"03" грудня 2012 р. м. Київ К-12623/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.
Суддів Борисенко І.В.
Кошіля В.В.
при секретарі -Струсевич Д.С.,
за участю представників:
позивача -не з'явився,
відповідача -Лобойко О.В., Карленко Н.Т.,
третьої особи -не з'явився,
прокуратури -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Катрін» та Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя
на постанову Господарського суду Запорізької області від 03.07.2007
та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009
у справі № 13/546-АП
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Катрін»
до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя
третя особа Державна податкова інспекція у Солом'янському районі м. Києва
за участю Прокуратури Запорізької області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Господарського суду Запорізької області від 03.07.2007 позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя № 0000862301/0 від 14.09.2005.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 скасовано постанову Господарського суду Запорізької області від 03.07.2007; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі № 0000862301/0 від 14.09.2005 в частині визначення ТОВ «Алекс-Катрін»податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 5 229 970,00 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Також, не погодившись з оскаржуваними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В судове засідання з'явилися представники відповідача. Інші учасники адміністративного процесу в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга ТОВ «Алекс-Катрін»задоволенню не підлягає, а касаційна скарга ДПІ підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.09.2005 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000862301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2686300,00 грн., а також, застосовані штрафні(фінансові) санкції у розмірі 2686300,00 грн ., а всього зобов'язано до сплати 5 372 600,00 гривень.
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акті від 06.09.2005 №1701/23-221/23856206 планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Алекс-Катрін»за період з 01.01.2003 по 31.03.2005, відповідно до якого перевіркою встановлено заниження ТОВ «Алекс-Катрін»податку на прибуток за період з 01.01.2003 по 31.12.2005 в сумі 2680,3 тис. грн.
Згідно вказаного акта від 06.09.2005, документальною перевіркою встановлено, що ТОВ "Алекс - Катрін" в порушення п. 5.1 ст. 5, п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств»завищені валові витрати за період 1 квартал 2003 року - 1 квартал 2005 року на суму негативного фінансового результату в розмірі 8743,7 тис.грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає нормам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також, що податкова не врахувала ту обставину, що загальний фінансовий результат від продажу товарів нерезидентам та від надання послуг з його транспортування та експедиційного обслуговування є для ТОВ «Алекс-Катрін»позитивним.
Апеляційна інстанція погодилась з висновками суду першої інстанції щодо помилкового застосування відповідачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»за операціями, пов'язаними з придбанням та реалізацією феромарганцю.
Однак, рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України.
Так, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що при перевірці підприємства податковим органом порушено п.5.1.ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено „валові витрати виробництва та обігу" - як суму будь - яких витрат платника податку у грошовій, в матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів робіт, послуг, які придбаваються таким платником податків для їх подальше використання у власній господарській діяльності. Таким чином, умовами включення будь-яких витрат до складу валових витрат виробництва та обігу є наступне:
- грошові витрати повинні бути здійснені як компенсація вартості товарів;
- товари повинні використовуватися у власній господарській діяльності.
Також, суди вважають, що відповідно до п. 1.32. ст. 1 вказаного Закону, „господарська діяльність" -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Однак, положенням (Стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», яке затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999, прибуток визначається як сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ним витрати.
Згідно з п. 2.1 статуту ТОВ «Алекс-Катрін», товариство створене з метою отримання прибутку.
На думку Державної податкової інспекції, збиток підприємства при реалізації товарів (феромарганцю, феросілікомарганцю) за межі митних кордонів України, який становить 8743,7 тис. грн., не може бути віднесений до складу валових витрат.
Якщо платник податку купує товари та продає їх за ціною, що значно менша від ціни придбання, то витрати на такі операції не повинні зараховуватись до результатів господарської діяльності платника податків і, відповідно, у нього не виникає права на податковий кредит. Відсутність факту уцінки товарів та їх наступна реалізація є доказом того, що вони не купувались позивачем з метою використання у власній господарській діяльності та одержання доходу.
