Справа № 2610/14890/2012
Провадження №1/2610/1407/2012
іменем України
12 грудня 2010 року
Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого -судді СЛОБОДЯНЮКА П.Л., при секретарі ОМЕЛЯНЧУК А.О. за участю прокурора КАЦЮБИ В.С., потерпілого ОСОБА_1, підсудного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва розглянув кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 13 квітня 2010 року за ч.2 ст. 289 КК України - на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
Шевченківський районний суд м. Києва
6 серпня 2010 року, близько 21 години 30 хвилин, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись по АДРЕСА_2 разом з особою відносно якої вирок набрав законної сили та особою, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, переслідуючи злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, вступили в злочинну змову, розподіливши між собою ролі, згідно яких особа, відносно якої вирок набрав законної сили, зустрівши біля будинку №94/1 по пр. Перемоги в м. Києві потерпілого ОСОБА_1 відвела останнього до будинку АДРЕСА_2, де підсудний ОСОБА_2 з особою, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, зімітували бійку з особою відносно якої вирок набрав законної сили. Далі, ОСОБА_2 та особа, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження, застосовуючи насильство до потерпілого ОСОБА_1, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, а саме нанісши декілька ударів руками по голові, від яких останній впав на землю, завдали йому ще декілька ударів ногами по тулубу, після чого, подолавши опір потерпілого ОСОБА_1, обшукавши кишені одягу, незаконно заволоділи його майном, а саме: мобільним телефоном марки «Нокіа 6070», вартістю 200 грн., з сім-карткою, вартістю 49 грн.; навушниками марки «Нокіа», вартістю 50 грн.; грошовими коштами в сумі 20 грн., тобто майном потерпілого загальною вартістю 319 грн., після чого з місця злочину зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище, та при цьому пояснив, що 6 серпня 2010 року, приблизно о 21 години 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, він разом зі своїми двома знайомими, попередньою домовившись між собою, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, насильно забрали у потерпілого ОСОБА_4 його мобільний телефон, навушники до нього та грошові кошти в сумі 20 грн., при цьому для того, щоб забрати згадане майно, один з його знайомих привів потерпілого за вказаною адресою, де він разом з іншим своїм знайомим застосували насильство до потерпілого, після чого і заволоділи майном останнього.
Незважаючи на визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у пред'явленому обвинуваченні, вона також знайшла своє підтвердження на основі дослідження в судовому засіданні всієї сукупності доказів.
Так, потерпілий ОСОБА_4 в суді пояснив, що 6 серпня 2010 року, приблизно о 21 годині, він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_5 на пр. Перемоги в м. Києві, з яким попрямував до вул. Туполева. Зайшовши в один з дворів, до них підійшов підсудний ОСОБА_2 та ще один хлопець, які почали їх бити, при цьому йому наносились удари як руками, так і ногами, після чого, він впав на землю. Далі його обшукали та забрали мобільний телефон марки «Нокіа 6070», навушники марки «Нокіа»та грошові кошти в сумі 20 грн.
Як пояснив в суді свідок ОСОБА_5 -особа, відносно якої вирок набрав законної сили, ввечері 6 серпня 2010 року він зустрівся з потерпілим ОСОБА_1, у якого попередньо зі своїми знайомими домовився забрати гроші. Для цього він повів вказаного потерпілого у двір будинку АДРЕСА_2, де до них підішли підсудний ОСОБА_2 та інший його знайомий, який йшов трохи попереду, після чого вони почали імітувати бійку, при цьому вказаний знайомий почав бити потерпілого ОСОБА_1, а далі він, ОСОБА_5, покинув це місце, і вже пізніше дізнався, що ОСОБА_2 з іншою особою забрали у потерпілого телефон і гроші.
Згідно показань свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні було встановлено, що 6 серпня 2010 року він чув, як після телефонної розмови ОСОБА_5 з ОСОБА_1, інший знайомий запропонував пограбувати потерпілого, на що він відмовився. Далі, ОСОБА_5, зустрівшись з ОСОБА_1 на пр. Перемоги, звернули у двір будинку по вул. Туполева в м. Києві, і в цей час до них підійшли ОСОБА_2 та інша особа, які почали імітувати бійку, а потім ОСОБА_2 та інша особа почали бити ОСОБА_1. Побачивши це, він відразу втік та більше з ОСОБА_5, НОГОЮ та іншою особою не зустрічався.
