Іменем України
19.12.2012 м. Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів КУШТАНА Б.П., КОЖУХ О.А.
при секретарі СОЧЦІ І.І.
за участю представника апелянта адвоката ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні квартирою, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 25 червня 2012 р., -
У травні 2012 р. ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_4, мотивуючи наступним. 19.04.2012 р. позивачка отримала в дар квартиру АДРЕСА_1, зареєструвала своє право власності, але реалізувати його не може, оскільки відповідач без законних підстав займає квартиру і звільняти її не бажає. Посилаючись на норми законодавства щодо захисту права власності, позивачка просила суд усунути їй перешкоди у користуванні квартирою шляхом виселення відповідача, а також зняти останнього з реєстрації за вказаною адресою.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 25.06.2012 р., із урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки у рішенні суду від 25.06.2012 р., позов задоволено частково: усунуто ОСОБА_3 перешкоди в користуванні належною їй власністю - квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення громадянина ОСОБА_4 з квартири, у решті позову - відмовлено.
Відповідач ОСОБА_4, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, оскаржив рішення суду про виселення, порушує в апеляції питання про його скасування та відмову в позові. На думку апелянта, квартирою відповідача заволоділи протиправно, судом зараз розглядається його позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, на підставі якого вона вибула з його власності. Крім того, відповідач є інвалідом і не може самостійно рухатися, його не може бути виселено без надання іншого жилого приміщення.
У письмових запереченнях на апеляцію позивачка ОСОБА_3 вказує на її необґрунтованість, просить скаргу відхилити, рішення суду - залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта адвоката ОСОБА_2, яка апеляцію підтримала, розглянувши справу за правилами ст. 305 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд приходить до такого.
Задовольняючи позов у частині усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення відповідача, суд першої інстанції виходив із необхідності захисту законно набутого позивачкою права власності на житлове приміщення. Висновки суду відповідають вимогам закону, обставинам справи та ґрунтуються на досліджених у судовому засіданні доказах, яким дано правильну оцінку.
Встановлено, що за договором від 19.04.2012 р. ОСОБА_3 отримала в дар від ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1, право власності позивачки на майно зареєстроване 25.04.2012 р. (а.с. 6-10). Довідкою ТОВ «І.Т.В. Сервіс» від 26.04.2012 р. № 1090 (а.с. 4), іншими матеріалами, наявними у справі на час її розгляду судом першої інстанції, стверджується, що вищевказану квартиру фактично займав ОСОБА_4, чим перешкоджав позивачці у здійсненні права власності на неї, зокрема, права користування квартирою. Доказів наявності у цієї особи правових підстав для користування квартирою не було в справі на час розгляду її судом першої інстанції, немає й на час апеляційного розгляду справи. Понад те, з наданої апеляційному суду копії рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27.09.2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7, ОСОБА_3 і приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання договору купівлі-продажу недійсним убачається, що рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20.07.2012 р., яким цей позов був задоволений, скасовано, у позові - відмовлено. Тобто, договір купівлі-продажу від 07.10.2011 р., за яким ОСОБА_4 продав квартиру ОСОБА_7, є чинним, чим у порядку ст. 61 ч. 3 ЦПК України спростовуються доводи апеляції щодо неправомірного, буцімто, заволодіння квартирою. На додаток, з письмових пояснень сторони позивачки та доданої до них копії договору від 22.10.2012 р. на централізоване спостереження за допомогою технічних засобів охорони випливає, що відповідач добровільно звільнив квартиру, яка на даний час перебуває під охороною. Ці факти не спростовані, не заперечувалися вони представником відповідача і в апеляційному суді.
Суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин положення ст.ст. 16, 316-319, 321, 328, 382, 383, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 150, 155 ЖК України щодо захисту права власності, усунення перешкод у його здійсненні шляхом виселення відповідача, яке в даному випадку є належним способом захисту порушеного права, а відповідно до ст. 116 ч. 3 ЖК України, осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. Норми ЖК України враховуються в даних правовідносинах, оскільки не суперечать їх змісту та пріоритету як відносин щодо права власності і відповідають конкретним обставинам справи. З приводу користування квартирою позивачка обов'язків перед відповідачем не має.
Відтак, суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального права, рішення відповідає вимогам ст.ст. 212-215 ЦПК України, тому на підставі ст. 308 цього Кодексу апеляцію, доводи якої законності рішення суду в оскарженій частині не спростовують і на час розгляду справи апеляційним судом втратили, по суті, підґрунтя, слід відхилити, рішення суду - залишити без змін. Із урахуванням положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України щодо диспозитивності судового процесу, апеляційний суд не робить висновків щодо судового рішення у його неоскарженій частині.
Керуючись ст. 307 ч. 1 п. 1, ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, від імені та в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_2, відхилити, рішення Мукачівського міськрайонного суду від 25 червня 2012 р. - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскар жена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді