Провадження № 22-ц/2090/7189/2012 р.
Справа № 2027/14543/12 Головуючий І-ої інстанції: Сугачова О.О.
Категорія: стягнення шкоди Доповідач: Коростійова В.І.
12 листопада 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Коростійової В.І.,
суддів: - Ізмайлової Г.Н., Гуцал Л.В.,
за участю секретаря - Міхно Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 19 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, -
У жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом.
Він зазначав, що 9 червня 2006 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5 побили його, внаслідок чого він отримав перелом лівої лікотної кістки зі зміщенням - середньої тяжкості тілесні ушкодження.
З приводу отриманої з вини відповідачів травми руки, він тривалий час лікувався.
На лікування витратив 25000 грн.
Внаслідок ушкодження здоров'я він зазнавав і зазнає нестерпного фізичного болю і моральних страждань. Функція лівої руки до цього часу не відновлена, внаслідок чого погіршилися його здібності щодо керування автомобілем і виконання іншої фізичної роботи. Зазначене призводить до вимушених змін у житті та вимагає зусиль, необхідних для відновлення.
Посилаючись на вказані обставини та на те, що середньої тяжкості тілесні ушкодження йому були спричинені спільними діями ОСОБА_4 і ОСОБА_5, просив стягнути з них на його користь на відшкодування майнової і моральної шкоди 25000 грн. і 50000 грн. -відповідно.
Відповідач ОСОБА_4 до суду не з'явився.
ОСОБА_5., в особі свого представника, проти позову заперечував, посилався на його недоведеність.
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 19 вересня 2012 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просе рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд. При цьому посилається на: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.
Інші особи, які брали участь у справі, рішення суду не оскаржили, письмових заперечень на апеляційну скаргу не подали.
Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України - у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду -зміні з підстав, передбачених п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Судом першої інстанції встановлено, що 9 червня 2006 року, близько 23-24 години, на перехресті вулиць Блюхера і Тракторобудівників у місті Харкові між ОСОБА_4 і ОСОБА_3, через неприязнені стосунки, виник конфлікт, в який втрутився син ОСОБА_4 -ОСОБА_5
ОСОБА_5 металевим ломом наніс ОСОБА_3 удар по лівій руці, спричинив перелом лівої лікотної кістки зі зміщенням - середньої тяжкості тілесні ушкодження.
ОСОБА_5 визнає факт спричинення ним ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Вина ОСОБА_5 у спричиненні ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень підтверджується постановою Московського районного суду міста Харкова від 19 лютого 2008 року, із якої вбачається, що провадження у справі за обвинуваченнямОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України закрито по нереабілітуючих його обставинах -з передачею на поруки трудовому колективу комунального підприємства «Водопроводно-каналізаційного господарства»Харківського району (а.с.16).
З приводу отриманих 6 жовтня 2006 року тілесних ушкоджень ОСОБА_3 тривалий час лікувався у травматологічному відділенні обласної клінічної травматичної лікарні міста Харкова з 10 по 21 червня 2006 року -з приводу перелому лівої ліктевої кістки зі зміщенням; з 27 лютого по 12 березня 2007 року -операції по видаленню металоконструкції із лівого передпліччя; з 21 грудня 2009 року по 4 січня 2010 року -операції теноміолізу сухожилля розгинання п'ятого пальця лівої кістки (а.с.4-6).
У зв'язку з лікуванням, позивач змушений був витрачати гроші на ліки.
Суд першої інстанції відмовив позивачу у позові про відшкодування майнової шкоди у сумі 25000 грн. у зв'язку з ненаданням доказів.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3 надав чеки на придбання ліків в аптеках міста Харкова та проведення рентгенівських знімків і просив приєднати їх до матеріалів справи, посилаючись на те, що у зв'язку із станом здоров'я забув, де поклав вказані чеки.
Відповідно до ч.2 ст.303 ЦПК України, судова колегія визнала, що неподання вказаних чеків до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами, залучила та дослідила їх.
При дослідженні чеків встановлено, що вони подані в оригіналі, дата їх видачі -після 9 червня 2006 року. Чеки на проведення рентгенівських знімків видані аптекарськими установами міста Харкова після отримання позивачем ушкодження здоров'я -у червні 2006 року, після 9 червня 2006 року.
Чеки на придбання ліків складають - 595,81 грн.; на придбання рентгенівських знімків -46 грн., а всього -641,81 грн. (а.с.85-88).
З огляду на це судова колегія вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_5 майнову шкоду, спричинену йому витратами на придбання ліків та проведення рентгенівських знімків у сумі 641,81 грн.
Інших доказів на підтвердження спричиненої йому майнової шкоди позивач не надав.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції вважав, що достатньою компенсацією моральної шкоди буде 5000 грн.
Судова колегія з цим висновком не погоджується, оскільки він не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до ч.1 ст.1167, ч.1 ст.1168 ЦК україни моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Згідно п.1 ч.ч.2,3 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що внаслідок ушкодження здоров'я, спричиненого позивачу ОСОБА_5, позивач зазнав фізичного болю і страждань, а отже, йому спричинена моральна шкода.
Проте розмір спричиненої моральної шкоди суд визначив без врахування вимог ч.3 ст.23 ЦК України.
Суд першої інстанції не врахував, що ушкодження здоров'я позивачу були спричинені неповнолітнім ОСОБА_5 навмисно. На даний час ОСОБА_5. є повнолітнім і працездатним. Тілесні ушкодження кваліфіковані як середньої тяжкості. Внаслідок перелому лівої лікотної кістки позивач зазнав фізичного болю і страждань та переніс дві операції, що безумовно, погіршило його здібності до фізичної роботи та призвело до вимушених змін у житті та вимагає зусиль, необхідних для відновлення.
З огляду на це, судова колегія визначає розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 15000 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що винним у ушкодженні здоров'я позивача є ОСОБА_4, не підтверджено належними доказами.
ОСОБА_3 у задоволенні його скарги на постанови слідчих і органу дізнання від 26 березня 2007 року, 13 червня 2007 року і 16 грудня 2007 року про відмову у порушенні кримінальної справи щодо спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_3 відмовлено, що підтверджено відповідними постановами суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій (а.с.9-15).
Інших доказів вини ОСОБА_4 позивач не надав.
Питання про розподіл судових витрат судова колегія вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.
Керуючись ч. 1 ст.303, ст..304, п.3 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Московського районного суду міста Харкова від 19 вересня 2012 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 на відшкодування майнової шкоди 641 (шістсот сорок одну) гривню 81 копійку, моральної шкоди 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у сумі 270 (двісті сімдесят) гривень 46 копійок.
В іншій частині це ж рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий -
Судді: