Постанова від 17.12.2012 по справі 2а-2502/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17 грудня 2012 року № 2а-2502/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янський завод марочних вин»

до Державної податкової інспекції в Бериславському районі Херсонської області;

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

про визнання дій протиправними та визнання нечинною податкової вимоги

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кам'янський завод марочних вин»звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції в Бериславському районі Херсонської області про скасування податкової вимоги № Ѕ від 06.01.2010 р. та визнання дій протиправними.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2011 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-2502/11/2670, та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2011 р. було залучено Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі м. Києва до участі у справі № 2а-2502/11/2670 в якості співвідповідача.

27.04.2011 р. позивачем до канцелярії суду було подано клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в Бериславському районі Херсонської області та визнати нечинною податкову вимогу № Ѕ від 06.01.2010 р.

Також, за клопотанням позивача, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2011 р. було зупинено провадження у справі № 2а-2502/11/2670 до набрання законної сили судовим рішенням у пов'язаній справі № 2а-12299/09/2170, а саме у справі, в якій позивачем оскаржувалося податкове-повідомлення рішення, на підставі якого відповідачем 1 було винесено податкову вимогу № Ѕ від 06.01.2011 р.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.04.2011 р. про зупинення провадження у справі № 2а-2502/11/2670, було зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі.

Зважаючи на те, що станом на 10.10.2012 р. жодних заяв чи клопотань, або повідомлень щодо наявності підстав для поновлення провадження у справі № 2а-2502/11/2670 від сторін до суду не надходило, судом було скеровано судовий запит від 10.10.2012 р. сторонам по справі № 2а-2502/11/2670 а також до Херсонського окружного адміністративного суду, який розглядав справу № 2а-12299/09/2170, з проханням повідомити про набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-12299/09/2170.

29.10.2012 р. до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Добрянської Я.І. від Голови Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 надійшла відповідь на судовий запит від 10.10.2012 р., з якої вбачається, що рішення по справі № 2а-12299/09/2170 набрало законної сили на підставі постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 23.06.2010 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 р.

Враховуючи зазначене, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.11.2012 р. було поновлено провадження у справі № 2а-2502/11/2670 та призначено судове засідання на 03.12.2012 р.

30.11.2012 р. відповідачем 2 до канцелярії суду було подано пояснення по справі, в якому зазначено, що станом на час подання такого пояснення позивач знаходиться в стані переходу з іншої ДПІ.

На думку суду, зазначене не впливає на можливість розгляду даної адміністративної справи № 2а-2502/11/2670 по суті.

В судове засідання 03.12.2012 р. сторони не прибули та не скерували своїх представників, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на викладене, а саме неприбуття сторін по справі в судове засідання 03.12.2012 р., що були повідомлені належним чином, суд ухвалив продовжити розгляд даної адміністративної справи № 2а-2502/11/2670 в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Також, листом від 03.12.2012 р. суд повідомив сторін по справі про перехід до розгляду справи № 2а-2502/11/2670 в порядку письмового провадження та надав сторонам час протягом 10 днів, з моменту отримання такого листа, подати до суду всі додаткові докази та пояснення по справі, які ще не були подані.

Так, станом на 17.12.2012 р. будь-яких додаткових документів по справі № 2а-2502/11/2670 від сторін до суду не надходило.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін в минулих судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 18.02.2011 року на адресу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам'янський завод марочних вин», а саме: м. Київ, вул. М. Раскової, 23, оф. 620, надійшла податкова вимога Державної податкової інспекції в Бериславському районі Херсонської області від 06.01.2011 року № Ѕ, з якої вбачається, що станом на 06 січня 2010 року сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 42 704,31 грн.

