13 грудня 2012 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Савчук М.В., Бреславського О.Г.
секретаря Хром»янчук І.Ю.
за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_4 на ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30 жовтня 2012 року,
встановила:
ОСОБА_1, ОСОБА_4 у жовтні 2012 року звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
Ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 17 жовтня 2012 року позовну заяву залишено без руху.
Після чого ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30 жовтня 2012 року заяву було визнано неподаною та повернуто позивачам.
ОСОБА_1, ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просять ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30 жовтня 2012 року скасувати й направити справу для розгляду до суду першої інстанції, послаючись на порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1, ОСОБА_4 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги, викладені в ухвалі Заставнівського районного суду Чернівецької області від 17 жовтня 2012 року, якою позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_4 залишено без руху, не виконано.
Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.
Справа №22ц-1519 2012 рік Головуючий у 1 інстанції Сірик І.С.
Категорія: 37 Доповідач Половінкіна Н.Ю.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції зазначив, що заява ОСОБА_1, ОСОБА_4 не містить викладення обставин пропуску строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини з поважних причин, посилань на докази родинних стосунків між ОСОБА_4 та спадкодавцем ОСОБА_8 та порушено порядок сплати судового збору.
Згідно із ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити в собі, крім інших даних: виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Відповідно до вимог наведеної норми суд першої інстанції вправі вимагати від особи, що подає заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.
Проте з матеріалів справи вбачається, що позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_4 містить викладення обставин пропуску строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини та посилання на докази, зокрема, довідку виконавчого комітету Юрковецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області від 17 вересня 2012 року №2295, акт, затверджений секретарем виконавчого комітету Юрковецької сільської ради Заставнівського району Чернівецької області 17 вересня 2012 року, медичний висновок ЛКК амбулаторії загальної практики сімейної медицини №1 від 13 вересня 2012 року №951.
З огляду на наведене посилання в ухвалі Заставнівського районного суду Чернівецької області від 17 жовтня 2012 року на відсутність зазначення доказів щодо пропуску строку для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини з поважних причин стосуються вибору засобів доказування, оцінку яких здійснює суд за правилами ст.212 ЦПК України.
Відповідно до правил, встановлених ч.6 ст.130 ЦПК України, суд визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору, з»ясовує, якими доказами кожна сторона буде обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо невизнаних обставин, встановлює строки їх подання, вирішує питання про витребування доказів, виклик свідків, про проведення експертизи у попередньому судовому засіданні.
Крім того, до позовної заяви додано копію свідоцтва про народження ОСОБА_9 та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу, з яких вбачається що спадкодавець ОСОБА_8 є матір»ю ОСОБА_9, остання після реєстрації шлюбу є ОСОБА_4 (а.с.20-21).
Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України у п.7 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення.
На підставі ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір чи не оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п»яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Відповідно приєднаного до матеріалів справи повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що копію ухвали Заставнівського районного суду Чернівецької області від 17 жовтня 2012 року отримано ОСОБА_1 23 жовтня 2012 року, а ОСОБА_4 - 30 жовтня 2012 року (а.с.26-27).
Водночас з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_4 на виконання ухвали Заставнівського районного суду Чернівецької області від 17 жовтня 2012 року подано заяву про виправлення недоліків позовної заяви 26 жовтня 2012 року (а.с.39).
Всупереч наведеному суд першої інстанції вирішив питання про повернення позовної заяви ухвалою Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30 жовтня 2012 року.
Разом з тим позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_4 додано квитанції про сплату судового збору (а.с.33-34).
За таких обставин судом першої інстанції неправильно застосовано до позовної заяви ОСОБА_1, ОСОБА_4 правила ст.121 ЦПК України.
Тому ухвала Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30 жовтня 2012 року підлягає скасуванню з передачею питання прийняття позовної заяви на новий розгляд.
Керуючись п.4 ч.2 ст.307, п.3 ст.312 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Заставнівського районного суду Чернівецької області від 30 жовтня 2012 року скасувати з передачею питання на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді