Постанова від 08.12.2011 по справі 2-а-6859/11

Справа №2-а-6859/11

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі про визнання незаконними дій УПФ в Дубровицькому районі та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії, а також доплати до пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування державної та додаткової пенсії, як інваліду 2-ї групи категорії 1, щодо якої встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою у розмірі меншому ніж передбачено ст.ст. 39, 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Крім того просить зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити йому пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, також доплату до пенсії за віком в розмірі двох мінімальних заробітних плат, за період з 22.05.2008 року, за виключенням фактично виплачених сум.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області в своїх запереченнях позов не визнав та просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд визнав наявні докази достатніми для прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження та ухвалення постанови відповідно до ч.6 ст.183-2 КАС України.

Судом встановлено, що позивачка являючись постраждалою від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, має 2-гу групу інвалідності, захворювання якої пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідною довідкою серії МСЕ №126950.

Згідно ч.4 ст.54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по 2-й групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

У відповідності до ст.50 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до 1 категорії, зокрема інвалідам 2-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті, а згідно з ч.1 ст. 39 цього Закону громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата до пенсії в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Однак, позивачці як державна так і додаткова пенсія, також доплата до пенсії нараховувались та виплачувались без урахування вимог ст.ст.39, 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У відповідності до ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір пенсії повинен збільшуватись у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, отже перерахунок пенсії здійснюється з дня встановленого нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд вважає відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії позивачці незаконною, оскільки з ст.ст.18, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" вбачається, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Закон України "Про державний бюджет України" на відповідний рік має вищу юридичну силу.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій інвалідам захворювання яких повязане з наслідками аварії на ЧАЕС суд вважає, що застосуванню підлягають ч.2 ст.39, ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови КМ України, які звужують обсяг встановлених законом прав.

При розгляді даної справи, суд взяв до уваги принцип верховенства права, передбачений ст.8 Конституції України, ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”від 14.06.2011 внесено зміни до Прикінцевих положень. Зокрема останні доповненні пунктом 4 в якому зазначено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".

Вищезазначені зміни набрали чинності 19 червня 2011 року.

Однак, на момент набрання чинності Законом України від 14.06.2011 “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат окремим категоріям громадян.

На виконання пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 р. N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 06.07.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, якою встановлено новий порядок та розмір виплат окремим категоріям громадян.

Дана постанова набрала чинності лише 23 липня 2011 року.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України, прийнятої на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік”, при вирішені питання про виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров'ю повинні застосовуватись положення ст.39 та ст.50, ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду в межах стягнення за один місяць.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідача слід зобов'язати здійснити перерахунок пенсії позивачу з 03 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року, у відповідності до ст.99 КАС України.

Керуючись ст.ст.8, 22, 46 Конституції України, ст.ст.10, 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ч.2 ст.39, ч.1 ст.50, ч.4 ст.54, ст.ст.49, 50, 67, 71 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст.ст.99, 160-163, 183-2, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 доплати до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за шкоду заподіяну здоров'ю, державної пенсії в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 39, ст. 50, ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, віднесеній до 1 категорії за період з 03 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Дубровицькому районі нарахувати і виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат та додаткову пенсію в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за шкоду заподіяну здоров'ю, державну пенсії в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 39, ст. 50, ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як особі, віднесеній до 1 категорії за період з 03 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року.

Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць відповідно до п.1 ч1. ст.256 КАС України.

Звільнити позивача від сплати держмита відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Дубровицький районний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Дубровицького

районного суду ОСОБА_2

Попередній документ
28072321
Наступний документ
28072323
Інформація про рішення:
№ рішення: 28072322
№ справи: 2-а-6859/11
Дата рішення: 08.12.2011
Дата публікації: 23.01.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дубровицький районний суд Рівненської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи