Справа №0522/8006/12
2/0522/2320/12
Іменем України
11 грудня 2012 р. Калінінський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді - Гавриленка О.М.
при секретарі - Ткачі А.Г,
за участю відповідача ОСОБА_1 та представників сторін: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про виділ в натурі частки в спільному майні, -
Звернувшись до суду у жовтні п.р. позивачка просила суд розділити шляхом виділення їй в натурі майно, а саме житловий будинок з прибудовами до нього, припинивши право спільної часткової власності на нього з відповідачем та визнати за нею право власності на зазначене домоволодіння. Підтримавши заявлені вимоги у суді, представник позивачки мотивував їх тим, що позивачці на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом належить 42/100 домоволодіння АДРЕСА_1. Через те, що в процесі користування її частиною домоволодіння у неї з іншим власником (відповідачем у справі) виникають складнощі, вона просить виділити їй в натурі домоволодіння, яким вона фактично користується і яке на її думку складає 42/100, тобто відповідає її ідеальній долі. Через наведені обставини, просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4.
Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали у повному обсязі та просили відмовити в їх задоволенні через безпідставність та необґрунтованість. Пояснювали у суді, зокрема, що спірне домоволодіння виділити в натурі не можливо, з огляду на те, що воно примикає одне до одного, має загальну каналізацію, тощо. Також, зазначили, що ОСОБА_4 жодного разу не зверталась до ОСОБА_1 з пропозиціями щодо можливості виділення в натурі. Крім того, зазначили що позивачкою возведенні самочинні прибудові, які у належний спосіб не прийнятті в експлуатацію. Серед іншим, також зазначили, що позивачкою належним чином не оформлена земельна ділянка. А тому, у задоволенні позову просили відмовити.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню за підставами, передбаченими ст,ст 183, 358 364, 367 ЦК України, п. 6, 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок».
Відповідно до яких, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
При вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Порядок виділу часток проводить з дотриманням Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 55 від 18.06.07 р, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 774/140441.
Як убачається із матеріалів справи та пояснень представників сторін, у відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.10.1993 р, ОСОБА_4 отримала у спадщину 42/100 частини домоволодіння АДРЕСА_1. Згідно до довідки з Управління Держкомзему у м. Донецьку, ОСОБА_4 правом безоплатної передачі земельних ділянок у власність не користувалась. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 у власність не передавалась, держакт на земельну ділянку не зареєстровано.
У відповідності до експертного дослідження № 12/92 від 21.09.12 р. виділ в натурі ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 у м. Донецьку з розташованими на ньому будівлями: житловий будинок А-1, з сенями літ.а, тамбуром літ. а1, підвалом, сараєм літ. Е, що дорівнює 42/100 сумісної дольової власності, згідно до укладеного порядку користування будівлями і земельною ділянкою технічно можливий та нормам ДБН не суперечить.
Наведені фактичні обставини справи підтверджені документально.
В силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статті 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності. Посилання представника позивачки в позовній заяві та у судовому засіданні про те, що відповідач ухилявся від добровільного порядку здійснити поділ будинку та укласти нотаріальний договір про виділ в натурі часток з майна, що є у спільній частковій власності, не знайшли свого підтвердження, оскільки належних доказів цього ухилення суду не надані та спростовуються самим відповідачем.
Крім того, посилання позивача на експертне дослідження №12/92 від 21.09.12 р. щодо можливості виділення ОСОБА_4 житлового будинку з прибудовами, та яке відповідає її ідеальній долі, суд не приймає до уваги, оскільки воно було проведено не в рамках цивільної справи та експерта не було попереджено про кримінальну відповідальність. На користь останнього також свідчить той факт, що на неодноразові питання суду щодо проведення експертизи, сторони відповідали категоричною відмовою. Зазначене, свідчить про те, що позивачем на підтвердження позовних вимог не надано безспірних та переконливих доказів на підтвердження того, що вказане виділення позивачки домоволодіння відповідає її ідеальній долі та таке виділення не порушить права іншого власника і взагалі є можливим. На користь останнього також свідчить той факт, що у позивачки відсутні докази з приводу того, яка земельна ділянка перебуває у її користуванні, не встановлені межі земельної ділянки, в зв'язку з чим не можливо встановити на чиїй земельній ділянці встановлені домоволодіння та прибудови до нього, чиї права та інтереси при цьому порушені.
Також, заявлені позивачкою позовні вимоги з приводу визнання за нею права власності на домоволодіння та прибудови до нього, суд знаходить необґрунтованими, оскільки до матеріалів справи не долучено будь-яких правовстановлюючих документів на зазначене домоволодіння, прийняття його у експлуатацію, тощо.
А тому позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст,ст 11, 60, 209, 212-214 ЦПК України, суд, -
ОСОБА_4 у її позові до ОСОБА_1 про виділення в натурі, припинення права спільної часткової власності та визнання права власності -відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до судової палати по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення (чи з дня отримання його копії, але особою, яка приймала участь у розгляді справи, однак не була присутньою в судовому засіданні під час проголошення судового рішення).
Суддя -
13.12.2012