ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
10 грудня 2012 року 16:13 № 2а-14046/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:
позивача: Іванченка О.І.;
відповідача: Литвиненко Л.В.
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Партнери"
доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби
проскасування податкового повідомлення-рішення
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 грудня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
15 жовтня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Партнери" (далі по тексту -позивач, ТОВ "Консалтингова група "Партнери") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Святошинському районі м. Києва), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 20 червня 2012 року №0001852250.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2012 року відкрито провадження у справі №2а-14046/12/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 29 жовтня 2012 року.
В судовому засіданні 29 жовтня 2012 року суд відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України за згодою сторін ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
05 листопада 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) позивачем подано до суду заяву, в якій просить здійснити розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2012 року справу призначено до судового розгляду на 19 листопада 2012 року.
В судовому засіданні 19 листопада 2012 року оголошено перерву з метою витребування додаткових доказів до 10 грудня 2012 року.
В судовому засіданні 10 грудня 2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 20 червня 2012 року №0001852250 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 пункту 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 та 201.8 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Консалтингова група "Партнери" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 255 937,50 грн., у тому числі за основним платежем -204 750,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -51 187,50 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 07 червня 2012 року №181/22-50/32308446 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Партнери" (код ЄДРПОУ 32308446) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Інфомедіал" (код ЄДРПОУ 37292635) за період з 01.11.2011 року по 31.11 2011 року та по взаємовідносинах з ТОВ "АД ЛОУТ" (код ЄДРПОУ 37496827) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року" (далі по тексту -Акт перевірки).
У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 та 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті занижено податок на додану вартість на загальну суму 204 750,00 грн., у тому числі по взаємовідносинах з ТОВ "Інфомедіал" за листопад 2011 року на 50 760,00 грн., та по взаємовідносинах з ТОВ "АД ЛОУТ" за грудень 2011 року на 153 990,00 грн.
Висновки Акта перевірки мотивовані наступним: згідно даних перевірки контрагента позивача -ТОВ "АД ЛОУТ", проведеної ДПІ у Вишгородському районі, вказане підприємство відсутнє за реєстраційною адресою, засновник та директор підприємства ОСОБА_4 є особою з низьким соціальним статусом; перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення наявність автомобільного транспорту та устаткування, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності; згідно даних перевірки контрагента позивача - ТОВ "Інфомедіал", проведеної ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення наявність автомобільного транспорту та устаткування, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, а засновник та директор підприємства -ОСОБА_5, не причетний до фінансово-господарської діяльності.
Наведені обставини, на думку відповідача, свідчать, що позивач уклав правочини, що суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, тобто є нікчемними.
Позивач не погоджується висновками Акта перевірки та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, оскільки податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ "Інфомедіал" та ТОВ "АД ЛОУТ" підтверджений відповідним первинними документами та належним чином оформленими податковими накладними; послуги придбавались з метою використання у власній господарській діяльності позивача; висновки про нікчемність укладених правочинів не підтверджуються жодними доказами.
Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.
Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується з позовними вимогами ТОВ "Консалтингова група "Партнери", виходячи з наведених нижче мотивів.
Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Консалтингова група "Партнери" з ТОВ "Інфомедіал" та ТОВ "АД ЛОУТ", обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).
Матеріали справи свідчать, що між ТОВ "Консалтингова група "Партнери" (замовник) та ТОВ "Інфомедіал" (виконавець) укладено договір про надання послуг з планово-профілактичного обслуговування базових станцій мобільного зв'язку від 07 жовтня 2010 року №1/2010/10, відповідно до якого виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати роботи з планово-профілактичного обслуговування станцій мобільного зв'язку, а замовник зобов'язується оплачувати такі роботи.
Згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт за листопад 2011 року ТОВ "Інфомедіал" виконало роботи з планово-профілактичного обслуговування базових станцій на загальну суму 49 107,52 грн.
Крім того, ТОВ "Інфомедіал" згідно видаткової накладної від 01 листопада 2011 року №22 поставило позивачу товар (провід, кабель) на суму 9 916,68 грн.
ТОВ "Інфомедіал" виписало ТОВ "Консалтингова група "Партнери" податкові накладні, датовані листопадом 2011 року, на загальну суму 304 561,80 грн., у тому числі податок на додану вартість -50 760,30 грн.
20 листопада 2011 року між ТОВ "Консалтингова група "Партнери" (замовник) та ТОВ "АД ЛОУТ" (виконавець) укладено договір №08/11-11 з підтримки мереж стільникового зв'язку, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконати, а замовник прийняти і оплатити роботи з планово-профілактичного обслуговування та аварійно-відновлювальних робіт об'єктів телекомунікаційної мережі, зазначених у додатку 1.
Згідно додатку 1 до вказаного договору виконавець має виконувати наступні роботи: роботи з обслуговування заземлення, з обслуговування системи внутрішнього електроживлення, з обслуговування кондиціювання, з обслуговування блискавко захисту тощо.
22 листопада 2011 року сторонами укладено додаткову угоду до договору №08/11-11 від 20 листопада 2011 року, за якою виконавець зобов'язується виконати у відповідності до специфікації роботи щодо модернізації базових станцій та здати їх замовнику. У специфікації зазначено, зокрема наступний перелік робіт: монтаж обладнання сектору з кабінетом, демонтаж сектору, переміщення контейнера, оренда кранів, покрівельні роботи, заміна репітера, демонтаж обладнання сайту, встановлення пересувної вежі.
Згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт за грудень 2011 року ТОВ "АД ЛОУТ" виконало роботи з планово-профілактичного обслуговування та аварійно-відновлювальних робіт об'єктів телекомунікаційної мережі та модернізації базових станцій на загальну суму 923 937,42 грн.
ТОВ "АД ЛОУТ" виписало ТОВ "Консалтингова група "Партнери" податкові накладні, датовані груднем 2011 року, на загальну суму 923 937,42 грн., у тому числі податок на додану вартість -153 989,57 грн.
В оплату за виконані роботи та поставлений товар позивач перерахував на рахунок контрагентів грошові кошти, що підтверджується виписками банку, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит -це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад та грудень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Інфомедіал" та ТОВ "АД ЛОУТ", у зв'язку з придбанням робіт та товару.
Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведенння реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
На підтвердження реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних у ТОВ "Інфомедіал" та ТОВ "АД ЛОУТ" робіт в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач надав суду копії наступних документів: договору від 07 жовтня 2010 року №1/2010/10, укладеного з ТОВ "Інфомедіал"; договору від 20 листопада 2011 року №08/11-11, укладено з ТОВ "АД ЛОУТ", додатку та додаткової угоди до нього; актів приймання-передачі виконаних робіт, податкових накладних, виписок банку по відносинам з ТОВ "Інфомедіал" та ТОВ "АД ЛОУТ"; договорів від 01 жовтня 2010 року №АТ10UМА2534 від 01 жовтня 2010 року №АТ10USE2535, від 05 вересня 2011 року №АТ11USE1513, укладених з ТОВ "Астеліт", щодо підтримки мереж радіозв'язку, зміни конфігурацій базової станції, надання послуг зі супроводження сайтів, та додаткових угод до них; актів виконаних робіт, виписок банку по взаємовідносинах з ТОВ "Астеліт"; сертифіката УкрСЕПРО стосовно надання послуг з обслуговування і монтажу телекомунікаційних об'єктів, що надаються ТОВ "Консалтингова група "Партнери", дозволу на виконання позивачем робіт з підвищеною небезпекою, свідоцтва про атестацію позивача як електротехнічної лабораторії.
Позивач пояснив, що виконані ТОВ "Інфомедіал" та ТОВ "АД ЛОУТ" роботи в подальшому продано ТОВ "Астеліт" з метою виконання господарських зобов'язань ТОВ "Консалтингова група "Партнери".
Разом з тим, надані позивачем документи, на думку суду, не дають суду можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивачам придбаних товарів та робіт, а лише фіксують господарські операцій з ТОВ "Інфомедіал" та ТОВ "АД ЛОУТ".
Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження мети придбання позивачем робіт з планово-профілактичного обслуговування та аварійно-відновлювальних робіт об'єктів телекомунікаційної мережі, модернізації базових станцій; яким чином надавались роботи, які саме роботи та на яких об'єктах; позивачем не надано суду доказів, які б давали можливість ідентифікувати станції мобільного зв'язку, на яких начебто проводились роботи; кому належать такі станції та їх місце розташування, а також ідентифікувати участь ТОВ "Інфомедіал" та ТОВ "АД ЛОУТ" у виконанні робіт з планово-профілактичного обслуговування, аварійно-відновлювальних робіт об'єктів телекомунікаційної мережі та модернізації базових станцій саме на об'єктах та на замовлення ТОВ "Астеліт"; так само в матеріалах справи відсутні докази того, що придбані у ТОВ "Інфомедіал" товари придбавались з метою їх використання у господарській діяльності позивача.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази наявності у підприємств-контрагентів технічних, кадрових та інших можливостей здійснювати роботи з планово-профілактичного обслуговування, аварійно-відновлювальних робіт об'єктів телекомунікаційної мережі та модернізації базових станцій, наприклад, дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки.
Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "Інфомедіал" та ТОВ "АД ЛОУТ" носять реальний характер, а придбані товари та роботи використані в межах господарської діяльності, або придбавались з такою метою.
Суд не приймає до уваги наданий позивачем висновок аудиторської компанії стосовно оцінки реальних змін майнового стану ТОВ "Консалтингова група "Партнери" у процесі здійснення господарської операції за період з 30 вересня 2010 року по 30 вересня 2012 року в якості доказу реальності господарських операцій з ТОВ "Інфомедіал" та ТОВ "АД ЛОУТ", оскільки такий висновок, на переконання суду, не може підтверджувати обставини господарських операції, а також, що придбані товари та роботи придбавались позивачем з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Крім того висновок аудиторської компанії являє собою лише висловлення думки аудитора.
Враховуючи викладене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість за листопад та грудень 2011 року є обґрунтованими й не спростовуються матеріалами справи, а тому, збільшення ТОВ "Консалтингова група "Партнери" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 20 червня 2012 року №0001852250 є правомірним.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Консалтингова група "Партнери" щодо скасування податкового повідомлення-рішення документально не підтверджуються та не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Святошинському районі м. Києва доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Консалтингова група "Партнери" не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Партнери" відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.А. Кузьменко