ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 грудня 2012 року № 2а-15785/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, третя особа Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішення №7 від 12.07.2012р.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також -Позивач) з позовом до Київської міської державної адміністрації (далі по тексту також - Відповідач), третя особа Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №7 від 12.07.2012р.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірне рішення прийнято з порушенням приписів Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Позивача.
Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.
Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, про те, що позов задоволенню не підлягає, з огляду про наступне.
Матеріалами справи встановлено, що 12 липня 2012 року на засіданні Комісії для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи вирішено (згідно протоколу №7), що матеріали особової справи ОСОБА_1 не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 51 від 20 січня 1997 року «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а, відтак, про відсутність підстав про підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2.
Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зонах відчуження у 1986-1987 роках незалежно до кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відрядженні у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті. хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або будівництва.
Відповідно до п.2 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС II категорії серії А належать особи, які працювати у зоні відчуження: - з моменту аварії до 01 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; - з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; - у 1987 році - не менше 14 календарних днів.
Відповідно до п.3 ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС III категорії серії А належать особи, які працювали: - у зоні відчуження з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; - у зоні відчуження в 1987 ропі - від 1 до 14 календарних днів; - у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів; - на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві не менше 14 календарних днів у 1986 році.
Для вирішення питання щодо встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії необхідне документальне підтвердження про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи»підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є період роботи у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами, а саме: - посвідчення про вирядження в зону відчуження; - військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; - довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і насаленого пункту).
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання листа Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва від 02.02.2012 № 2376/06 відносно надання інформації на гр. ОСОБА_1 щодо підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС гр. ОСОБА_1 Управлінням був зроблений запит на ВАТ «Автотранспортне підприємство «Побут»з проханням надіслати копії документів, які підтверджують відрядження його в зону відчуження.
Проте, на запит ВАТ «Автотранспортне підприємство «Побут»надіслано копії лише документів за 1992-1993р.р., первинних документів (наказів, розпоряджень, особових рахунків за 1986 - 1987 роки) про роботу в зоні відчуження) організація не надала.
Окрім того, в ході судового розгляду справи встановлено, що в вищезгаданих документах мають місце розбіжності, а саме: в табелі роботи водія Київського державного комунального автотранспортного підприємства «Побут»ОСОБА_1 за травень 1986. який затверджений 09.04.1993 Київським державним комунальним автотранспортним підприємством «Побут»печатка та назва не відповідають назві організації де працював позивач у 1986 році. Організація на той час називалася Київське автотранспортне підприємство Управління побутового обслуговування населення і тільки з 17.02.1993 (наказ від 17.02.1993 № 35) організація була перейменована в Київське державне комунальне автотранспортне підприємство «Побут», пізніше в ВАТ «Автотранспортне підприємство «Побут»(наказ від 09.06.1994 № 62).
Особова справа гр. ОСОБА_1 12.07.2012 була підготовлена на Комісію для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Головного управління праці та соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
За наслідками розгляду особової справи Позивача, Комісія не підтвердила йому статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, оскільки матеріали справи не відповідають, вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року №51 «Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та зв'язку з відсутністю первинних документів за 1986-1987 p.p., які б підтверджували факт його участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження (що підтверджується змістом протоколу засідання Комісії від 12.07.2012 № 7 ).
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.
Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 128, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, третя особа Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішення №7 від 12.07.2012р., - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А.Качур