Справа № 2/0544/3524/2012
7 грудня 2012 року Слов"янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Профатило П.І.
при секретарі - Комісаренко К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод»про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати,-
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулася позивач з позовом до ВАТ «Содовий завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що її чоловік, ОСОБА_2, працював у відповідача згідно наказу №195 від 18.08.1997 року. Відповідно до наказу №373 від 02.08.1999 року його було звільнено з роботи з 30.07.1999 року за п.2 ст.40 КЗпП України, як інваліда 1 групи. При звільненні з ним відповідач не розрахувався. ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловік помер. Тому вона просить суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі, що належали до виплати її чоловікові у сумі 2693,59 грн. з індексацією та середній заробіток за час затримки розрахунку з серпня 1999 року по вересень 2012 року включно у сумі 16733,50 грн.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Представник позивача за довіреністю ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, однак до суду надала заяву, в якій вимоги позивача підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, справу розглянути у її відсутності.
Представник відповідача, в судове засідання не з'явився, направив в адресу суду заяву в якій вказав, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі визнає, а інші вимоги позивача не визнає, оскільки відносно ВАТ «Содовий завод»порушено 03.01.2001 року справу № 5/174Б про банкрутство, в 2003 році відкрито ліквідаційну процедуру, яку було продовжено до 26.01.2013 року, та на підставі ст.ст.1, 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, зупинення економічних санкцій у відношенні банкрута. Тому просить в задоволенні частки вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку відмовити, справу розглянути у відсутності представника ВАТ «Содовий Завод».
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 116 ч. 1 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
З копії трудової книжки вбачається, що ОСОБА_2 працював в у відповідача з 18.08.1997 року, наказ №195 від 18.08.1997 року. 30.07.1999 року його було звільнено на підставі наказу про звільнення №373 від 02.08.1999 року за п.2 ст.40 КЗпП України.
Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за №201 (а.с. 6).
Відповідно до запису в паспорті ОСОБА_1, в розділі «Сімейний стан»значаться данні про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_2
Згідно довідки, виданої ОСОБА_1 за №462 від 08.11.2012 року, ТОВ «Содовий завод»переоформило заробітну плату померлого робітника на його сім'ю (а.с. 10)
Відповідно до ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Таким чином, оскільки ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, був чоловіком ОСОБА_1, то відповідно до вимог чинного законодавства має право на отримання суми заробітної плати, яка належала її чоловікові.
Відповідач позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по заробітній платі не оспорює.
Згідно наданої ВАТ «Содовий завод»довідки, заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_2 становить 2235,36 грн. (а.с. 4), тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості по заробітній платі у розмірі 22335,36 грн.
Відповідно до Пленуму Верховного Суду України, пункту 22 постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»від 24 грудня 1999 року № 13 відзначено, що в справах, пов'язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв'язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що індексація заробітної плати провадиться згідно зі статтею 33 Закону № 108 в період між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону № 1282 підприємством, яке виплачує заробітну плату, під час її нарахування, починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив поріг індексації.
З матеріалів справи вбачається, що позивача було звільнено з роботи 30.07.1999 року, а тому вимоги позивача про індексацію заробітної плати не підлягають задоволенню, оскільки така індексація проводиться тільки тим особам, які на час затримки розрахунку по заробітній платі продовжують працювати на даному підприємстві боржнику.
Оскільки на час звільнення та на теперішній час заборгованість по заробітної платі відповідачем ВАТ "Содовий завод" не погашена, то процесуальний строк звернення до суду позивача з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не сплив.
Разом з тим, суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відносно ВАТ «Содовий завод»порушено 03.01.2001 року справу № 5/174Б про банкрутство, в 2003 році відкрито ліквідаційну процедуру, яку було продовжено до 26.01.2013 року
Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) справі. З ч.6, ч.7 ст. 12 зазначеного Закону вбачається, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, на невикористані та своєчасно не повернуті кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Суд вважає що спір про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку не є спором про стягнення заробітної плати, а містить в собі санкції відносно підприємства боржника.
Статтями 1, 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачено зупинення економічних санкцій у відношенні банкрута, за таких підстав суд вважає, що вимога ОСОБА_4 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку не входить до переліку зобов'язань, на які не поширюється дія мораторію відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тому неможливе стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку, у зв'язку з чим дана частина позовних вимоги задоволенню не підлягає.
Крім того відповідно до ст.ст. 80,88 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 116, 237-1 КЗпП України, Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 10, 11, 88, 131, 169, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» ЕДРПОУ 00204895, р/с 26004307660166 у відділенні ПІБ м. Слов'янська, МФО 334561, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, заборгованість по заробітній платі у сумі 2235 (дві тисячі двісті тридцять п'ять) грн. 36 коп.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Содовий завод»ЕДРПОУ 00204895, р/с 26004307660166 у відділенні ПІБ м. Слов'янська, МФО 334561, судовий збір у розмірі 214,60 грн. на рахунок 31210206700075, отримувач УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ), ЄРДПОУ суду 26503448, ЄРДПОУ банку 37803368, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22030001.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення заробітної плати в межах платежу за один місяць.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду Профатило П.І.