ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
13 грудня 2012 року 10:02 № 2а-16242/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рекромекс Оперейшнз Україна»
доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 15.02.2012р.,
за участю:
позивача -Поспєлова О.Ю.
відповідач -Чирва Д.О.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови
Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекромекс Оперейшнз Україна»(далі по тексту - позивач) звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 15.02.2012р. №0000142303 в частині збільшеної суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1 221 757 (один мільйон двісті двадцять одна тисяча сімсот п'ятдесят сім)грн., 93коп. та суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 305 440грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення -рішення прийнято правомірно.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва проведено перевірку ТОВ «Рекромекс Оперейшнз Україна»за результатами якої 31.01.2012р. складено акт №69/23-3/33402667 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.09.2011р. (далі по тексту -Акт перевірки).
Актом перевірки встановлено порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 541 003грн., у тому числі за січень 2009 року -5820грн., вересень 2009 року -191159грн., жовтень 2009 року -249903грн., листопад 2009 року -192110грн., грудень 2009 року -98649грн., січень 2010 року -383361грн., лютий 2010 року -95553грн., березень 2010 року -145064грн., квітень 2010 року -976грн., травень 2010 року -3234грн., червень 2010 року -7732грн., липень 2010 року -3225грн., серпень 2010 року -6381грн., вересень 2010 рок у- 14290грн., жовтень 2010 року -13668грн., листопад 2010 року - 15638грн., січень 2011 року -28538грн., лютий 2011 року -13727грн., травень 2011 року -29594грн., червень 2011 року -1060грн., липень 2011 року -13768грн., вересень 2011 року -27553грн.; п.п. 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України та п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення, яки після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду рядок -26 декларації на суму 220 876грн., в тому числі по періодах: жовтень 2009 року -86131грн., листопад 2009 року -84214грн., грудень 2009 року -37555грн., березень 2010 року -12976грн.
На підставі встановленого порушення відповідачем 15.02.2012р. прийнято податкове повідомлення -рішення №0000142303, яким за порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п. 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 ПК України позивачу збільшено ПДВ в розмірі 1 742 759грн., в тому числі основний платіж -1 394 849грн. та штрафні санкції -347 910грн.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Вакко»(код за ЄДРПОУ 36425949).
По виписаних ТОВ «Вакко»(код за ЄДРПОУ 36425949) податкових накладних позивачем включено суму ПДВ до складу податкового кредиту в розмірі 1 221 757,93грн.
ТОВ «Вакко»(код за ЄДРПОУ 36425949) виписані наступні податкові накладні: №234366 від 20.10.2009р. на суму 191 159грн., №264684 від 20.11.2009р. на суму 249 903грн., №276812 від 18.12.2009р. на суму 192 110грн., №309519 від 19.01.2010р. на суму 98 649грн., №14913 від 22.02.2010р. на суму 382 385грн., №26419 від 19.03.2010р. на суму 94 577грн., №64398 від 20.04.2010р. на суму 12 976грн.
З Акту перевірки судом вбачається, що від ДПІ у Печерському районі м. Києва відповідачем отримано інформацію (Акт №104/23-10/36425949 від 21.02.2011 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток та ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Вакко»(код за ЄДРПОУ 36425949) за період з 14.04.2009 року по 31.12.2010 року.
За результатами перевірки визнано правочини Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Вакко», який є безпосереднім постачальником ТОВ «Рекромекс Оперейшнз Україна»нікчемними.
Перевірка ТОВ «Вакко»(код за ЄДРПОУ 36425949) проводилась у зв'язку з отриманням постанови заступника начальника відділу РОВС Слідчого управління податкової міліції ДПА України полковника податкової міліції Балтаг Л.С. від 14.01.2011 року щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Вакко»(код за ЄДРПОУ 36425949).
В Акті ДПІ у Печерському районі м. №104/23-10/36425949 від 21.02.2011р., зокрема зазначено наступне «... В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
ТОВ «Вакко»(код за ЄДРПОУ 36425949) за період діяльності до ДПІ у Печерському районі м. Києва декларації з податку на прибуток не подавалися, тим самим відсутні будь-які нарахування в рядку 7 «Амортизаційні відрахування», що свідчить про відсутність основних фондів у підприємства.
Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «Вакко»(код ЄДРПОУ 36425949) відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.
ТОВ «Вакко»(код ЄДРПОУ 36425949) станом на 16.02.2011р. не звітує, останній звіт був наданий до ДПІ у Печерському районі м. Києва за квітень 2010р., за юридичною та фактичною адресою - 01011, м. Київ, Печерський узвіз, 19 ТОВ «Вакко»не знаходиться, стан платника ТОВ «Вакко»(код за ЄДРПОУ 36425949) згідно баз даних АІС Податки - «8»- до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.
В провадженні СУ ПМ ДПА України знаходиться кримінальна справа №69-107, яка порушена відносно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(код за ЄДРПОУ 34981754) ОСОБА_3, в.о. Голови правління ПАТ «Класикбанк»ОСОБА_5, зав. каси вказаного банку ОСОБА_6, касирів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 та інших осіб за ознаками складу злочинів, передбачених ст.191 ч.5, 205 ч.2, 212 ч. 3 КК України.
До ДПІ у Печерському районі м. Києва листом від 17.01.2011 року №978/7/09-0017 від СУ ПМ ДПА України було надано протокол допиту обвинуваченої, директора та співзасновника ТОВ «Вакко»(код за ЄДРПОУ 36425949) ОСОБА_9 від 07.01.2011 року, протокол додаткового допиту обвинуваченої ОСОБА_9 від 11.01.2011 року та протокол допиту співзасновника ТОВ «Вакко»(код за ЄДРПОУ 36425949) ОСОБА_10 від 15.10.2010 року.
Відповідно до протоколу допиту обвинуваченої ОСОБА_9 від 07.01.2011 року та протоколу додаткового допиту обвинуваченої від 11.01.2011 року проведених старшим слідчим з ОВС ОСОБА_11 директор та співзасновник ТОВ «Вакко»(код за ЄДРПОУ 36425949) ОСОБА_9, яка повідомила про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства та реєстрацію ТОВ «Вакко»за винагороду.
Відповідно до протоколу допиту співзасновника ТОВ «Вакко»(код за ЄДРПОУ 36425949) ОСОБА_10 від 15.10.2010 року, по суті заданих питань останній повідомив про непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства та реєстрацію ТОВ «Вакко»за винагороду.
Проте, суд не бере до уваги дані обставини, оскільки представником позивача надано суду копію постанови старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України від 27.04.2012р. про закриття кримінальної справи №69-107 відносно ОСОБА_10, ОСОБА_9 за відсутністю складу злочину.
Податковою перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з квітня 2009 року по грудень 2010 року, в розумінні ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.1994 року за № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями) та ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість " № 168/97- ВР від 03.04.1997року (із змінами та доповненнями)...».
ДПІ у Оболонському районі м. Києва до ДПІ у Печерському районі м. Києва направлено запит (від 16.12.2011р. за №12859/7/23-305-2) про надання загальних відомостей щодо ТОВ "ВАККО". Від ДПІ у Печерському районі м.Киева отримано відповідь за вх. №1128/7 від 26.01.2012р. в якій, зокрема зазначено, що стан платника на момент перевірки 0 - "основний платник ".
В ході проведення перевірки встановлено наступне, що ТОВ «Вакко»згідно договорів №01 від 07.09.2009р., №02 від 12.10.2009р., №03 від 23.10.2009р., №04 від 02.11.2009р., №05 від 01.12.2009р., №10 від 12.12.2009р., №01 від 04.01.2010р., №02 від 01.02.2010р. поставило товар (одяг та аксесуари), про що свідчать видаткові накладні, які було враховано в бухгалтерському обліку за Кредитом рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" на загальну суму 8 117 220грн. (в тому числі ПДВ 1 352 870грн.).
На підставі вищевикладеного податковий орган дійшов висновку про нікчемність договорів укладених між позивачем та ТОВ "ВАККО".
З вказаними висновками та доводами відповідача суд не погоджується, з наступних підстав.
Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:
дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п. 7.2.3 та п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
З викладеної норми можна зробити висновок, що витрати по сплаті податку на додану вартість не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладеної, тобто інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість законом непередбачено.
Так, судом встановлено, що відповідно до норм п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкові накладні складені у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (ТОВ «ВАККО») та надані покупцю (Позивач), складені без порушень п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Дані податкові накладні містять зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Разом з тим, судом встановлено, що як на момент укладення договору так і на момент розгляду справи ТОВ «ВАККО»було платником податку на додану вартість.
За змістом пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту. На момент укладення договору контрагент позивача був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ і позивач не може нести відповідальність за несплату податків останнім.
Позиція суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності (п. 71 рішення Європейського Суду). В цьому ж рішенні Європейський Суд з прав людини зазначає, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідної суми до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника, могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Таким чином, право компанії-заявника на нарахування податкового кредиту прирівнюється щонайменше до «правомірного очікування»того, що їй буде надана можливість реалізувати своє право власності (в рішенні право податкового кредиту прирівнюється до власності).
Відповідно до платіжного доручення від 16.02.2012р. позивачем сплачено суму грошового зобов'язання в розмірі 215 529грн.
Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення від 15.02.2012р. №0000142303 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 1 221 757,93грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 305 440грн.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва ДПС не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.02.2012р. №0000142303 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 1 221 757,93грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 305 440грн. з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекромекс Оперейшнз Україна»підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекромекс Оперейшнз Україна» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення від 15.02.2012р. №0000142303 в частині збільшеної суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 1 221 757 (один мільйон двісті двадцять одна тисяча сімсот п'ятдесят сім)грн., 93коп. та суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 305 440 (триста п'ять тисяч чотириста сорок)грн.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлений 17.12.2012р.
Суддя В.В. Амельохін