листопада 2012 р. № 58/454

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Козир Т.П., Заріцької А.О., Кота О.В., Малетича М.М., Панової І.Ю.,

розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент"

про перегляд Верховним Судом України

постанови у справі за позовом до про за зустрічним позовом до про Вищого господарського суду України від 20.06.2012 №58/454 Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України визнання недійсним рішення, Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" стягнення штрафу у розмірі 68 000,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.12.2011 у даній справі у задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" до Державного бюджету України 68 000, 00 грн. - штрафу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2012 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2012 - без змін.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20.06.2012.

Заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 20.06.2012 та прийняти нове судове рішення, яким первісний позов задовольнити повністю та відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.

Заяву з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 07.02.2006 у справі №3/135 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 20.06.2012 у справі №58/454, про перегляд якої подано заяву, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо відмови у задоволенні первісного позову про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, яким визнано дії позивача за первісним позовом, що полягають в укладенні із споживачами договорів "Про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території" та договорів "Про надання житлово -комунальних послуг" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання житлово - комунальних послуг в місті Києві, та щодо задоволення зустрічного позову про стягнення з позивача за первісним позовом штрафу, накладеного на останнього згідно спірного рішення. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на відсутність підстав для визнання спірного рішення недійсним на підставі статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції, оскільки неврахування у договорах, що укладаються позивачем за первісним позовом з мешканцями будинків, положень типових договорів "Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" та "Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" та встановлення непередбачених цими типовими договорами інших положень, за певних умов може призвести до ущемлення інтересів споживачів, зокрема, внаслідок самоусунення позивача за первісним позовом покладених на нього, як на виконавця послуг, обов'язків, суттєвого звуження обсягу прав споживачів та покладання на них додаткових, не передбачених законодавством, зобов'язань тощо.

Приймаючи постанову від 07.02.2006 у справі №3/135, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що первісний позов про визнання недійсним рішення територіального відділення АМК України про визнання дій позивача за первісним позовом, які полягають у складанні акта про порушення Правил користування електричною енергією з боку Товариства за відсутності доказів навмисного пошкодження ним вузла обліку та зміни полярності підключення трансформатора струму фази В та у вимозі відшкодування збитків, визнання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову про стягнення штрафу підлягає відмові. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи та дослідженого змісту спірного рішення територіального відділення АМК України, оскільки за результатами складання акта про порушення Правил користування електроенергією з боку Товариства позивачем за первісним позовом та вручення підрозділом позивача за первісним позовом припису Товариству про усунення порушень, подача електроенергії даному Товариству не припинялися, донарахована вартість електроенергії та пеня не стягувалися і не могли бути стягнуті (у такому стягненні було відмовлено господарським судом), у зв'язку з чим у територіального відділення АМК України у прийнятті оспорюваного рішення не було достатніх правових підстав для кваліфікації дій позивача за первісним позовом за ознаками частини першої статті 13 та пункту 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а відтак, і для застосування до названого товариства штрафу на підставі статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" з огляду на те, що оспорюване рішення не відповідає вимогам зазначених норм Закону і порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Таким чином, постанова, про перегляд якої подано заяву, і постанова Вищого господарського суду України, на яку здійснюється посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу названих постанов суду касаційної інстанції, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків з врахуванням меж перегляду справи у суді касаційної інстанції.

Крім того, згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (частина перша); ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (частина друга); визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (частина третя).

Відтак, відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116-11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сент Софія Проперті Менеджмент" у допуску справи №58/454 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ. Козир

Судді: А. Заріцька

О. Кот

М. Малетич

І. Панова

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)

Попередній документ
28073123
Наступний документ
28073125
Інформація про рішення:
№ рішення: 28073124
№ справи: 58/454
Дата рішення: 21.11.2012
Дата публікації: 20.12.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: