Справа № 117/6674/2012
"14" листопада 2012 р. м.Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді - Глухової Є.М.,
при секретарі - Шабелян О.С.,
за участю прокурора - Щербина Н.А.,
законного представника - ОСОБА_1,
захисника - ОСОБА_2,
потерпілої - ОСОБА_3,
представника служби в справах дітей - Старовойтової М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:
ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Саки, громадянина України, з незакінченою неповною середньою освітою, учня 9 класу Чоботарської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, холостого, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України,
ОСОБА_5 8 червня 2012 року, близько 20 год., знаходячись на території ліцею по вул. Заводській в м. Саки, скориставшись неуважністю неповнолітньої ОСОБА_6 таємно викрав з кишені її шортів належний ОСОБА_3 мобільний телефон «Самсунг С 5230», вартістю 700 грн., з сім-карткою мобільного оператора МТС, яка цінності для потерпілої не складає, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на зазначену суму.
Підсудний ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково і пояснив, що 8 червня 2012 року, близько 20 год., він разом зі своїм знайомим ОСОБА_7 знаходився на території Сакського професійного ліцею в м. Саки, де вони зустріли ОСОБА_6, з якою разом гуляли і він, побачивши у кишені ОСОБА_6 мобільний телефон «Самсунг» у корпусі рожевого кольору, непомітно для останньої витягнув його з її кишені і поклав цей телефон собі у кишеню. Приблизно о 21 год. 30 хв. ОСОБА_6, виявивши відсутність мобільного телефону, почала його шукати, а він в цей момент виключив її телефон і разом з нею і ОСОБА_7 шукав цей телефон, а потім ОСОБА_6 з метою пошуку свого мобільного телефону намагалася подзвонити на нього з телефону ОСОБА_7, але дзвінок не відбувся, оскільки телефон був вимкнений. Через деякий час він пішов додому, а по дорозі сховав телефон ОСОБА_6 між гаражем і баром по вул. Набережній в м. Саки, а наступного дня вранці забрав цей телефон і віддав його ОСОБА_7 у тимчасове користування. Також пояснив, що не мав за мету викрасти чуже майно, а взяв цей телефон з метою подивитись його, а потім сховав його на вулиці, оскільки побоювався, що вдома його будуть сварити за чужий телефон, а також він мав намір повернути телефон ОСОБА_6. У вчиненому розкаявся.
Крім показань підсудного ОСОБА_5, його вина у вчиненні вищенаведеного злочину у повному обсязі підтверджується сукупністю зібраних під час досудового слідства і досліджених під час судового слідства наступних доказів.
Відповідно до показань потерпілої ОСОБА_3, будучи допитаною під час судового слідства, вона пояснила, що є опікуном неповнолітньої онучки ОСОБА_6, якій в травні 2012 року в користування купила мобільний телефон «Самсунг», вартістю 700 грн. 8 червня 2012 року, близько 22 год. її онучка повернулася додому і повідомила, що гуляла зі своїми знайомими і загубила свій мобільний телефон, про що потерпіла повідомила правоохоронним органам. Через деякий час вона дізналася, що мобільний телефон було знайдено і цей телефон їй повернули, у зв'язку з чим вона не має будь-яких претензій до неповнолітнього ОСОБА_5.
Неповнолітній свідок ОСОБА_6, будучи допитаною у присутності свого законного представника під час судового слідства, пояснила, що 8 червня 2012 року, близько 20 год. на території Сакського професійного ліцею вона зустріла раніше знайомих ОСОБА_7 і ОСОБА_5, з якими гуляла деякий час, а приблизно о 21 год. 30 хв. вона виявила відсутність свого мобільного телефону «Самсунг», який знаходився у кишені її шортів, у зв'язку з чим вона подумала, що загубила цей телефон під час прогулянки. Разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_5 вони почали шукати телефон, а також за допомогою телефону ОСОБА_7 вона намагалася подзвонити на свій телефон, але той вже був відключений. Через деякий час ОСОБА_5 пішов додому, а вона, також не знайшовши телефон, пішла додому, де розповіла ОСОБА_3, що загубила мобільний телефон, а та в свою чергу повідомила про це у правоохоронні органи. Через деякий час їй стало відомо, що її телефон знайшли у матері ОСОБА_7 і телефон повернули.
Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_8., вона, будучи допитаною під час судового слідства, пояснила, що 9 червня 2012 року її неповнолітній син ОСОБА_7 приніс додому мобільний телефон «Самсунг» і пояснив, що знайшов його на пляжі в с. Новофедорівка Сакського району, у зв'язку з чим вона взяла цей телефон у корпусі рожевого кольору і віддала сину свій мобільний телефон, який був у корпусі червоного кольору. Через деякий час від працівників міліції їй стало відомо, що цей телефон, яким вона користувалася, належить ОСОБА_3 і був викрадений у онучці останньої ОСОБА_6, у зв'язку з чим вона повернула цей мобільний телефон працівникам міліції.
