18 грудня 2012 року 2-а/0538/369/2012
18.12.2012 місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді -Козлов Д.О.,
при секретарі - Корольовій Н. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування заявлених вимог вказував на те, що 13 листопада 2012 року був зупинений працівником ДАІ, який склав протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого ухвалив постанову про притягнення його до відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП із накладенням стягнення в вигляді штрафу в розмірі 425 грн. на підставі порушення п. п. 14.6 (А), 14.2 (Б) ПДР України. З вказаною постановою він не згоден, посилаючись, що правил дорожнього руху не порушував, бо рухався по своїй смузі для руху, випереджаючи вантажний автомобіль на перехресті, який також повертав ліворуч на перехресті вулиці Артема та вулиці Шевченко в м. Маріуполі. Посилається на те, що достатніх доказів його провини працівниками ДАІ не було зібрано для притягнення його до адміністративної відповідальності, працівником ДАІ не було враховано інші обставини справи, не прийнято до уваги неякісне відеофіксування правопорушення. На підставі переліченого, оскільки свідків правопорушення не було, то вважає, що оскільки він не порушував правил дорожнього руху, то накладення на нього стягнення вважає безпідставним, тому просить суд скасувати вказану постанову.
У судовому засіданні позивач надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві до суду, при цьому вказуючи, що він не рухався по одні смузі із вантажним автомобілем на перехресті вул. Шевченко та вул. Артема, коли той увімкнув лівий поворот, не скоював обгін на перехресті, оскільки не виїжджав на смугу зустрічного руху. Просив суд скасувати постанову від 13 листопада 2012 року про накладення на нього адміністративного стягнення.
Представник відповідача у судове засідання не зявився, за невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Натомість представником відповідача суду відповідно до положень ст. 71 КАС України надана відеофіксація правопорушення, копія постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 від 13 листопада 2012 року.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Ст. 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати усі обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Згідно ст. 11 КАСУ розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно постанови АН1 № 189741 від 13 листопада 2012 року, яка винесена інспектором ДПС ВДАІ м. Маріуполя, ОСОБА_2, вказано, що 13 листопада 2012 року об 7-44 г. Дімітріу Д. Д. на перехресті вул. Шевченко та вул. Артема в м. Маріуполі, керуючи автомобілем ДЕУ н/з НОМЕР_2, скоїв обгін транспортного засобу, водій якого, рухаючись попереду по тій самій смузі для руху, подав сигнал про намір повороту ліворуч, чим порушив п. п. 14.6 (а), 14.2 (б) ПДР України, на підставі чого позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. До постанови, як доказ вини позивача додано протокол та відеофіксація виявленого правопорушення.
Згідно протоколу серія АА2 № 762389 про виявлене правопорушення, інспектором ДПС РДПС ВДАІ м. Маріуполя, ОСОБА_2, обставини виявленого 13 листопада 2012 року правопорушення, ним аналогічно викладені відповідно до перелічених у постанові АН1 № 189741 обставин.
Згідно вказаного протоколу правопорушник свою провину заперечував, пояснивши, що не згоден із порушенням ним правил дорожнього боку на підставі упередженого відеофіксування.
Як доказ вини позивача у судове засідання було надано відеозапис правопорушення на перехресті вул. Шевченко та вул. Артема в м. Маріуполі, дослідженої у судовому засіданні, за якою вбачається, що позивач, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом ДЕУ н/з НОМЕР_2, рухався по лівій смузі для руху по вул. Шевченко за вантажним автомобілем, який рухався по правій смузі для руху, під'їжджаючи до перехрестя із вул. Артема з боку к-ту Азовсталь.
З наданої відеофіксації правопорушення також вбачається, що на вантажному автомобілі були увімкнений поворот ліворуч.
Згідно до визначень термінів, що маються у п. 1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі - ПДР), наведених у ПДР, обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху; перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг; смуга руху - поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів; проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги; проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги;
Відповідно до п. 14.2 (б) ПДР перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що
водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (перестроювання) ліворуч;
Відповідно до п. 14.6 (а) ПДР обгін заборонено на перехресті.
З огляду на наведені визначення суд приходить до висновку, що невизнання своєї провини позивачем щодо порушення ним п. 14.6 (а) ПДР, безпідставні, оскільки при здійсненні позивачем випередження вантажного автомобіля ОСОБА_1, що він не заперечував, на перехресті вул. Шевченко та вул. Артема, є безумовним обгоном, оскільки неможливо здійснити випередження на вказаному перехресті, щоб не перетнути смугу зустрічного напрямку, бо смугу зустрічного напрямку для руху позивач у будь-якому разі перетинає при проїзді перехрестя, що виходить із самого визначення перехрестя.
Тому посилання позивача на те, що він не скоював обгону вантажного автомобіля необґрунтовані та спростовані зібраними по справі доказами.
Натомість суд звертає увагу, що звинувачення позивача у скоєнні ним порушення п. 14.2 (б) ПДР України не було підтверджено у судовому засіданні наявними по справі доказами.
Натомість на відеофіксації правопорушення, наданого представником відповідача, видно, що позивач рухався по лівій смузі для руху, в той час, як водій вантажного автомобіля - по правій смузі для руху, коли вказані автомобілі під'їжджали до перехрестя з вул. Артема по вул. Шевченко в м. Маріуполі.
В той же час за наявності у діях ОСОБА_1 порушення п. 14.6 (а) ПДР України, у представника ДАІ були усі підстави для притягнення позивач до адміністративної відповідальності за порушення ним ст. 122 ч. 2 КУпАП, оскільки суд вважає, що наявні в справі докази свідчать про склад правопорушення у діях позивача, що є належними та допустимими.
Таким чином з урахуванням вказаного суд вважає, що постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення на підставі порушення ним ст. 122 ч. 2 КУпАП була ухвалена правомірно.
На підставі переліченого позовні вимоги ОСОБА_1, як такі, що не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, задоволенню не підлягають.
На підставі ст. ст. 122, 247, 251, 252, 254, 256, 258, 287, 288, 289 КУпАП, Правил дорожнього руху, керуючись ст. ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167, 171-2 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до УДАІ ГУ МВС України в Донецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 13 листопада 2012 року серія АН1 № 189741 за ст. 122 ч. 2 КУпАП - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя