Постанова від 10.12.2012 по справі 2а-16270/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10 грудня 2012 року № 2а-16270/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Готель "Салют"

до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання нечинними та скасування постанови №372-ЦА-КП-Р від 22.06.2012 та розпорядження №166-ЦА-КП-Р

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Готель «Салют»звернулось до суду з вимогами про визнання нечинними та скасування постанови від 22.06.2012 №372-ЦА-КП-Р та розпорядження №166-ЦА-КП-Р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані постанова та розпорядження винесені за неповного з'ясування обставин, що мають значення для їх прийняття, а також за неправильного застосування норм чинного законодавства. Зокрема позивач вказує, що висновок зроблений відповідачем, що внесення змін до Договору про мультивалютну кредитну лінію є вчинення значного правочину не відповідає дійсності, оскільки на загальних позачергових зборах 28.12.2011 ПрАТ «Готель «Салют»прийнято рішення про продовження терміну дії договору про мультивалютну кредитну лінію укладеного 19.11.2004 з АТ «Банк «Фінанси та Кредит», що не є вчиненням значного правочину. Також, на думку позивача, необґрунтованим є висновок про те, що був змінений предмет зазначеного договору, оскільки розмір кредиту та строк його повернення мінявся неодноразово.

Відповідач -Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку - заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2012 уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на підставі акту про правопорушення на ринку цінних паперів від 20.042012 №55-КП за порушення вимог законодавства щодо цінних паперів (ч. 3 ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства") застосовано до ПрАТ «Готель «Салют»санкцію у вигляді попередження.

Також, розпорядженням від 22.06.2012 №166-ЦА-КП-Р «Про усунення порушень законодавства про цінні папери»зобов'язано ПрАТ «Готель «Салют»у термін до 21.12.2012 усунути порушення законодавства про цінні папери та до 29.12.2012 письмово проінформувати уповноважену особу Комісії про виконання цього розпорядження.

Виходячи з аналізу заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи Суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 року N 448/96-ВР (далі - Закон) визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні.

Положеннями Закону встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Відповідно до статті 3 Закону державне регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах: прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов'язків учасників ринку цінних паперів; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформації про випуск (емісію) цінних паперів; контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; контроль за достовірністю інформації, що надається емітентами та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, контролюючим органам; встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням; контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів; контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском та обігом цінних паперів.

Статтею 5 Закону встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 7 Закону одним з основних завдань Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи у Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку перебували на розгляді звернення акціонерів ПрАТ «Готель «Салют»громадянки ОСОБА_1 та громадянина ОСОБА_2 щодо порушень ПрАТ «Готель «Салют»вимог ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства», за результатом розгляду яких у відношення позивача було складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів від 20.04.2012 №65-КП.

Зокрема відповідачем, під час розгляду скарг встановлено, що 19.11.2004 між ПрАТ «Готель «Салют»та АТ «Банк «Фінанси та Кредит»було укладено договір №915м-01-04 про мультивалютну кредитну лінію (а.с. 18).

28.12.2012 на позачергових загальних зборах акціонерів ПрАТ «Готель «Салют»(а.с. 13-16) прийнято рішення продовжити на два роки термін дії договору від 19.11.2004 №915м-01-04. Співвідношення загальної суми кредиту до вартості активів на початку звітного періоду становить 46,92%.

Як вбачається з матеріалів справи, акціонери ПрАТ «Готель «Салют»громадянка ОСОБА_1 та громадянин ОСОБА_3на позачергових загальних зборах акціонерів голосували проти прийняття рішення про продовження на два роки термін дії договору від 19.11.2004 №915м-01-04.

28.12.2011 громадянка ОСОБА_1 та громадянин ОСОБА_3 звернулись до ПрАТ «Готель «Салют»з вимогою про здійснення обов'язкового викупу товариством належних ним акцій.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем відмовлено зазначеним вище акціонерам у викупі акцій, на підставі того, що рішення щодо продовження терміну дії договору від 19.11.2004 №915м-01-04 про мультивалютну кредитну лінію не підпадає під визначення «вчинення значного правочину».

Як вбачається зі змісту договору від 19.11.2004 №915м-01-04, банк надає позичальнику кредит в сумі 55 000 000 грн., а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти до 21.11.2006 та виплатити за користуванням кредиту відсотки у розмірі 19% річних. За користування кредитом з моменту зазначеного в п. 3.1 договору позичальник зобов'язується виплатити відсотки у підвищеному розмірі.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди від 26.10.2011 до кредитного договору від 19.04.2004 п. 1.1.1. «предмет договору»викладається у новій редакції, а саме встановлено, що «предоставление кердитных средств будет осуществляться отдельными частями (далее по тексту -траншами) на условиях определенных настоящим Договором в пределах мультивалютной кредитной линии с лимитом максимальной задолженности в размере -470 521 140 грн. и с учетом его уменьшения согласно графика снижения лимита с уплатой за пользование кредитными средствами процентов согласно п. 3.1».