Однак, вважаючи такі дії відповідача 1 щодо винесення податкової вимоги від 06.01.2011 року № Ѕ протиправними, з підстав відсутності в позивача узгодженої суми податкового зобов'язання станом на час прийняття даної вимоги, позивач оскаржив таку податкову вимогу від 06.01.2011 року № Ѕ та дії щодо її винесення в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши матеріали справи і норми законодавства України, чинного на момент виникнення спірних відносин, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Як також підтверджується наявними матеріалами справи, зазначена податкова вимога від 06.01.2011 року № Ѕ була винесена відповідачем 1 на підставі рішення (постанови) Херсонського Окружного Адміністративного суду від 23.06.2010 р. по справі № 2-а-12299/09/2170, яким визнано чинним (правомірним) податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Бериславському районі Херсонської області від 27.07.2009 року № 0000632310/0 про визначення ТОВ «Кам'янський завод марочних вин» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 59 935,14 грн.

Відповідно до вимог п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(що був чинним на момент виникнення спірних відносин), при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, згідно положень зазначеної статті Закону (що був чинним на момент виникнення спірних відносин), після розгляду по суті Херсонським Окружним Адміністративним судом справи про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Бериславському районі Херсонської області від 27.07.2009 року № 0000632310/0 про визначення ТОВ «Кам'янський завод марочних вин» податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 59 935,14 грн., та прийняття рішення по такій справі, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано чинним (правомірним) -податкове зобов'язання, визначене в такому повідомленні-рішенні втратило статус неузгодженого, та відповідно стало узгодженим.

Згідно п.п. 5.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до положень п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Аналогічна вимога закріплена також п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, який набув чинності станом на час прийняття відповідачем 1 оскаржуваної податкової вимоги від 06.01.2011 року № Ѕ, яким встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що оскільки станом на 06.01.2011 року податкове зобов'язання, визначене в податковому повідомлені-рішенні від 27.07.2009 року № 0000632310/0 набуло статусу узгодженого (відповідно до постанови Херсонського Окружного Адміністративного суду від 23.06.2010 р. по справі № 2-а-12299/09/2170 та вимог п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(що був чинним на момент виникнення спірних відносин, а саме на час прийняття зазначеного судового рішення), відповідачем 1 на виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), було правомірно винесено оскаржувану податкову вимогу від 06.01.2011 року № Ѕ, з підстав наявності у позивача несплаченого, у визначені законодавством строки, узгодженого податкового зобов'язання.

Як також було зазначено вище в обставинах справи, за клопотанням позивача суд зупиняв провадження у справі № 2а-2502/11/2670 до набрання законної сили судовим рішенням у пов'язаній справі № 2а-12299/09/2170, а саме у справі, в якій позивачем в суді апеляційної інстанції оскаржувалося податкове-повідомлення рішення, на підставі якого відповідачем 1 було винесено податкову вимогу № Ѕ від 06.01.2011 р.

Так, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2011 р. по справі № 2а-12299/09/2170 було залишено без змін постанову Херсонського Окружного Адміністративного суду від 23.06.2010 р., та відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначене рішення набрало законної сили з моменту проголошення ухвали судом апеляційної інстанції, відповідно до чого також відсутні будь-які правові підстави для скасування оскаржуваної податкової вимоги від 06.01.2011 р. № Ѕ.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач 1, як суб'єкт владних повноважень, довів суду правомірність прийняття ним оскаржуваної податкової вимоги від 06.01.2011 року № Ѕ з підстав наявності у позивача несплаченого, у визначені законодавством строки, узгодженого податкового зобов'язання, натомість як позивач не надав суду обґрунтовані пояснення та допустимі докази на їх підтвердження, щодо протиправності прийнятої відповідачем 1 податкової вимоги від 06.01.2011 року № Ѕ.

Крім того, як вбачається з позовних вимог, викладених в позовній заяві від 18.02.2011 року та позовних вимог, викладених в клопотанні про збільшення позовних вимог від 27.04.2011 року, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача 1 та визнати нечинною саме податкову вимогу № Ѕ від 06.01.2010 р., хоча, як підтверджується наявними матеріалами справи, податкової вимоги № Ѕ від 06.01.2010 р. відповідачем 1 не виносилося, а податкова вимога № Ѕ була винесена відповідачем 1 саме 06.01.2011 р.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 17.12.2012 р.

Попередній документ
28029289
Наступний документ
28029292
Інформація про рішення:
№ рішення: 28029290
№ справи: 2а-2502/11/2670
Дата рішення: 17.12.2012
Дата публікації: 18.12.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо: