12 листопада 2012 року м. Київ К-38618/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Бим М.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року у справі за позовом Першотравневого районного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за виплатою допомоги по безробіттю, -
У вересні 2009 року Першотравневий районний центр зайнятості звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за виплатою допомоги по безробіттю.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на норми статей 1, 2 Закону України «Про зайнятість населення», статей 31, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»у зв'язку із наявністю у відповідача статусу суб'єкта підприємницької діяльності під час виплати допомоги по безробіттю.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року, позов задоволено.
В касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати зазначені судові рішення по справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.09.2006 року на підставі заяви ОСОБА_4 їй було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю.
Наказом Першотравневого районного центру зайнятості від 14.09.2006 року № НТ060914 ОСОБА_4 призначена допомога по безробіттю.
За період з 14.09.2006 року до 20.06.2007 року їй була перерахована допомога по безробіттю на особистий рахунок на загальну суму 2 098, 68 коп.
Згідно листа Першотравневої районної державної адміністрації від 20.06.2007 року № 01-14вх.1781/1 ОСОБА_4 зареєстрована та значилась в Єдиному державному реєстрі, як фізична особа-підприємець.
Тобто, як на час постановлення відповідача на облік до центру зайнятості як безробітного, так і на час здійснення йому виплат допомоги по безробіттю, остання була зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця.
Слід зазначити, що згідно з частиною третьою статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Тобто, рішення господарського суду Донецької області від 04 квітня 2005 року про припинення підприємницької діяльності не достатньо для того щоб виключити ОСОБА_4 як фізичну осібу-підприємця з Єдиного державного реєстру, оскільки потрібно особисто звернутися до державного реєстратора з заявою про припинення підприємницької діяльності, надати усі потрібні довідки з податкової інспекції, пенсійного фонду, фонду соціального страхування.
Так, відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-XII (надалі -Закон України від 01.03.1991 року №803-XII) (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Згідно із пунктом б) частини третьої статті 1 Закону України від 01.03.1991 року № 803-XII в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Отже, особи, які мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, незалежно від того, чи отримують вони дохід чи ні, не можуть належати до осіб, що мають статус безробітного.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 222, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 -залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: