Справа № 2-2093/12
іменем України
28.09.2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської областів складі:
головуючого Коцюрба М. П.,
за участю секретаря: Кучер В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, заподіяної злочином, -
У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, заподіяної злочином.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що Апеляційним судом Київської області від 22 березня 2012 року було скасовано вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 січня 2012 року щодо ОСОБА_2. Відповідача за вчинення злочину передбаченого ст.125 ч.2 КК України звільнили від кримінальної відповідальності на підставі п. «в»ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року. Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст.125 ч.2 КК України було закрито на підставі п.4 ч.1 ст. 6 КПК України.
У встановленому законом порядку ОСОБА_1 визнана у справі потерпілою, тому має право на звернення до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.
14 червня 2011 року співмешканцем ОСОБА_2 у нетверезому стані в ході сварки були нанесені легкі тілесні ушкодження Позивачу.
ОСОБА_1 зазначає, що злочином їй було заподіяно матеріальний збиток у розмірі 4085 грн.
Дана сума збитку полягає: відшкодуванні вартості мобільного телефону в розмірі 1 150 грн., який Відповідач розбив в ході сварки; за час лікування на придбання ліків та лікарських засобів, а також для проходження медичного обстеження Позивачем було витрачено коштів на суму - 2 500 грн. (дві тисячі п'ятсот гривень); на час скоєння злочину ОСОБА_1 перебувала на 4 місяці вагітності, що дуже позначилось на її здоров'ї і здоров'ї дитини, пропало грудне молоко на один місяць, і вона була змушена звернутися до лікарні; Позивачу заподіяно моральну шкоду, які вона оцінюю у 5000 грн., оскільки у зв'язку з цим було порушено її нормальний спосіб життя, оскільки була змушена докладати додаткові зусилля для захисту своїх прав і тривалого лікування у закладах охорони здоров'я.
Позивач зазначає, що протягом восьми місяців вона проживала в громадянському шлюбі з ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, підтримували фактичні шлюбні відносини, але в зареєстрованому шлюбі не перебували.
14 червня 2011 року ОСОБА_2 заподіяв тілесні пошкодження ОСОБА_1.
15 червня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Боярської центральної районної лікарні за медичною допомогою, де перебувала на стаціонарному лікуванні з 15.06.2011 року по 08.07.2011 року.
Внаслідок нанесених Позивачу тілесних ушкоджень у вигляді синців та гематом на тілі та обличчі, у неї було виявлено закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забиту рану волосистої частини голови та лівої вушної раковини, а також загрозу переривання вагітності, строк якої становив 17 тижнів, що підтверджується висновком акта судово-медичного обстеження № 157, який знаходиться в матеріалах кримінальної справи, а також випискою із медичної картки від 08 липня 2011 року.
Зазначені тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення стану здоров'я Позивачу протягом тривалого часу. Так, з 28 серпня 2011 року по 12 вересня 2011 року ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в Боярській ЦРЛ з приводу загрози переривання вагітності в 26-27 тижнів, що підтверджується випискою з медичної картки від 12 вересня 2011 року.
З 12 по 20 січня 2012 року Позивач знаходилась на лікуванні з дитиною у Київській обласній дитячій лікарні.
Добровільно відшкодувати шкоду Відповідач відмовляється.
Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріального збитку в розмірі 4 085 (чотири тисячі вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та відшкодування моральної шкоди в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
В судовому засіданні Позивач просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник Відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, Позивач проживала з ОСОБА_2 в незареєстрованому шлюбі за адресою АДРЕСА_1.
14 червня 2011 року ОСОБА_2 заподіяв тілесні пошкодження ОСОБА_1.
15 червня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Боярської центральної районної лікарні за медичною допомогою, де перебувала на стаціонарному лікуванні з 15.06.2011 року по 08.07.2011 року.
Внаслідок нанесених Позивачу тілесних ушкоджень у вигляді синців та гематом на тілі та обличчі, у неї було виявлено закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забиту рану волосистої частини голови та лівої вушної раковини, а також загрозу переривання вагітності, строк якої становив 17 тижнів, що підтверджується висновком акта судово-медичного обстеження № 157, який знаходиться в матеріалах кримінальної справи, а також випискою із медичної картки від 08 липня 2011 року.
Зазначені тілесні ушкодження потягли за собою необхідність відновлення стану здоров'я Позивачу протягом тривалого часу. Так, з 28 серпня 2011 року по 12 вересня 2011 року ОСОБА_1 знаходилась на стаціонарному лікуванні в Боярській ЦРЛ з приводу загрози переривання вагітності в 26-27 тижнів, що підтверджується випискою з медичної картки від 12 вересня 2011 року.
З 12 по 20 січня 2012 року Позивач знаходилась на лікуванні з дитиною у Київській обласній дитячій лікарні.
Апеляційним судом Київської області від 22 березня 2012 року було скасовано вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 січня 2012 року щодо ОСОБА_2. Відповідача за вчинення злочину передбаченого ст.125 ч.2 КК України звільнили від кримінальної відповідальності на підставі п. «в»ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року. Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст.125 ч.2 КК України було закрито на підставі п.4 ч.1 ст. 6 КПК України.
У встановленому законом порядку ОСОБА_1 визнана у справі потерпілою, тому має право на звернення до суду з позовом у порядку цивільного судочинства.
Постановою Пленуму Верховного Суду України за №11 від 29.12.1976 року «Про судове рішення»передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку і перевірені в тому судовому засіданні, в якому постановлюється рішення.
Згідно ч. 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 08.07.2011 року амністія не звільняє від обов'язку відшкодувати заподіяну злочином шкоду, який покладено на винну особу вироком або рішенням суду.
Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вирішуючи питання про розмір відповідальності за майнову шкоду, спричинену Позивачеві, суд виходить з того, що ОСОБА_1, шляхом надання квитанцій на придбання лікарських засобів, підтверджена сума матеріальної шкоди у розмірі 2 915 (дві тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 09 коп.
Крім того, у суду не виникає сумніву, що ліки які були призначені лікарем та придбані Позивачем були використані ОСОБА_1 за призначенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд визнає обґрунтованими твердження Позивача, що внаслідок протиправних дій Відповідача, вона отримала тілесні ушкодження, відчувала фізичні та моральні страждання, тому, вбачає наявність причинного зв'язку між діями ОСОБА_2 і наслідками, про які зазначала ОСОБА_1 в позовній заяві.
Однак, розмір моральної шкоди в сумі 5 000 (п'ять) грн. 00 коп., суд вважає завищеним і з врахуванням вимог розумності та справедливості, а також інших обставин, які мають істотне значення, суд визначає для ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Згідно з п.6 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину.
У зв'язку з вищенаведеним та частковим задоволенням позовних вимог суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.
На підставі ст. 14 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року, ч. 2, 3 ст. 23, ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" та керуючись ст. ст. ст. ст. 61, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, заподіяної злочином -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму матеріального збитку в розмірі 2 915 (дві тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 09 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.
В решті позовних вимог -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з його проголошення чи протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: М.П. Коцюрба