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

Згідно ч. 1 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору, зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання.

З аналізу викладеного вбачається, що істотними умовами договору є зокрема, строк дії договору, який змінено Додатковою угодою від 26.10.2011, враховуючи, що при прийнятті рішення про продовження строку дії зазначеного договору погоджено всі передбачені законодавством Україні істотні умови такого договору, отже на думку суду прийняття позивачем рішення про укладення Додаткової угоди від 26.10.2011 є вчиненням значного правочину в розумінні ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства».

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства»значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Як вбачається з протоколу №15/1 позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ «Готель «Салют»та не заперечується позивачем, співвідношення загальної суми кредиту до вартості активів на початок звітного періоду становить 46,92%.

Враховуючи викладене, внесення змін до Договору, відповідно до яких співвідношення загальної суми кредиту до вартості активів на початок звітного періоду становить 46,92% є вчиненням значного правочину в розумінні Закону України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства»кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про: вчинення товариством значного правочину.

Згідно ч. 3,4 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті зобов'язано викупити належні акціонерові акції.

Враховуючи, що акціонери, що були присутні на позачергових загальних зборах акціонерів ПрАТ «Готель «Салют»та голосували проти вчинення значного правочину та звернулись до ПрАТ «Готель «Салют»з вимогою про викуп належних акції, у чому їм Позивачем було відмовлено, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості висновку відповідача про порушення Позивачем ч. 3 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства».

Згідно з пунктом 3 Розділу VIІ Правил № 2272 за справою про правопорушення уповноважена особа приймає одне з таких рішень: 1) про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів; 2) про закриття справи.

Відповідно до п. 5, 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право у разі порушення законодавства про цінні папери, нормативних актів Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку виносити попередження, зупиняти на термін до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію ліцензій, виданих Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, анулювати дію таких ліцензій; надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи викладене, відповідач при прийнятті оскаржуваних постанови та розпорядження діяв на підставі та у межах повноважень у спосіб, що передбачений Законом України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Виходячи з аналізу матеріалів справи, повно та всебічно дослідивши наявні докази, заслухавши обґрунтування сторін Суд приходить до висновку, що позов задоволенню не

Щодо посилання позивача на рішення Господарського суду м. Києва від 11.09.2012 у справі №5011-57/4735-2012 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ПрАТ "Готель "Салют" про визнання права та вчинити дії, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог, суд зазначає наступне.

Представником позивача надано суду копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 у вказаній вище справі, якою рішення Господарського суду м. Києва від 11.09.2012 залишено без змін.

Як вбачається зі змісту постанови від 15.11.2012 мотивами для відмови у позову було те, що позивачами в предметі позову не зазначено які саме акції, кількість акцій, тип, та/або клас акцій, право на обов'язковий викуп яких просять визнати позивачі та відповідно просять зобов'язати відповідача здійснити викуп таких акцій, так і не зазначено ціну акцій (зокрема ринкова ціна на момент викупу або на момент винесення рішення суду, або ціна, погоджена між сторонами, або інша), за якою необхідно здійснити такий викуп. Відсутність таких важливих умов як назва, кількість та вартість акцій робить неможливим ухвалити судом обґрунтоване, чітке та зрозуміле рішення, що відповідатиме нормам Господарського процесуального кодексу.

З системного аналізу викладеного вбачається, що підстави для відмови Господарським судом м. Києва у задоволенні позову є іншими ніж предмет спору у даній справі, оскільки предметом позову у господарській справі №5011-57/4735-2012 є укладання ПрАТ "Готель "Салют" значної угоди та, як наслідок, виникнення обов'язку ПрАТ "Готель "Салют" викупити акції зазначених вище акціонерів, проте як предметом спору даної справи є законність дій та рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, чи прийняті вони у межах компетенції та з дотриманням порядку встановленого для прийняття таких рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Проте здійснені господарським судом висновки щодо неможливості відновити порушені права позивачів у спосіб, визначений ними у позовних вимогах, оскільки в предметі позову відсутні такі важливі умови як назва, кількість та вартість акцій , які мають бути викуплені ПрАТ "Готель "Салют" не є предметом оцінки в даній справі.

Враховуючи викладене рішення Господарського суду м. Києва у справі №5011-57/4735-2012 не є преюдиціальним для даної справи.

Оскільки відповідач при прийнятті оскаржуваних постанови та розпорядження діяв на підставі та у межах повноважень у спосіб, що передбачений Законом України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 13.12.2012.

Попередній документ
28029270
Наступний документ
28029272
Інформація про рішення:
№ рішення: 28029271
№ справи: 2а-16270/12/2670
Дата рішення: 10.12.2012
Дата публікації: 18.12.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері: