"29" листопада 2012 р. м. Київ К-11758/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Конюшка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року у справі за позовом ВАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення про застосування економічних санкції за порушення державної дисципліни цін, -
ВАТ "Маріупольський завод важкого машинобудування" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області визнання недійсним рішення про застосування економічних санкції за порушення державної дисципліни цін від 26.02.2009 року № 44.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року, позов ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»задоволено.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені вище судові рішення першої та апеляційної інстанції як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідачем проведена планова перевірка ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»відповідно до Закону України «Про ціни та ціноутворення», за результатами якої складено акт № 118 від 20 лютого 2009 року.
На підставі акту перевірки Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області було прийнято рішення від 26.02.2009 року № 44 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме про вилучення у ВАТ «Маріупольський завод важкого машинобудування»в доход бюджету безпідставно отриману суму виручки в розмірі 51 005,68 грн., а також штраф у двократному розмірі не необґрунтовано отриманої суми виручки 102 011,36 грн.
Судами встановлено, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення»на підставі п. 4.1. Інструкції «Про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами»скарги на рішення про застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій, прийняті органами державного контролю за цінами, можуть направлятись керівникам цих органів або Державній інспекції з контролю за цінами.
Відповідно до рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 44 від 26.02.2009 року, до позивача були прийняті стягнення за порушення у вигляді завищення плати за проживання у гуртожитках, на умовах відособленого користування площею, за рахунок застосування оплати за ліжко-місце замість оплати за житлово-комунальні послуги по тарифах, встановлених для будинків державного та громадського житлового фонду, як за порушення вимог п. 38 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 03.06.1986 року № 208 «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки».
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з пунктом 4 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року №208, гуртожитки підрозділяються на два види: для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходяться у спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках); для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи кількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні сімей).
Крім того, у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян, при необхідності, з дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів можуть бути виділені приміщення для проживання сімей. Ці приміщення повинні розташовуватися в окремих під'їздах (секціях) жилого будинку.
Як вбачається з листа Голови районної адміністрації № 01/3-805-12 від 31.08.2004 року, встановлено, що дозволу на виділення у гуртожитках ВАТ «МЗВМ»відособлених приміщень для проживання сімей не давалось.
Відповідно до п. 38 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208, плата за користування жилою площею в приміщеннях, що знаходяться в спільному користуванні кількох осіб, які не перебувають у сімейних стосунках, провадиться за встановленими ставками. Витрати на комунальні послуги входять до ставки плати за користування жилою площею і окремо плата за них не стягується. Громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.
З наведеного вище, суди першої та апеляційної інстанцій вірно встановили, що гуртожитки позивача призначені саме для проживання осіб, які не перебувають у сімейних відносинах, то плата за проживання була призначена на законних підставах, а тому рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області № 44 від 26.02.2009 року є безпідставним та таким що не відповідають нормам законодавства.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області -залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.