Справа № 1505/5533/2012
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
11 грудня 2012 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого -одноособово судді Боярського О.О.,
при секретарі -Рачицькій І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту нікчемним, третя особа: Приморська сільська рада,
Позивачка звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту нікчемним, третя особа: Приморська сільська рада.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує просить позов задовольнити.
Відповідач у судовому засіданні проти позову не заперечує.
Представник третьої особи у судовому засіданні не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причина неявки суду не відома.
Вивчивши матеріали справи, ретельно дослідивши докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що згідно Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.11.2007 року № 16680785, ОСОБА_3 є власником 61/200 та 61/200 (тобто разом 122/200) частин будинку, розташованому в АДРЕСА_1.
11 червня 2008 року ОСОБА_3 склала Заповіт, згідно з яким заповідала все своє майно ОСОБА_2 де б воно не було та з чого б воно не складалося. Заповіт було посвідчено секретарем Приморської сільської ради, зареєстровано в реєстрі під № 188.
У віці 68 років ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 44 (а.с. 8).
Позивач ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 27.05.1967 року серії НОМЕР_1 (а.с. 14).
Позивач вказує, що спірний заповіт має дописки, які однозначно не належать її матері. Сумнівним є й виконання підпису від імені заповідача самою ОСОБА_3, яка на час складання заповіту була паралізована. Для дійсності заповіту вимагається відповідність волі заповідача зовнішній формі її виразу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Посилаючись на ч. 1 ст. 1257 ЦК України, позивач вказує, що спірний заповіт має бути визнаний судом нікчемним, оскільки при складанні спірного заповіту були порушені вказані вище вимоги щодо посвідчення заповіту, а саме: процедура посвідчення заповіту, коли заповіт вголос прочитується заповідачем і підписується ним.
Суд не може погодитись з доводами позивача з наступних підстав.
Згідно п.17 постанови Пленуму Верховного Суду від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування»заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно з ч.І ст.1257 ЦК є нікчемним, тому на підставі ст.215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.
Однак за змістом п.5 постанови Пленуму Верховного Суду від 6.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»вимога щодо встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину.
Таким чином, ставити питання про визнання заповіту нікчемним можливо тільки при наявності відповідного спору.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач (спадкоємець за заповітом) відмовився від прийняття спадщини, що підтверджується нотаріально завіреною заявою (а.с. 57).
Отже, судом було встановлено, що в даному випадку відсутній спір між позивачем та відповідачем щодо оспорюваного заповіту, оскільки відповідач відмовився від спадщини, належної йому за заповітом і тому вказаний заповіт не може бути визнаний нікчемним за рішенням суду.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що представником позивача було надано до суду 11.12.2012 року уточнену позовну заяву, відповідно до якої він змінив предмет та підстави позову, а саме: крім позовних вимог щодо визнання заповіту нікчемним додав позовні вимоги щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та щодо визначення додаткового строку про прийняття спадщини.
Згідно ч. 2 ст. 31 ЦПК України, до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.
З ухвали про відкриття провадження від 22.06.2012 року вбачається, що справа було призначена до судового розгляду на 13.07.2012 року.
Таким чином, в силу положень ст. 31 ЦПК України, позивач втратив можливість змінити предмет або підставу позову 13.07.2012 року.
На підставі вищевикладеного, у судовому засіданні 11.12.2012 року, суд на місці ухвалив відмовити представнику позивача у прийнятті уточненого позову і розглянув справу по суті за первісним позовом.
Керуючись ст.ст. 1, 15, 16, 1257 ЦК України, ст.ст. 130, 174, 213-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту нікчемним, третя особа: Приморська сільська рада -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: