Справа № 2-4003/12
іменем України
26.11.2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської областів складі:
головуючого Коцюрба М. П.,
за участю секретаря: Кучер В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк»про припинення договору іпотеки, -
У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк»про припинення договору іпотеки.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 7 квітня 2011 року підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Києві було відкрито виконавче провадження № 25755078 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ УніКредит Банку заборгованості за кредитним договором сумі 394 434, 39 доларів США, 1 700 грн. судового збору та 30 грн. оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Виконання зобов'язань за кредитним договором, заборгованість за яким стягувалась згідно відкритого виконавчого провадження, забезпечено Договором іпотеки від 15 червня 2006 року (далі - Договір іпотеки), посвідченого ОСОБА_2, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 2243. Відповідно до положень Договору іпотеки, для забезпечення виконання зобов'язань Позивача перед Відповідачем за кредитним договором, Позивач передав в іпотеку Відповідачу земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 3,4290 гектарів, що розташована за адресою: територія Шпитківської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222488200:07:001:0036, що належить Відповідачу згідно державного акта на право власності на земельну ділянку.
В межах виконавчого провадження зазначена земельна ділянка була передана на реалізацію. Початкова вартість земельної ділянки згідно звіту про експертну оцінку ТОВ «Українська експертна група»становила 1 169 845 грн. Перші прилюдні торги, які проводила ПП «СП Юстиція»10.02.2012 року не відбулись у зв'язку з відсутністю покупців. 13.0З.2012 року Державною виконавчою службою проведено уцінку майна на 20%. Повторні прилюдні торги, призначені на 13.04.2012 року, також не відбулись у зв'язку з відсутністю покупців.
Згідно листа від 10.07.2012 року Державна виконавча служба запропонувала Відповідачу залишити за собою нереалізовану земельну ділянку та повідомити про прийняте рішення у 10-денний термін. Лист-пропозиція ґрунтувався на положенні частини 1 статті 49 Закону України «Про іпотеку»згідно якої іпотекодержатель, тобто Відповідач, відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна у випадку якщо прилюдні торги не відбулись. Окремо необхідно зазначити, що Державна виконавча служба у своєму листі від 10.08.2012 року зазначило, що проведення третіх торгів на відповідає п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживчими фінансових послуг», яким були внесені зміни зокрема і до Закону України «Про іпотеку», оскільки кредитний договір укладений до набрання ним чинності.
У визначений Державною виконавчою службою термін Відповідач не повідомив про своє бажання залишити за собою нереалізовану земельну ділянку, а тому 02.08.2012 року Державною виконавчою службою винесено постанову про повернення виконавчого документу Відповідачу.
Позивач просив суд припинити Договір іпотеки від 15 червня 2006 року, посвідчений ОСОБА_2, призваним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 2243; виключити інформацію про обтяження земельної ділянки, що належить ОСОБА_1, площею 3,4290 гектарів, що розташована за адресою: територія Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. кадастровий номер 3222488200:07:001:0036 з Державного реєстру іпотек; виключити запис про іпотеку земельної ділянки, що належить ОСОБА_1, площею 3, 4290 гектарів, що розташована за адресою: територія Шпитьківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. кадастровий номер 3222488200:07:001:0036 з реєстру заборон нерухомого майна та зняти арешт із зазначеної земельної ділянки.
Представником Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк»були подані заперечення проти позову, відповідно до яких зазначено, що між Позивачем та Відповідачем було укладеного Кредитний договір № 209-РВD від 15 червня 2006 року (далі - Кредитний договір) та надано кредит в сумі 307 100 (триста сім тисяч сто) доларів США 00 центів, строком до 15 червня грудня 2021 року із сплатою 11% (одинадцять) процентів річних з цільовим призначенням на придбання земельної ділянки за адресою: територія Шпитківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
Виконання зобов'язань за Кредитним договором забезпечено Договором іпотеки від 15 червня 2006 року (далі - Договір іпотеки), посвідченого ОСОБА_2, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за №2243.
Відповідно до положень Договору іпотеки, для забезпечення виконання зобов'язань Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором, Відповідач передав в іпотеку Позивачу земельну ділянку з цільовим призначенням на ведення особистого селянського господарства, площею 3,4290 гектарів, що розташована за адресою: територія Шпитківської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222488200:07:001:0036, що належатиме Відповідачу на праві власності згідно договору купівлі-продажу від 15.06.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим номером 2241, витяг з державного реєстру правочинів від 15.06.2006 року та усі існуючи та майбутні будівлі, споруди та комунікації, які розташовані або будуть розташовані на цій земельній ділянці, конструкції та обладнання таких будівель, приналежності будівель, включаючи матеріали та обладнання, що придбані для здійснення будівельних робіт.
Згідно з п. 6.2 Кредитного договору, Відповідач взяв на себе обов'язок повернути кредит, вчасно сплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати штрафні санкції, у строки та на умовах, визначених Кредитним договором.
Пункт 4.1. Договору іпотеки передбачає, що Позивач має право задовольнити свої вимоги по погашенню заборгованості, включаючи суму кредиту, проценти за користування кредитом, штрафні санкції, комісії та інші платежі, до настання строку погашення боргу по Кредитному договору у випадку, зокрема, порушення Відповідачем умов Договору іпотеки та/або умов Кредитного договору.
У зв'язку з невиконанням Позивачем взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором Відповідач звернувся до суду з позовом щодо стягнення заборгованості за кредитом. Позовні вимоги Відповідача були задоволені та 4.04.2011 року Дарницький районний суд м. Києва видав виконавчий лист щодо стягнення з Позивача на користь Відповідача заборгованості у сумі 394 434 (триста дев'яносто чотирьох тисяч чотириста тридцяти чотирьох) доларів США 39 центів, судового збору у сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять) гривень 00 копійок.
Відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві пропонував Відповідачу залишити за собою нереалізовану земельну ділянку, але Відповідач не повідомив про згоду залишити за собою майно. 02.08.2012 Державною виконавчою службою винесено постанову про повернення виконавчого документу Відповідачу. Однак, на думку Відповідача, відмова від залишення за собою майна не є підставою для припинення договору іпотеки як способу забезпечення виконання зобов'язань та прав Відповідача.
В судовому засіданні представник Позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши докази по справі, приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У статті 4 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до положень ст. 15 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Як встановлено в судовому засіданні, 7 квітня 2011 року підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Києві було відкрито виконавче провадження № 25755078 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ УніКредит Банку заборгованості за кредитним договором сумі 394 434, 39 доларів США, 1 700 грн. судового збору та 30 грн. оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Виконання зобов'язань за кредитним договором, заборгованість за яким стягувалась згідно відкритого виконавчого провадження, забезпечено Договором іпотеки від 15 червня 2006 року (далі - Договір іпотеки), посвідченого ОСОБА_2, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 2243. Відповідно до положень Договору іпотеки, для забезпечення виконання зобов'язань Позивача перед Відповідачем за кредитним договором, Позивач передав в іпотеку Відповідачу земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 3,4290 гектарів, що розташована за адресою: територія Шпитківської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер 3222488200:07:001:0036, що належить Відповідачу згідно державного акта на право власності на земельну ділянку.
У зв'язку з невиконанням Позивачем взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором Відповідач звернувся до суду з позовом щодо стягнення заборгованості за кредитом. Позовні вимоги Відповідача були задоволені та 4.04.2011 року Дарницький районний суд м. Києва видав виконавчий лист щодо стягнення з Позивача на користь Відповідача заборгованості у сумі 394 434 (триста дев'яносто чотирьох тисяч чотириста тридцяти чотирьох) доларів США 39 центів, судового збору у сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 (тридцять) гривень 00 копійок.
В межах виконавчого провадження зазначена земельна ділянка була передана на реалізацію. Початкова вартість земельної ділянки згідно звіту про експертну оцінку ТОВ «Українська експертна група»становила 1 169 845 грн. Перші прилюдні торги, які проводила ПП «СП Юстиція»10.02.2012 року не відбулись у зв'язку з відсутністю покупців. 13.0З.2012 року Державною виконавчою службою проведено уцінку майна на 20%. Повторні прилюдні торги, призначені на 13.04.2012 року, також не відбулись у зв'язку з відсутністю покупців.
Згідно листа від 10.07.2012 року Державна виконавча служба запропонувала Відповідачу залишити за собою нереалізовану земельну ділянку та повідомити про прийняте рішення у 10-денний термін. Лист-пропозиція ґрунтувався на положенні частини 1 статті 49 Закону України «Про іпотеку»згідно якої іпотекодержатель, тобто Відповідач, відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна у випадку якщо прилюдні торги не відбулись. Окремо необхідно зазначити, що Державна виконавча служба у своєму листі від 10.08.2012 року зазначило, що проведення третіх торгів на відповідає п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживчими фінансових послуг», яким були внесені зміни зокрема і до Закону України «Про іпотеку», оскільки кредитний договір укладений до набрання ним чинності.
У визначений Державною виконавчою службою термін Відповідач не повідомив про своє бажання залишити за собою нереалізовану земельну ділянку, а тому 02.08.2012 року Державною виконавчою службою винесено постанову про повернення виконавчого документу Відповідачу.
Згідно положень ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Зокрема, згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Для належного виконання зобов'язань статтею 546 ЦК України передбачені такі види забезпечення виконання зобов'язання, як неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
При цьому статтею 575 ЦК України передбачені окремі види застав, так іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Закладом є застава нерухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
Стаття 593 ЦК України передбачає підстави припинення права застави, зокрема серед них: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрата предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізація предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку»іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених Законом.
Згідно з ч.1 ст. 49 Закону України «Про іпотеку»протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна.
Частиною 2 вказаної статті Закону передбачено, що у разі, якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною 1 цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмету іпотеки не може бути зменшеною не більше ніж на 15 відсотків.
Відповідно до ч.3 вказаної статті якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частинами першої та другої цієї статті, за результатами других прилюдних торгів, іпотека може бути припиненою за рішенням суду.
Згідно з ч.5 ст.3 Закону України «Про іпотеку»іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Аналіз вищенаведених норм закону дозволяє зробити висновок, що набуття права власності на предмет іпотеки, який не було реалізовано на публічних торгах, є правом, а не обов'язком іпотекодавця.
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Суд приймаючи до уваги, що основне зобов'язання за кредитним договором не виконано; сума заборгованості за кредитним договором є значною; Позивачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості за кредитним договором; припинення іпотеки позбавить Банк права задовольнити забезпечені вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, що потягне для нього спричинення збитків; приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
На підставі ст. ст. 3, 17, 49 Закону України «Про іпотеку», ст. ст.11, 509, 575, 593, 599, 651 Цивільного кодексу України та керуючись 208, 209, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УніКредит Банк» про припинення договору іпотеки -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ч. 1 ст. 223 ЦПК України.
Суддя М.П. Коцюрба