Відповідно до даних протоколу очної ставки, яка проводилась між потерпілим ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 78-82), потерпілий ОСОБА_1 показав, що саме ОСОБА_2 та ОСОБА_5 разом з іншою особою вчинили відносно нього злочин, а свідок ОСОБА_6 з такими показаннями потерпілого погодився.
Як вбачається з протоколу очної ставки, яка проводилась між свідком ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (т.1 а.с. 176-180), свідок ОСОБА_6 підтвердив, що ОСОБА_2, ОСОБА_5 та інша особа, розподілили між собою ролі з приводу реалізації свого злочинного наміру на вчинення грабежу стосовно ОСОБА_1, і ОСОБА_5 з такими показаннями погодився.
Згідно даних протоколу очної ставки, яка проводилась між свідком ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (т.1 а.с. 112-116), свідок ОСОБА_6 підтвердив раніше наданні ним показання, з якими частково погодився ОСОБА_2
Відповідно до відомостей протоколу виїмки від 6 жовтня 2010 року (т.1 а.с 59), в цей день у ломбарді ПТ ЗТ «Скарбниця»вилучено договір «Про надання ломбардом фінансового кредиту і закладу майна до ломбарду»№025-10048631.
Крім того, вина ОСОБА_2 у пред'явленому обвинуваченні підтверджується також речовим доказом, а саме договором «Про надання ломбардом фінансового кредиту і закладу майна до ломбарду»№025-10048631, згідно якого 7 серпня 2010 року о 00 год. 40 хв. ОСОБА_5 на своє ім'я заклав під позику мобільний телефон марки «Нокіа 6070»IMEI НОМЕР_1, який належить потерпілому ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 62).
Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні грабежу відносно потерпілого ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб, в тому числі з невстановленою слідством особою.
Разом з тим, як було встановлено в суді, 12 вересня 2011 року органом досудового слідства порушено кримінальну справу стосовно окремої особи, яка за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 незаконно заволоділа майном потерпілого ОСОБА_1, при цьому 7 жовтня 2010 року органом досудового слідства було виділено з кримінальної справи в окреме провадження матеріали по факту відкритого заволодіння приватним майном потерпілого ОСОБА_1 (щодо встановлення особи, яка спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 викрала майно потерпілого ОСОБА_1), а тому суд вважає необхідним уточнити обвинувачення ОСОБА_2 в частині його попередньої змови та протиправних дій не з невстановленою слідством особою, а з особою, відносно якої матеріали справи виділені в окреме провадження.
Таким чином, дії підсудного ОСОБА_2, які виразились у відкритому викраденні чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд визнає обставиною, яка обтяжує йому покарання -вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.
Разом з тим, при призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання - його щире каяття у вчиненому.
Також, призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує те, що він на наркологічному та психоневрологічному обліках не перебуває, з місця військової служби та навчання у минулому, а також з місця роботи характеризується виключно з позитивної сторони, при цьому має і численні позитивні відгуки з місця проживання, має сім»ю та малолітню дитину на утриманні, зважаючи, що потерпілий ОСОБА_1 не заявляв в суді претензій до нього, суд вважає можливим в даному конкретному випадку обмежитись підсудному ОСОБА_2 мінімальним розміром покарання, визначеним санкцією ч. 2 ст. 186 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 не відбув покарання, призначене вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13 квітня 2010 року у виді 5 років позбавлення волі, згідно ст.ст. 71, 72 КК України, суд вважає необхідним частково приєднати невідбуту ним частину покарання за вказаним вироком.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324, 330, 332 КПК України 1960 року, п. 11 Перехідних положень КПК України,
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за якою призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст. 71, 72 КК України, частково приєднати ОСОБА_2 невідбуте покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 13 квітня 2010 року і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді п'яти років і одного місяця позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з врахуванням строку його затримання та знаходження під вартою у зв'язку із даною справою, а саме з 11 серпня 2010 року.
Після набрання вироком законної сили, речові докази, а саме договір №025-10048631 -залишити в справі.
Запобіжний захід у вигляді „взяття під варту" стосовно ОСОБА_2 - залишити без змін і до набрання вироком законної сили утримувати його в Київському СІЗО №13.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
СУДДЯ П.Л. СЛОБОДЯНЮК