ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
справа № 52/190
17.12.08
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербудсистема»до Релігійної громади Свято-Іоанівської парафії Російської Істинно-Православної церкви у Шевченківському районі м. Києва про стягнення 8 728 грн. за участю представників позивача -Овчарука А.О., довіреність б/н від 13.11.2008 р., відповідача -Москаленка Д.Е., довіреність б/н від 12.11.2008 року,
У вересні 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 8 728 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати виконаних робіт за договором про влаштування покрівлі №29/01/08 від 28.01.2008 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2008 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.11.2008 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.11.2008 року розгляд справи відкладено на 03.12.2008 року.
В судовому засіданні 03.12.2008 року оголошено перерву на 17.12.2008 року.
В судовому засіданні 17.12.2008 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач відзив на позовну заяву не надав, проте, його представник в судовому засіданні 17.12.2008 року надав пояснення по суті позовних вимог, відповідно до яких заперечував проти позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про влаштування покрівлі №29/01/08, за умовами якого відповідач (замовник) доручає та оплачує, а позивач зобов'язується виконати роботи з влаштування та утеплення покрівлі Храма за адресою м. Київ провулок Квітучий,18.
Відповідно до п. 10.2 договору строк дії договору -до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
Відповідно до п.4.1. договору загальна вартість робіт (матеріалів поставки виконавця та покрівельних робіт) визначена сторонами в сумі 96 875 грн., в т. ч. НДС 20% -16 145,83 83 грн.
За п.4.3. обсяги, склад робіт та необхідність матеріалів підлягає уточненню і корегуванню по факту, зі складанням фактичного кошторисного розрахунку, який повинен бути затверджений замовником. Всі додаткові роботи, які вимагались замовником і не були враховані первинним кошторисом , а також інші зміни вартості договору, повинні бути оплачені за актом приймання-сдачі відповідно до фактичного розрахунку кошторисного розрахунку.
П.4.6. договору передбачено, що остаточний розрахунок за договором замовник здійснює протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання замовником акту приймання робіт.
Згідно з п.5.1 виконані роботи оформлюються у вигляді акту приймання -сдачі виконаних робіт, який передається замовнику після закінчення робіт.
На виконання умов зазначеного договору відповідач перерахував позивачу кошти у сумі 96 875 грн., що підтверджується банківськими виписками від 12.02.2008 року на суму 40 000 грн. та від 02.04.2008 року на суму 56 875 грн.
Після завершення робіт відповідно до п.п. 4.3 та 5.1 договору 24.04.2008 року відповідачу був направлений Акт виконаних покрівельних робіт від 21.04.2008 року на суму 105 603 грн. для підписання та кошторисний розрахунок на суму 105 603 грн. (фактичний ) за зазначеним договором для затвердження, що підтверджується квитанцією №3393 від 24.04.2008 року та описом вкладення у лист від 24.04.2008 року.
Відповідач на момент звернення позивача до суду з позовом не затвердив кошторис на суму 105 603 грн. та не підписав зазначений Акт виконаних покрівельних робіт на суму 105 603 грн.
Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 728 грн. різниці між вартістю фактично виконаних робіт у сумі 105 603 грн. та сплаченою вартістю в сумі 96 875 грн., яка визначена умовами договору (105 603-96 875=8 728 грн.).
За вимогами ст.844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.
Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.
Поясненнями позивача та відповідача, наявними у справі квитанцією №3393 від 24.04.2008 року та описом вкладення у лист від 24.04.2008 року про направлення кошторису та акту стверджується факт направлення позивачем відповідачу одночасно кошторису для затвердження на суму 105 603 грн. після виконання робіт відповідно до цього кошторису та акту приймання-сдачі виконаних робіт за цим кошторисом вартістю 105 603 грн.
Доказів затвердження відповідачем даного кошторису та підписання ним зазначеного акту приймання-сдачі виконаних робіт позивачем суду не надано.
Отже, відповідач при визначеній умовами договору та оплаченій вартості робіт у сумі 96 875 грн. не затвердив, як передбачено п. 4.3 договору, кошторис на суму 105 603 грн., а позивач виконав роботи з перевищенням визначеної умовами договору вартості виконаних робіт відповідно до незатвердженого відповідачем кошторису.
Таким чином, позивач порушив умови договору щодо затвердження фактичного кошторисного розрахунку (п.4.3 договору).
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення 8 728 грн. різниці між вартістю фактично виконаних робіт у сумі 105 603 грн. та сплаченою вартістю робіт в сумі 96 875 грн. суперечать умовам договору та вимогам закону, і тому не підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Чебикіна С.О.