Колегія суддів вважає, що наведений висновок ДПІ не суперечить п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідач вказує, що сума витрат у розмірі 20,1 тис. грн. на поліпшення орендованого приміщення за адресою вул. Патріотична 14, кв.7, згідно з п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст.. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не підлягає включенню до складу валових витрат.
Колегія суддів не може погодитись з висновками судів, що посилання ДПІ на Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року безпідставне, оскільки договір оренди укладений 01.04.2003 (термін оренди визначався до 31.12.2003, тобто, для даних правовідносин сторони договору - ТОВ «Алекс - Катрін»та фізична особа - орендодавець правомірно застосовували норми Цивільного кодексу УРСР від 18.06.63р).
Так, між позивачем та власником приміщення був укладений договір від 01.04.2003 про оренду жилого приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 14, кв. 7.
Як свідчить зміст акта перевірки (а.с. 14 т.1) у період з 01.04.2003 по 31.12.2004 фактичним місцезнаходженням підприємства було орендоване приміщення, розташоване у м. Запоріжжі за адресою: вул. Патріотична, б. 14, кв. 7.
Згідно з п. 2 ст. 812 Цивільного кодексу України, якщо наймачем є юридична особа, вона може використовувати житло лише для проживання у ньому фізичних осіб.
З акта перевірки вбачається, що позивачем не було надано до повірки договори оренди нежитлового приміщення після 01.04.2003, акти прийому-передачі послуг оренди, платіжні документи по оплаті отриманих послуг з оренди та підтвердження погашення поточних платежів за комунальні послуги.
Крім того, як зазначає ДПІ, все офісне обладнання, що перебуває у приміщенні та легкові автомобілі, придбані підприємством після 01.04.2003 року, підпадають під термін «невиробничі фонди»і не підлягають амортизації. Також, позивачем документально не підтверджено використання у господарській діяльності автомобілів марки - Ауді - А2, Ауді - А6 ( 2 одиниці), Ауді - А4, "Тойота Корола 1,6 АТ", ЗАЗ 110207, які зареєстровані Дніпропетровським МРЕВ УДАІ, тоді, як місцезнаходження ТОВ "Алекс-Катрін" - місто Запоріжжя. В акті перевірки на сторінках 17 та 31 зазначено, що подорожні листи до перевірки надані не були.
Щодо висновку суду про відсутність порушень позивачем п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», слід зазначити, що за результатами перевірки встановлено, що на ТОВ "Алекс-Катрін" відсутній наказ про визначення облікової політики підприємства; підприємством не обрано форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996, із змінами та доповненнями, та з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології обробки облікових даних.
За період з 01.04.04 по 31.03.05 до перевірки не надано облікові регістри бухгалтерського обліку, в яких відображені господарські операції підприємства, тоді, як відповідно п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, та на даних якого ґрунтується податкова звітність.
В декларації з податку на прибуток за 1 кв. 2005 року з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, ТОВ "Алекс-Катрін" коригує валові витрати зі знаком "+" на суму 131,8 тис.грн. - самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів.
Так, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тому факту, що коригування в сумі 131,8 тис.грн. не підтверджено первинними документами, що є порушенням п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Крім того, в процесі розгляду справи в суді першої інстанції було призначено судово-економічну експертизу з метою підтвердження або спростування викладених в акті перевірки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя правопорушень. Висновком судово-економічної експертизи №1851 підтверджено заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 17,9 тис. грн.
Судами попередніх інстанцій не враховано наведені вище обставини та не досліджено питання щодо реальності здійснення господарських операцій за укладеними договорами та доказів, які б це підтверджували; не встановлено факт уцінки товарів та їх наступна реалізація, використання цих товарів позивачем у власній господарській діяльності з метою отримання доходу.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.
При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс-Катрін»залишити без задоволення.
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя задовольнити частково.
Постанову Господарського суду Запорізької області від 03.07.2007 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2009 скасувати.
Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис)В.В. Кошіль