Аналогічно про ці обставини пояснив і неповнолітній свідок ОСОБА_7, який будучи допитаним у присутності свого законного представника під час судового слідства, пояснив, що дійсно він разом з неповнолітніми знайомими ОСОБА_5 і ОСОБА_6 гуляв 8 червня 2012 року близько 20 год. на території Сакського професійного ліцею. Коли близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_6 повідомила, що загубила свій мобільний телефон, вони всі разом почали його шукати, а ОСОБА_6 намагалася здійснити дзвінок з його телефону на свій, але її телефон був відключений. Через деякий час ОСОБА_5 пішов додому, а вони з ОСОБА_6, так і не знайшовши її мобільний телефон, пішли додому. Наступного дня ОСОБА_5 приніс йому мобільний телефон «Самсунг», але свідок не подумав, що це мобільний телефон ОСОБА_6, оскільки коли він напередодні бачив телефон ОСОБА_6, йому здалося, що той має інший колір. Він взяв цей телефон у ОСОБА_5 у тимчасове користування, оскільки той пояснив, що це його телефон, а свідок подумав, що цей телефон йому дав його брат, який нещодавно приїжджав. Потім свідок віддав цей телефон своїй матері, оскільки він був рожевого кольору і пояснив той, що знайшов цей телефон на пляжі в с. Новофедорівка Сакського району, а у неї взяв її телефон червоного кольору, яким користувався. Потім від працівників міліції йому стало відомо, що телефон, який він взяв у ОСОБА_5 і віддав матері, є викраденим у неповнолітній ОСОБА_6.
Допитана як свідок законний представник неповнолітнього підсудного ОСОБА_1 під час судового слідства пояснила, що є рідною тіткою підсудного і його опікуном. У теперішній час ОСОБА_5 навчається у школі-інтернаті в с. Чеботарка Сакського району, на вихідні і канікули приїжджає до неї. Про те, що 8 червня 2012 року ОСОБА_5 вчинив крадіжку мобільного телефону їй стало відомо від працівників міліції.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 30 серпня 2012 року, ОСОБА_8. видала мобільний телефон «Самсунг GT-S 5230», який відповідно до розписки переданий потерпілій ОСОБА_3, як такий, що належить їй і був викрадений у її онучки ОСОБА_6 (а.с. 8, 23).
Враховуючи сукупність вищенаведених доказів, не можуть бути взяті до уваги доводи підсудного про те, що мобільний телефон у ОСОБА_6 він взяв з її шортів не з метою викрадання, а з метою подивитися і мав намір повернути його останній, оскільки такі доводи у повному обсязі спростовуються як поясненнями свідка ОСОБА_6 про те, що коли вона виявила, що загубила телефон і почала разом з ОСОБА_7 його шукати, то ОСОБА_5 також допомагав їм шукати цей телефон, що фактично спростовує пояснення підсудного про намір повернути телефон ОСОБА_6, оскілки не встановлено будь-яких перешкод для вжиття підсудним заходів для повернення цього телефону, в тому числі під час сумісного пошуку. Цю обставину також підтверджує і поведінка підсудного, який, почавши шукати телефон ОСОБА_6, вимкнув цей телефон, який знаходився весь час у його кишені, а також не вжив він таких заходів з повернення телефону і наступного дня, розпорядившись викраденим телефоном на власний розсуд, передавши його ОСОБА_7, якому також не пояснив, що це телефон ОСОБА_6 і його необхідно повернути останній. Тому враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, в тому числі і таємне заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_6, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні вищенаведеного злочину за наведених в обвинуваченні обставин.
Дії ОСОБА_5 підлягають кваліфікації за ст. 185 ч.1 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка).
При вирішення питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст. 65 - 67 КК України, враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, враховуючи дані про його особу, до якого раніше постановою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 10 червня 2011 року через недосягнення ним віку, з якого наступає кримінальна відповідальність, було застосовано примусові заходи виховного характеру за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України (а.с. 55-56), суд дійшов висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі.
Разом з тим, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання, якими відповідно до ст. 66 КК України, є вчинення злочину неповнолітнім, а також враховуючи дані про особу ОСОБА_5, який є учнем загальноосвітньої школи, задовільно характеризується за місцем проживання і навчання (а.с. 49, 50), на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває (а.с. 61), а також враховуючи відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_3 шляхом вилучення і повернення викраденого майна, а також враховуючи думку останньої, яка не наполягала на призначенні підсудному суворого покарання, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_5 без реального відбування покарання і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання із застосуванням ст.ст. 104, 75 КК України з випробуванням і іспитовим строком з покладенням на нього обов'язків на підставі ст. 76 КК України.
Речові докази - мобільний телефон «Самсунг GT-S 5230», переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3, підлягає залишенню останній за належністю (а.с.22, 23).
Керуючись ст. ст. 323, 324, 327, 332-335 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України і призначити йому покарання за ст. 185 ч.1 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 104, 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
Речові докази - мобільний телефон «Самсунг GT-S 5230», переданий на зберігання потерпілій ОСОБА_3, залишити їй за належністю.
Вирок може бути оскаржено протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Сакський міськрайонний суд АР Крим.
Суддя Глухова Є.М